Фігурант справи «Мідас» на прізвисько «Рокет» отримав запобіжний захід

Колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігор Миронюк, який фігурує у справі про корупцію в енергетиці під прізвиськом «Рокет», отримав запобіжний захід — 60 діб перебування під вартою з правом вийти під заставу в розмірі 126 млн грн.

Про це повідомило «Суспільне».

«Рокет» став другим фігурантом справи під назвою «Мідас», якому обрали запобіжний захід. Раніше суд також обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову з позивним «Тенор».

За рішенням ВАКС, Ігор Миронюк перебуватиме під вартою до 8 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у сумі 126 млн грн.

Перше засідання з обрання запобіжного заходу для Миронюка відбулось 11 листопада і тривало до пізнього вечора. 12 листопада воно розпочалось знову. Прокурор продовжив аналізувати діалоги за участю Миронюка з бізнесменом Тимуром Міндічем, який, як стверджує слідство, є організатором схеми та іншими співучасниками. Вони містили інформацію про факти передачі грошей в лютому-березні 2025 року. У розслідуванні НАБУ і САП Миронюк фігурує під кодовим ім’ям «Рокет».

Що каже захист Миронюка про звинувачення з боку НАБУ

Після виступу прокурора адвокат Миронюка заявив, що той навмисно «завищує» обвинувачення проти його підзахисного. Він також стверджував, що його підзахисний ніколи не мав службових повноважень у сферах діяльності Міненерго та «Енергоатому» й ніколи не був радником міністрів і не мав впливу. Тому, за його словами, згідно із законом, закидати Миронюку злочин, пов’язаний зі службовими повноваженнями — неможливо.

Після заслуховування доводів сторін суд частково задовольнив клопотання прокурора та відправив Миронюка під варту до 8 січня 2025 року з можливістю застави у 126 мільйонів гривень.

У разі внесення застави та звільнення з-під варти, він буде зобов’язаний носити електронний браслет. Крім цього, на Миронюка будуть покладені особисті зобов’язання строком на два місяці:

• не виїжджати за межі Києва і Київської області;
• прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
• утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі;
• повідомляти про зміну місця проживання та роботи;
• здати паспорти для виїзду за кордон.

Адвокат Миронюка заявив, що сторона захисту подаватиме апеляційну скаргу на це рішення суду.

В якій справі фігурує Ігор Миронюк

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції,  та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Кого залучили до схеми

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який пізніше став радником міністра енергетики (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова).

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності  Олексій Чернишов.

Крім Міндіча, який виїхав з України, у цій справі ще фігурує член НКРЕКП Сергій Пушкар, який також втік.