Фігурант справи «Мідас» Ігор Миронюк не працював радником Галущенка, але був його адвокатом

Ігор Миронюк, який фігурує у справі «Мідас» про розкрадання в «Енергоатомі» та має прізвисько «Рокет» не був радником Германа Галущенка в часи, коли він очолював Міністерство енергетики.

Про це заявили в Міненерго у відповіді на запит «Суспільного».

«У період 2021-2025 років Ігор Миронюк не був радником Міністра енергетики (як штатним, так і позаштатним радником міністра та заступників міністра), а також не перебував у трудових відносинах із Міністерством енергетики України та підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міненерго», — йдеться у відповіді.

Нагадаємо, 12 листопада ВАКС відправив Миронюка під варту до 8 січня 2026 року із можливістю внесення 126 мільйонів гривень застави. Його підозрюють в участі у схемі масштабних розкрадань у сфері енергетики. У матеріалах НАБУ Миронюка називають радником міністра енергетики.

Під час обрання йому запобіжного заходу у ВАКС, адвокат підозрюваного наголошував, що Миронюк не був радником міністра. Сам Миронюк заперечував свою причетність до роботи в Міненерго та «Енергоатомі». Водночас він підтвердив, що був адвокатом тодішнього міністра Галущенка.

Більше про справу, в якій фігурує Ігор Миронюк

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції,  та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Кого залучили до схеми

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова).

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності  Олексій Чернишов.

Крім Міндіча, який виїхав з України, у цій справі ще фігурує член НКРЕКП Сергій Пушкар, який також втік.