ЄС не за столом, але «в грі»: як у Брюсселі оцінюють переговори в Абу-Дабі

Сьогодні в Абу-Дабі завершився третій раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США, які позиціонують як спробу знайти шлях до завершення війни.

У Європейському союзі активно стежать за їхнім перебігом, хоча формально ЄС не є стороню переговорів. Загальні перспективи залишаються суперечливими. Формально сторони говорять про дипломатичний процес, однак паралельно Росія продовжує атаки. Російська армія відновила обстріли по українських містах і енергетичній інфраструктурі, що у європейських дипломатичних колах ставить під сумнів реальну готовність Кремля до припинення вогню.

Попри це, нинішній раунд дав принаймні один практичний результат. Сторони домовилися про новий обмін полоненими — по 157 військових з кожного боку.

Спеціальний посланець США Стів Віткофф визнав, що ключові питання врегулювання залишаються відкритими. Водночас він зазначив, що сама динаміка консультацій і готовність сторін працювати з деталями можуть свідчити про обережний рух уперед, навіть якщо проривних рішень поки немає.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговорний процес триватиме. За його словами, вже найближчим часом має відбутися нова зустріч переговорних команд, яка стане продовженням консультацій в Абу-Дабі.

Водночас у європейських дипломатичних колах, з якими спілкувалося Громадське радіо, наголошують: без припинення обстрілів і реальних кроків з боку Москви переговори ризикують залишитися радше формальним процесом. На цьому тлі дедалі більше уваги в ЄС приділяють не лише дипломатії, а й посиленню підтримки України та тиску на Росію.

Оцінки переговорів

За даними Politico, джерела з українського та американського боку, обізнані з перебігом переговорів, вважають нинішній раунд більш перспективним, ніж це виглядає публічно. Вони говорять про більш конструктивний підхід сторін. Зокрема про те, що російська делегація вперше за тривалий час зосереджується на практичних деталях, а не на ідеологічних заявах. Частину змін, пише видання, пов’язують з оновленням складу української переговорної команди, яку в Москві сприймають як прагматичну та орієнтовану на реалістичні рішення.

Між тим, співрозмовники Громадського радіо в європейських інституціях зазначають, що Путін не демонструє серйозної готовності до миру. За їхніми словами, російську сторону представляють особи, які не мають повноважень укладати міжнародні домовленості, тоді як обстріли України лише посилюються.

Ще 29 січня під час засідання Ради Європейського Союзу із закордонних справ у Брюсселі головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що Росія лише імітує дипломатичний процес.

Тоді вона зазначила, що замість реальних кроків до миру Москва нарощує удари по Україні, оскільки не може досягти результатів на полі бою. Через тиждень після цих слів і нетривалої зупинки атак ми бачимо, що Росія продовжує дотримуватися цієї стратегії.

Не за столом переговрів, але «в грі»

Європейський Союз не представлений за столом переговорів. Ще після першого раунду, що відбувся 23–24 січня в Абу-Дабі, у Європейській комісії підтвердили, що делегація ЄС фізично не була присутня на переговорах. Однак Брюссель підтримував зв’язок із українською та американською сторонами до і після переговорів, щоб «дізнатися про хід цих обговорень», заявляла головна речниця Єврокомісії Паула Піньйо.

Між тим європейські країни намагаються зберегти власний дипломатичний канал впливу на Москву. За даними Reuters, на початку лютого до Росії з неанонсованим візитом прибув радник президента Франції з дипломатичних питань Еммануель Бонн. У Москві він провів переговори з помічником президента Росії Юрієм Ушаковим. Офіційно Париж не коментував зміст зустрічі. Однак співрозмовники агентства зазначали, що це спроби зберегти канали політичної комунікації.

Усередині європейських структур обговорюють конкретні прішення на підтримку України, однак зовнішня комунікація залишається обережною. Зокрема через необхідність узгоджувати позиції зі США.

Позиція ЄС: підтримка і стабільність

Європейський Союз наразі зосереджується підтримці України та підкреслює власну роль як надійного партнера. 11 лютого міністри закордонних справ країн ЄС знову зберуться у Брюсселі, і питання України буде одним із ключових у порядку денному.

ЄС готується прив’язати ключові політичні рішення щодо України до символічної дати — четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. Саме 24 лютого у Європейському парламенті відбудеться додаткове пленарне засідання, яке в Брюсселі розглядають не лише як жест солідарності, а й як момент для конкретних рішень.

Як повідомила президентка Європарламенту Роберта Мецола,  у порядку денному голосування за кредит для України на 90 млрд євро, який раніше узгодили країни ЄС. Після остаточного ухвалення, ці кошти стануть одним із ключових елементів фінансової та оборонної підтримки Києва у 2026–2027 роках.

Також раїни Єврособзу розраховують 24 лютого дати зелене світло 20-му пакету санкцій проти Росії. Про це минулого тижня заявила Кая Каллас. За інформацією джерел Громадського радіо, Європейська комісія може представити проєкт нового пакета санкцій державам-членам уже найближчими днями, можливо, завтра. Дату кілька разів переносили.

За даними Euractiv, серед можливих обмежень – заборона на обслуговування російських нафтових танкерів, експорт предметів розкоші до Росії та скорочення квот ЄС на імпорт російських добрив. Bloomberg повідомляє, що нові санкції також можуть торкнутися російських банків і нафтових компаній.

Перебіг переговорів і ключові розбіжності

Перший раунд тристоронніх переговорів наприкінці січня в Абу-Дабі не приніс суттєвого прориву. Попри заяви сторін про «конструктивність», ключовим яблуком розбрату залишаються тимчасово окуповані Росією українські території.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав переговори «дуже складними» і визнав, що з окремих питань сторони зблизилися, тоді як з інших знайти спільну мову важче.

Водночас президент України Володимир Зеленський, коментуючи масовані удари Росії по українських містах напередодні переговорів, заявив: «Росія не зменшує терор. Вони знову б’ють по енергетиці, по житлових будинках, по людях. Це відповідь Росії на будь-які розмови про мир».

«Коли Росія говорить про припинення вогню, вона водночас запускає ракети й дрони. Це найкраще пояснення того, як вони насправді ставляться до переговорів», — додав президент.

Зеленський підкреслив, що Україна не відмовляється від дипломатії, але наполягає на тиску на Москву.