Зміна режиму в Ірані стане надважливою картою для Трампа на зустрічі з Сі, — політичний консультант Остапенко

Зміна режиму в Ірані може стати ключовим фактором у переговорах між США та Китаєм. Нестабільність на Близькому Сході, зокрема коливання цін на енергоносії та можливі перебої в їх постачанні, впливає на світовий ринок нафти та бензину. Ситуація залишається непередбачуваною.

Таку думку висловив політичний консультант, експерт з питань зовнішньої політики Гліб Остапенко у проєкті «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та Еспресо.

«Від ситуації в Ірані виграють і водночас програють різні гравці. Ця війна надто комплексна, бо весь Близький Схід є комплексним. І Україна також у деяких питаннях виграє, а в деяких програє, наприклад у питаннях PAC-3.

З РФ те саме. З одного боку, вона фактично програє, адже її стратегічного, нібито екссоюзника б’ють надсерйозними силами», — зауважив Остапенко.

За словами експерта, головна історія з Іраном таргетована не лише на сам Іран, а й на Китайську Народну Республіку, адже Трамп комунікуватиме з Сі у квітні 2026 року. І, звісно, Іран та зміна режиму там стануть надважливою картою, бо Іран постачав значну частку своїх енергоносіїв саме до КНР.

«Тому РФ зараз говоритиме, що, по-перше, піднялися ціни на енергоносії, а по-друге, якщо така ситуація збережеться і Китай дійсно залежний від постачання енергоносіїв з Ірану, то, можливо, ми даватимемо трохи менший дисконт, ніж давали раніше», — зазначив Остапенко.

Політичний консультант також додав, що наразі ситуація в Катарі, Саудівській Аравії та інших країнах Близького Сходу нестабільна, і неясно, що буде зі стабільністю постачання енергоносіїв на світовий ринок. І це великий сюрприз, що ціни на нафту не підскочили так, як очікувалося.

«Звісно, по-перше, можна збільшити видобуток нафти і відрегулювати ситуацію, але для цього необхідний консенсус. По-друге, неясно, наскільки повпливає на ринок війна, яка триватиме не 5–6 днів, як зараз, а якщо це буде три місяці — тоді там уже треба буде балансувати.

Я впевнений, що світ вирішить це питання в тому чи іншому форматі, бо нафта і бензин – це надважливі ресурси, без яких неможливе повноцінне функціонування світової економіки. Але ситуація буде досить складною, якщо це триватиме довше, ніж необхідно Ізраїлю і США», — резюмував Остапенко.

Що відбувається?

Ізраїль атакував столицю Ірану, Тегеран, 28 лютого. США підтримали атаку. Президент США Дональд Трамп заявив, що Америка розпочала «велику бойову операцію» проти Ірану з метою «усунення неминучих загроз з боку іранського режиму». Міністерство оборони США назвало операцію проти Ірану «Операція Епічна лють».

Іран завдавав удару у відповідь по Ізраїлю та військових базах США.

Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA) вночі 1 березня підтвердило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув. Інформаційне агентство Fars, наближене до Корпусу вартових Ісламської революції, також заявило, що загинули донька, зять, онук та одна з невісток Алі Хаменеї.

Раніше про смерть Хаменеї написав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його словами, ліквідувати Хаменеї вдалося за допомогою американської розвідки та високотехнологічних систем стеження, а ще завдяки співпраці з Ізраїлем.

Водночас в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що під час авіаударів по Ірану 28 лютого ліквідовано щонайменше сімох іранських високопосадовців. Серед них — очільник Міноборони країни Азіз Насірзаде та командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур.

У неділю, 1 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що розпочинає «найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки» проти Ізраїлю та «американських терористичних баз».

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який тимчасово керує країною і виконує роль верховного лідера заявив, що Іран не вестиме переговорів зі США.

2 березня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза операції проти Ірану буде ще більш руйнівною. За його словами, мета — знищити балістичні ракети, їх виробництво, дрони та флот Ірану, а операція триватиме стільки, скільки потрібно.

На брифінгу 4 березня керівник Пентагону Піт Гегсет заявив, що США потопили іранський військовий корабель в Індійському океані, уразивши його торпедою із субмарини.

Голова Пентагону спрогнозував, що військова операція США та Ізраїлю проти Ірану може тривати 8 тижнів. Раніше ЗМІ дізналися, чому для початку операції було вибрано саме цей день.

Вплив операції на Україну

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану однозначно вплине на Україну. Цей вплив з одного боку позитивний, але з іншого — негативний. Про це в етері Громадського радіо сказав політолог, голова Центру аналізу і стратегії Ігор Чаленко.

За його словами, позитивно те, що Росія втратила одного зі своїх союзників, який безпосередньо надавав їй «шахеди» та технології для їхнього виробництва, а ще потенційно міг передавати їй ракети. Крім того, виявилося, що Росія не є надійним союзником для інших країн на міжнародній арені.

Водночас є й негативні чинники. Зокрема, Росія хоче використати ситуацію в Ірані для свого відбілювання та позиціює себе так само, як США позиціюють себе в російсько-українській війні. Ще один негативний чинник — вплив на економіку через зростання цін на нафту.

Крім того, на думку політолога, Україна може зіткнутися з проблемами постачання зброї, зокрема — ракет PAC-3 до ЗРК Patriot. Ще одним негативним фактором Ігор Чаленко назвав відвернення фокусу від війни в Україні.