«Врятувати від війни»: у Миколаєві створять єдину колекцію морської спадщини

У Миколаєві працюють над створенням єдиної цифрової колекції морської спадщини.

Що туди входитиме, в етері Громадського радіо розповів менеджер проєкту Євген Гомонюк.

Коли і як з’явилася ідея створення цього проєкту?

«Ідея з’явилася, напевно, ще в 2023 році. Тоді ми разом із музейниками брали участь в евакуації колекції Очаківського маріністичного музею. Власне, займалися допомогою її пакування і перевезення.
Ну і на той час, в принципі, ми усвідомлювали, що через війну ми можемо втратити і культурні цінності, і більше того, прибрежні приморські території. Зокрема Миколаївщина вже на той час була вкрай небезпечною.

Тому були масові евакуації людей саме з тих прибережних зон. Тому що по той бік Очаків, як і Кінбурн, наразі тимчасово окупований.

Тобто це 5-7 кілометрів зона ураження і артилерія, зараз ще й FPV-дрони. Тому ми звернули увагу на цю тему. А саме масштабування колекції, ідея створення колекції через фонди інституції виникла в тому році.

І ось в цьому році ми починаємо роботу над цим», — розпвів Євген Гомонюк.

Із чого складатиметься колекція цифрової спадщини Миколаєва?

«Ми ще лише на старті, я б сказав. Тобто експонати ми ще починаємо тільки збирати. Але попередньо з’ясували на зустрічах робочих із представниками музеїв, бібліотек, обсерваторії, архіву, які саме в них є предмети, документи, архівні фото, які можуть увійти в цю колекцію. Вісім культурних і наукових інституцій регіону пов’язані одній темою — морем, або професіями морськими, і, зокрема, і відпочинком також на морі і на воді.

Плануємо, що це будуть об’ємні предмети, можливо, моделі суден, зокрема, яхт, наприклад. Це можуть бути карабельні інструменти, тому що ми будемо працювати з музеєм суднобудівного заводу, і в них є оці старовинні інструменти ХІХ століття, як там ще створювалися дерев’яні караблі, наприклад. Також в обсерваторії, вона до 1913 року була морською, і допомагала морякам, суднам, і, зокрема, порту в морській навігації.

Тому там також будуть інструменти астрономічні, але пов’язані з морською темою, зокрема, хронометри, наприклад.

В архіві це, як правило, фотографії, документи. І в музеях також є багато фото, є закладні медалі, є меморіальні предмети, наприклад, якихось відомих мореплавців. Будемо збирати різне.

А ще хочемо робити акцент на тому, що ми запрошуємо до створення цієї колекції громади, тобто мешканців міста, регіону, тому що багато людей в декількох поколіннях пов’язані або з суднобудуванням, або з морською темою.

Тому ми хотіли б збирати ось ці родинні історії, щоб люди могли відсканувати у нас, в нашій студії, свої родинні фотоальбоми, поділитися ось цими історіями, тому що в родинах дуже багато є цікавої інформації, яка може бути цікавою для оприлюднення, зокрема для дослідників, і просто як той елемент ідентичності, який, в принципі, несе цей проєкт».

Чи є щось таке, що подобається найбільше серед вже наявних експонатів?

«У першу чергу, думаю, що це може бути «Атлас Чорного моря» Манганарі. Це брати Манганарі, зокрема вони миколаївці, і були географами, гідрографами грецького походження, і це цікавий документ, він не оцифрований, і взагалі багато артефактів, можна сказати, всі артефакти, які є в обсерваторії, також не оцифровані.

Тому що обсерваторія створена понад 200 років тому, — це найстаріша обсерваторія у Східній Європі, і вона внесена в попередній список ЮНЕСКО, ну, власне, будівля. Це дуже цікава установа, мало досліджена, мало доступна, і, я думаю, оцифрування, відповідно, введення ось цих матеріалів в публічний науковий обіг буде дуже цінним»,  — ділиться менеджер проєкту.

Коли можна буде побачити проєкт, коли ви плануєте виходити на завершальний етап?

«Ми плануємо, що це буде вересень, кінець літа, принаймні, і в нас вже створений портал, він називається «Цифрова спадщина Миколаєва», там вже є артефакти з попередніх наших проєктів, тому що ми займаємось оцифруванням з 2020-го року, то можна подивитися там вже те, що є з історії міста, зокрема, і Півдня».