Андрій Єрмак/Фото: Офіс президента
Обшуки в Андрія Єрмака, який станом на ранок 28 листопада обіймав посаду голови Офісу президента, були пов’язані зі справою «Мідас», яка стосується масштабних розкрадань в енергетиці.
Про це в етері Громадського радіо сказала юристка «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук.
Вона розповіла, що обшуки проходили у квартирі Єрмака у рамках операції «Мідас».
«Ми можемо зрозуміти, що детективи Антикорупційного бюро, разом з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зібрали достатньо доказів, які вказували на ймовірну причетність Андрія Єрмака до цієї схеми. Вони звернулися до Вищого антикорупційного суду, і суд дав їм дозвіл на проведення цього обшуку. Тобто, вже були якісь докази, які вказували на певну причетність Єрмака до цієї схеми. Бо без них суд би такого дозволу не надав», — сказала юристка.
Водночас роль колишнього голови ОП у цій справі невідома. Тетяна Шевчук зазначила, що потрібно стежити за подальшим збором доказів у цій справі.
«Але вже сам факт причетності колишнього голови Офісу президента до цієї масштабної схеми завдає негативної репутації не лише Володимиру Зеленському, але й усій країні. Тому звільнення Єрмака — це правильний крок», — наголосила юристка «Центру протидії корупції».
Як повідомляло Громадське радіо, вранці 28 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проводять обшуки Андрія Єрмака. Сам Єрмак згодом підтвердив цю інформацію.
Ввечері 28 листопада Зеленський звільнив Єрмака з посади голови Офісу президента. За словами голови держави, Єрмак написав заяву на звільнення.
Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Водночас згодом його та Олександра Цукермана оголосили в розшук. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.
Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.
Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».
До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова). Також у справі фігурує член Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Сергій Пушкар. 17 листопада стало відомо, що на плівках, які отримало НАБУ під час збору доказів, також фігурує прізвище народного депутата Григорія Мамки.
Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.
У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.
На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук.
12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад. Голосування за звільнення міністрів мало відбутися 18 листопада, але депутати «Європейської солідарності» заблокували трибуну й почали вимагати відставки усього уряду. Тому спікер Руслан Стефанчук перервав засідання й закликав депутатів зібратися на засідання 19 листопада.
Світлана Гринчук та Герман Галущенко втратили посади міністра енергетики та міністра юстиції 19 листопада.
Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.
НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов. Запобіжний захід йому обрали 18 листопада. Частина підозрюваних, включно з Чернишовим, вийшли під заставу.