Військовий заявив про захмарні ціни на оренду житла на прифронтових територіях: що каже закон і яка ситуація на Херсонщині

Військовослужбовець та аеророзвідник Ігор Луценко опублікував резонансний допис про те, що ціни на житло для військових на прифронтових територіях — занадто високі. Вони перевищили ціни на оренду у глибоко тилових містах. А деякі орендодавці взагалі відмовляють військовим у поселенні. Луценко заявляє, що військова влада ніяк не займається вирішенням цього питання. Але закон — на боці військових. Він, зокрема, передбачає квартирну повинність.

Громадське радіо поспілкувалося з Ігорем Луценком, юристом Володимиро Романчуком і заступником голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександром Толоконніковим. Ми з’ясували, що каже про поселення військових закон та яка ситуація з поселенням військових на Херсонщині, а також розпитали більше про проблему в самого Луценка.

З чого почався скандал через зависокі ціни на житло для військових

Військовослужбовець та аеророзвідник, колишній народний депутат України Ігор Луценко вранці 8 вересня опублікував у Facebook резонансний допис під назвою «Армія бомжів». На нього відреагували понад 2900 людей, щонайменше 2800  користувачів Facebook його поширили. Також він зібрав понад 420 коментарів.

У цьому дописі Луценко пише, що ціни на хати й квартири у прифронтових районах такі, що «здатні з’їсти бойові й не зрівняються з жодним елітним регіоном України».

«Куди там Львову та Києву! Просять 20, 30, 40 тисяч гривень за звичайну сільську хату, де немає води, де ніхто не жив (мабуть, гидував) роками — це, на жаль, норма. Більше того, значна кількість орендодавців взагалі відкрито відмовляють військовим на тій підставі, що вони військові. Але це не викликає якогось суспільного резонансу і багатоденних обговорень у соцмережах. Військових женуть, як прокажених, з них луплять три ціни – і військові терплять», — написав Луценко.

У коментарях до його допису українці повідомили, що оренда житла на добу на прифронтових територіях може становити до 1,5 тис. грн.

В етері Громадського радіо Ігор Луценко наголосив, що така проблема — системна та існує ще з 2022 року. І ніхто — ні уряд, ні парламент, ні військові адміністрації  вирішувати її не поспішають.

«Іноді за своєю ініціативою можуть допомагати волонтери або командири. Але це радше як виняток. Загалом солдати самі собі шукають житло», — сказав воїн.

Такий пошук, за його словами, перетворюється на квест. Багато хто відмовляє військовим у поселенні з політичних або безпекових міркувань. А те, що залишається, коштує «втридорога» і має низьку якість. Як сказав Луценко в етері Громадського радіо, це може бути просто якийсь сарай з дахом.

Він розповів, що така проблема лише зростає. Адже фронт посувається, бригади ротуються. Всі шукають житло, яке тим часом постійно дорожчає.

Військовий додав, що є і протилежні винятки.

«Є патріоти, котрі безкоштовно селять до себе. Є місцеві громади, котрі організували роботу по допомозі військовослужбовцям із розміщенням. Але це — винятки. Загалом держава і місцеве самоврядування цю біль фронтовиків ігнорує. Так само цією проблемою не займається як слід військова вертикаль. Якщо є воля у командира військової частини, то він щось намагається зробити. Але в принципі фактичні порядки в армії не передбачають такий обов’язок. Проблеми солдатів з поселенням вирішують самі солдати», — наголосив аеророзвідник.

Багато житла пустує, але військовим туди не можна

Також Ігор Луценко розповів, що на прифронтових територіях багато житла пустує. Власники цих помешкань або втекли до росіян, або в Європу. Але це житло ніхто й не думає передавати військовим. А як тільки вони туди поселяються, до відразу приїжджає поліція та повідомляє, що самовільно поселятися туди не можна.

«Доходить до анекдотичного. У автора цих рядків є знайомі, котрі воювали за населений пункт, східно-північний край якого вже атакувала російська піхота. В той же час при спробі зайняти хату на західній частині містечка до них під обстрілами прибув дільничий, щоб повідомити про заборону такого самовільного заселення. Як ви вже здогадалися, згодом росіяни окупували це селище, разом із усією вцілілою нерухомістю», — розповів воїн.

Він зазначив, що бувають випадки, коли поліція таки стає на бік військових, але так, за словами Луценка, трапляється нечасто.

Навіщо військовим житло, якщо є казарми, або можна жити в якійсь школі?

Ігор Луценко пояснює: стара система передбачала, що військові житимуть централізовано – приміром, в будівлях дитсадків чи шкіл чи інших державних закладів. Однак в умовах війни таке поселення лише завдає шкоди.

«З розвитком далекобійних засобів ураження ця відстала практика коштувала українському народові тисячі втрачених воїнських життів, а бюджету — мільярдів компенсації сім’ям загиблих. […] Тому треба розосереджуватися, слід жити групами не більше відділення. Це вимога нинішніх умов війни, а не примха», наголосив розвідник у своєму дописі.

В етері Громадського радіо він додав: це правило стосується як Краматорська, так і Ужгорода. Адже російські далекобійні засоби ураження дістають в будь-яку точку України. Тому військовим навіть не можна скупчуватися на полігонах.

Житло для військових: що каже закон

Законодавство у цій ситуації — повністю на боці військових. Річ у тім, що на час воєнного стану законом передбачена квартирна повинність. Це означає, що українці зобов’язані приймати в себе військових або біженців. Але на практиці ці законодавчі повноваження не реалізовують.

«Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо передбачає таку річ, як квартирна повинність. Усіх громадян України можна зобов’язати розміщати у себе військовослужбовців, поліцейських, біженців. Цей закон, якщо його застосовувати, вирішить проблему квартирування раз і назавжди. Просто начальники усіх рівнів не хочуть брати на себе жодну відповідальність, щоб його використати, придумують байки про недостатні механізми для реалізації його положень», — наголосив військовий у своєму дописі.

В етері Громадського радіо він уточнив, що в Україні вже були випадки, коли за законом «Про правовий режим воєнного стану» у підприємств забирали автомобілі. Тому він не розуміє, чому не можна застосовувати ці норми до нерухомості.

Ігор Луценко наголосив, що йдеться не лише про квартири, але й про виробничі приміщення, які тривалий час не використовуються. Військові можуть також там жити, головне, щоб там було світло й вода. Однак таких приміщень їм теж не передають.

Проблема з квартирами для фронтовиків: думка юриста

Громадське радіо поспілкувалося на тему, яку у своєму дописі порушив Ігор Луценко, з юристом LCF Law Group молодшим лейтенантом запасу Володимиром Романчуком. Він також розповів, що відчував описану проблему на собі, коли потрібно було знайти житло в Донецькій та Сумській областях. Водночас він зазначив, що житло для військових на прифронтових територіях завжди було дорожчим ще з часів АТО, коли військових розквартировували у містах та селах Донеччини й Луганщини.

Вже тоді люди там зрозуміли, що є пласт доволі великої кількості людей, які іноді не можуть сказати, що їм це задорого. Для когось конкретно було важливо жити саме там. І з початком повномасштабної війни ця проблема посилилася», — наголосив Володимир Романчук.

Він пояснив, що для того, аби військових на час воєнного стану можна було поселити в чиєсь помешкання або просто придатну для життя будівлю, мають бути відповідні накази Міністерства оборони та Генерального штабу. Це прописано у статті 131 Статуту внутрішньої служби. Сама ж квартирна повинність прописана у сімнадцятому пункті восьмої статті закону «Про правовий режим воєнного стану».

«Там вказано, що у громадян існує обов’язкова військова квартирна повинність. Військовослужбовці можуть бути розквартировані у квартирах, які є критично важливими для розквартирування військовослужбовців, або важливі для формування, наприклад, ешелонованої оборони. Понад те, якщо це буде обґрунтовано відповідним наказом, то таке розквартирування можна здійснити незалежно від бажання власника вказаного майна. Звісно, що якщо в межах бойових дій або проживання військових будуть завдані якісь суттєві збитки, то власник такого житла може претендувати на відшкодування. Може позиватися до суду, до Міністерства оборони. І в нього є всі підстави відсудити якісь компенсації», — сказав юрист.

Як здійснюється розквартирування військових і що з ним не так

Володимир Романчук пояснив, що розквартирування військовослужбовців поетапно виглядає так:

• Генштаб видає наказ про розміщення військового підрозділу — з технікою та боєкомплектом — у конкретному населеному пункті;
• старший командир проводить санітарно-епідеміологічне обстеження цього населеного пункту;
• далі туди заселяються військовослужбовці;
• через командира вони укладають договори оренди нерухомості, які надалі компенсовуються;
• приміщення готують до заселення, обладнують засобами пожежогасіння, забезпечують зберігання техніки та зброї під накриттям.

Водночас юрист зазначив, що ці правила застарілі й не відповідають сучасній війні. Адже коли хата обладнана засобами пожежогасіння, а поруч розташована техніка, то це пряма мітка для ворожих дронів. Він додав, що востаннє ці правила змінювалися в 2019 році, коли в Україні не використовувалися в таких кількостях дрони й далекобійна зброя.

«Зараз ці норми неактуальні, тому їх не використовують», — наголосив Володимир Романчук.

Що з житлом для воїнів на Херсонщині

Перший заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков розповів у етері Громадського радіо, що бачив допис Ігоря Луценка, але про подібні випадки на Херсонщині не чув. Він запевнив, що ціни на оренду житла для військових на Херсонщині не відрізняються від цін для цивільних. Він повідомив, що в області є дуже багато вільних помешкань, і їхні власники також здають своє житло в оренд. Загалом, за словами Олександра Толоконнікова, оренда житла в Херсонській області коливається від 5 до 10 тисяч гривень, але є й вищі ціни.

Він допускає, що є орендодавці, які бояться здавати житло військовим, але такі випадки не є масовими.

«Але також є багато випадків, особливо по селах, коли треба було розмістити військових і ми зверталися до старост і вони допомагали з безплатним поселенням», — розповів посадовець.

На запитання про застосування квартирної повиності Олександр Толоконніков відповів, що на Херсонщині в цьому немає потреби. На його думку, військовому легше знайти 5 тис. грн на оренду. Тим більше, що можна домовитися з орендарем, наприклад, щодо оплати комунальних послуг.

Він розповів про випадок, коли до ОВА зверталися цивільні, в яких жили військові, за компенсацію витрат на комунальні послуги. Він не знає, чим закінчилася ця історія, але повідомив, що оплатити компенсацію мала військова частина. Загалом Олександр Толоконніков зазначив, що у розселенні військових за законом є «питання та нюанси».

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono