Прем’єр Бельгії назвав три умови для надання Україні репараційного кредиту з російських активів

В Україну може надійти так званий репараційний кредит від Європейського Союзу. Гроші на це хочуть взяти з заморожених російських активів, більшість з яких зберігаються в Бельгії.

На тлі розмов про таку позику прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, заявив, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційний кредит для України. Свої умови надання такої позики голова бельгійського уряду озвучив під час прибуття  на саміт лідерів ЄС, повідомило «Радіо Свобода».

«Коли йдеться про російську рулетку — гаразд, я готовий до цієї дискусії, але починати треба з самого початку. Спочатку має бути юридична основа для такого рішення. Я її ще не бачив. На що воно спирається — на який договір? На яку правову норму? Навіть під час Другої світової війни такого не робили. Тож це не дрібниця», — зауважив Барт де Вевер.

Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. За його словами, «цей документ [про надання Україні репараційного кредиту] або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу — політично й юридично, на європейському і національному рівнях — щоб заблокувати це рішення».

Репараційний кредит для України: які ризики бачить бельгійський прем’єр

Він наголосив, що ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія.

«Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків… По-друге, мають бути гарантії повернення коштів, якщо щось піде не так. Йдеться про десятки мільярдів готівки — може, навіть сотні. Бельгія сама цього не потягне, тож усі держави-члени повинні гарантувати, що зможуть виплатити ці суми у разі потреби… І по-третє, ми ніколи не будемо діяти самі. Є ще значні російські активи в інших країнах», — зазначив де Вевер.

Він очікує, що російські активи, заморожені в інших країнах, будуть також використані для підтримки України, «інакше Бельгія стане єдиною мішенню для російських контрсанкцій».

«Можуть конфіскувати бельгійські компанії в Росії, арештувати кошти західних банків, а також домагатися виконання своїх рішень у країнах, дружніх до Росії. Подивіться, що сталося з Google — Росія повністю конфіскувала його активи, і така практика починає поширюватися й на інші країни. Отже, ризики — величезні», — пояснив де Вевер.

Бельгійський прем’єр закликав розділити ризики, «або взагалі не починаємо».

«Початкова ідея полягала в тому, що під час мирної угоди саме Росія віддасть ці кошти на відбудову України. Але якщо ми самі порушимо міжнародне право, то цим можемо лише допомогти Путіну — адже він зможе зробити аналогічну конфіскацію і просто повернути собі ці гроші. І тоді ми залишимося лише з проблемами», — резюмував де Вевер.

Що відомо про пропозицію Єврокомісії виділити Україні репараційну позику

Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7. Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.

Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, які згенерували російські заморожені активи. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних — тобто судових позовів із Москви.

---

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono