
«Російські FPV на оптоволокні сидять на в'їзді в місто майже постійно»: небезпечна евакуація з Костянтинівки
У Костянтинівці евакуація ускладнюється через знищені автомобілі та уламки будівель, які блокують проїзд вулицями міста/Спалена машина та частина дерева перекриває дорогу в Костянтинівці. Скриншот відео Євгена Ткачова/FacebookНебезпечна евакуація з Костянтинівки: днями команда Гуманітарної місії «Проліска» потрапила під російську атаку у місті. Одну з автівок з екіпажем атакував FPV-дрон. Яка зараз ситуація на Донеччині загалом і наскільки небезпечно стало евакуювати цивільних?
Про це в тері Громадського радіо розповів Євген Ткачов, Начальник гуманітарного центру місії «Проліска» в Донецькій області.
«Просто «Проліска» багато надає допомоги. Колись ми працювали з видачою гуманітарної допомоги після обстрілів. Наші психологи працювали також, евакуювали немобільних громадян спеціальним медичним транспортом.
Ну а зараз залишилася тільки евакуація з проблемних районів. Але, на жаль, ситуація постійно погіршується. І зараз російські FPV на оптоволокні, яких кличуть ждунами, сидять на основних перехрестях, на в’їзді в місто майже постійно».
За словами Євгена Ткачова, ці дрони просто обирають, «кого жахнути зараз, а кого — потім» тощо.
Як часто «Проліска» зараз загалом заїжджає у Костянтинівку, аби допомогти людям, які там залишаються, чи евакуювати тих, хто зголошується на виїзд?
«До цього випадка, до сьогоднішнього дня, це було майже щоденно. Від двох до шести заїздів в місто евакуювали від п’яти до двадцяти людей в день».
Щодо того, скільки людей залишаються в місті керівник гуманітарного центру на Донеччині каже наступне:
«Більш-менш я довіряю статистиці місцевої влади, військової адміністрації, котра наголошує, що приблизно п’ять тисяч людей зареєстрованих. Але, мабуть, треба додати ще декілька сотень чоловіків мобілізаційного віку, які ховаються від мобілізації і не реєструються на отримання гуманітарної допомоги.
І, на жаль, такі випадки стосуються досі і сімей з дітьми. Тобто сидять з дитиною, прикриваючись, так би мовити, дитиною, бо батько боїться мобілізації. І, як самі вони зізнаються, розраховують на те, що в останню мить, коли вже зовсім буде погана ситуація смертельна, безумні волонтери або поліціянти, або хтось прискочить і їх врятує».
Волонтер каже, що спілкується з такими людьми дуже часто і намагається пояснити:
«Кажу, от ти сидиш під тими ж дронами, артилерією і КАБами, як запроданець, безкоштовно, будь-коли тебе там похоронять і ніхто тебе не згадає. Найгірше, що з тобою станеться, якщо тебе мобілізують в українську армію, ти будеш сидіти в сусідньому підвалі, в тій же Костянтинівці, але вже за гроші, як захисник України.
Кажу, розумію, якби ти ховався десь у Слов’янську чи Краматорську, чи в якомусь селі на Полтавщині чи на Хмельниччині, це можна зрозуміти. Але коли майже той же ризик бути вбитим, то це, мабуть, вже щось таке психологічне у людей».
Дітей взагалом, на вашу думку, ще багато в місті?
«Ой, не знаю, не хочу прогнозувати, але майже щотижня, але ми рідше зустрічаємо і вивозимо. А поліція і Білі Янголи, я дивлюсь, майже кожного тижня і по декілька сімей із дітьми ще досі находять. Скільки їх може там бути, важко прогнозувати. Тому що навіть я пам’ятаю, десь півроку тому з Часового Яру вийшли з дитиною у бік окупантів».
Чи всі логістичні шляхи під контролем дронів ворога?
«Як я вже казав, на жаль, вони чи грають у якусь читалочку, кого вразити, кого не вразити. Але з того, що ми бачимо, в них, на жаль, є можливість вражати будь-яку техніку, будь-коли і на будь-якому маршруті».
Зараз які категорії людей найчастіше звертаються по допомогу з евакуацією?
За словами Євгена Ткачова, Мперша категорія, хто звертається по допомогу — це маломобільні люди та люди старшого віку. Він каже, що це відбувається коли вони розуміють, що вже зосталися одні на цілий під’їзд чи на цілий багатоквартирний будинок без вікон, без дверей, і ніхто не принесе ані води, ані гуманітарної допомоги. Потім у них загострюються хвороби, а ліки закінчуються. Ця категорія найбільша, каже волонтер.
І друга категорія, яка, за словами Ткачова, десь тиждень тому почала збільшуватися, — це поранені люди.
«Люди отримують поранення, пару-трійку діб намагаються якось самі лікувати, перев’язувати один одного, а потім, коли починається запалення чи погіршується стан, тоді вже евакуюються», — ділиться Євген Ткачов.
Повністю розмову з Євгеном Ткачовим слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру


