Міністерка культури Тетяна Бережна назвала пріоритети відомства на 2026 рік

Міністерка культури України Тетяна Бережна окреслила ключові пріоритети роботи відомства на 2026 рік.

Про це вона розповіла в інтерв’ю для «Жінки в медіа»:

«Минуло майже півроку моєї роботи на посаді. Перші місяці я присвятила глибокому зануренню у проблематику сфери: мала щоденні зустрічі з представниками театральної спільноти, музейниками, кінематографістами, бібліотечною сферою. Зрозуміти, що можна вирішити тут і зараз — ось що необхідно».

За її словами перший стратегічний пріоритет відомства — це підсилення культури ресурсами:

«Ми багато говоримо про культуру як елемент національної безпеки, як голос держави. Але якщо це не підкріплено фінансуванням, усе залишається словами.

Ми запустили Фонд української культурної спадщини. Це інструмент для залучення міжнародних ресурсів на відновлення пам’яток. Також ініційована президентська національна програма підтримки культури».

Ще один значущий крок — закон про меценатство, розповіла Тетяна Бережна. Його схвалив Кабмін, і найближчим часом має розглянути Верховна Рада:

«Це можливість залучати в культуру кошти бізнесу. Українське меценатство має глибоку традицію — достатньо згадати Києво-Могилянську академію чи Києво-Печерську лавру, які розвивалися завдяки меценатам».

Також великим пріоритетом є збереження української культурної спадщини: «Ми бачимо, що Росія цілеспрямовано її атакує. Обстріли Софії Київської, Національного музею історії України у Другій світовій війні — це спроби стерти нашу ідентичність.

Ми ухвалили історичну постанову про евакуацію культурних цінностей із зон ризику. Тепер 50 км від лінії фронту — чітка зона обов’язкової евакуації музейних предметів. З 2014 року такого чіткого алгоритму не було. Зараз же визначено відповідальних і порядок дій — це дозволить врятувати більше пам’яток».

Міністерка культури України також наголосила — культурні інституції мають бути фінансово стійкими:

«Це означає належний менеджмент і візіонерське лідерство. У Київській школі економіки (KSE) ми започаткували програму для керівників культурних інституцій, щоб вони навчилися працювати з меценатами, готувати проєкти, які бізнесу захочеться профінансувати. Також було спрощено правила надання платних послуг. Це дозволяє музеям, театрам, заповідникам легше заробляти самостійно.

Під час візиту до Копенгагена я побувала у Національному музеї Данії. Фінансування там здійснюється за принципом 50/50, де половина — державна підтримка, а половина — власні доходи. Це дозволяє не лише сподіватися на державу, а й отримувати кошти з власного заробітку, витрачати їх на низку важливих капіталовкладень, підвищення зарплати для співробітників, наукову роботу. В Україні часто це лише близько 10%».

Тетяна Бережна зауважила, що потрібно змінювати цю модель.

Окрему увагу відомство приділяє і просуванню української культури за кордоном: «Ми працюємо над тим, щоби забезпечити більшу кількість перекладів української літератури іноземними мовами в топових видавництвах світу. Цей напрямок веде моя заступниця Богдана Лаюк. Дуже сподіваюся, що вже цього року ми побачимо результати. Прикро дивитися іноземні фільми або читати книги, де наче поміж рядків написано, що головний герой читає твір російського письменника. Російська література, як і культура загалом, незважаючи на те, що це — культура експропріації, присвоєння, чомусь все одно проникає у світовий контекст».

Крім того, йдеться про активнішу співпрацю з українськими посольствами та міністерствами культури інших держав:

«Наша задача — зробити українську культуру видимою. Це не лише про книги, а також і про гастролі українських колективів, артистів. Для цього має бути налагоджена системна робота з українськими посольствами за кордоном, з міністерствами культури інших країн. Ми працюємо над тим, щоб показувати українську культуру за кордоном не лише українській діаспорі, а й прививати смак до української культури серед іноземців».