Нетрадиційний «трампівський» формат саміту НАТО виявився несподівано успішним, — політичний експерт Самусь

Попри надто негативні очікування, незвичну компактність та стриманість декларації саміту НАТО в Гаазі, реальні результати роботи лідерів країн Альянсу демонструють готовність і налаштованість членів організації до відродження, а не занепаду, вважає Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network.

Про це він сказав Еспресо.

«Організатори професійно закрутили весь сюжет зустрічі лідерів НАТО довкола американського президента — і це спрацювало. Трамп, на хвилі тріумфу після вдалого удару по Ірану, був незвично схильний до компромісу й погодився фактично на всі пропозиції європейських колег. І хоча про реальну успішність або неуспішість головної зустрічі країн НАТО можна буде говорити пізніше, все ж результати саміту дають підстави говорити про надію на подальший прогрес Альянсу, а це є критично важливим для України», — коментує експерт.

Він також поділився спостереженням, що президент США цього разу був «незвично чемний до України й українців», що свідчить про «зміну в ставленні Трампа до російської війни проти України і дає надію на більш рішучі дії на російсько-українському треку».

Серед важливих результатів саміту та спільного комюніке експерт називає винесення Росії як єдиної держави у статус «довгострокової загрози», що фіксує якісну зміну безпекової оцінки Альянсом. «Це означає, що російська загроза більше не розглядається як тимчасове або регіональне явище, що може бути врегульоване дипломатичними компромісами чи політичними маневрами. Йдеться про системну, екзистенційну загрозу, яка вимагає довгострокового стратегічного планування, переозброєння та зміни оборонних пріоритетів», — зазначає Самусь.

Знаковим, за його словами, є узгоджене зобов’язання союзників інвестувати до 5% ВВП у сферу безпеки та оборони, що означає де-факто трансформацію НАТО в оборонну структуру воєнного часу. Вперше за історію Альянсу встановлено кількісно визначені параметри не лише загальних витрат, але й їхньої структурної складової: зокрема 3,5% на збройні сили та ще до 1,5% — на інфраструктуру, інновації та оборонну промисловість.

«Включення витрат на допомогу Україні до оборонних зобов’язань країн-членів означає інституційну легітимізацію військової допомоги Україні як складової колективної безпеки НАТО. Фактична згода Трампа з базовими принципами вказаного порядку денного свідчить, що, попри загрозу політичної фрагментації, стратегічна логіка безпеки в Альянсі наразі перемагає», — наголошує експерт. І резюмує: інтеграція України (навіть більше не формальна, а практична) до євроатлантичної системи безпеки дає новий шанс для формування ефективного механізму стримування «вісі зла».