Росія може відкрити новий фронт для підвищення рейтингу Путіна, — політолог

В інформаційному просторі дедалі частіше з’являються новини про те, що Росія може відкрити новий фронт: вдертися в Україну з півночі або Брянської області, а також втягнути у війну Білорусь. Чому Росія може наважитися на такі дії?

Про це в етері Громадського радіо говорили з політологом Петром Олещуком.

Він каже: причина, з якої окупанти можуть відкрити новий фронт, не пов’язана з невдачами чи втратами росіян на полі бою. Це може статися з метою підняття рейтингу Путіна, який демонструє падіння.

«Втрати — це, мабуть, останнє, що хвилює й хвилювало Путіна впродовж усіх років війни. Зараз дедалі більше наростає невдоволення Путіним, його режимом. Це впродовж кількох тижнів фіксували офіційні російські соціологи. Не можна сказати, що підтримка Путіна знижувалася глобально, але вона знижувалась. Згодом вони змінили методологію опитування, але все одно підтримка достатньо низька, порівняно з минулими місяцями або роками путінського правління», — сказав Петро Олещук.

Він зазначив: у російського суспільства відсутнє відчуття, що вони можуть когось перемогти. І для такого типу режиму як путінський це небезпечно.

«Він завжди позиціював себе як переможець, як той, хто всім загрожує, всіх перемагає. А тут — достатньо дивна ситуація, коли і російські міста регулярно атакуються, і всі це бачать, і це не можна приховати, попри всі спроби вимкнути Росію від інтернету. Всі бачать, що на фронті нема якогось відповідного руху. Тому так, це могло би бути такою спробою переключити загальну увагу. Мовляв, ми знову беремо ініціативу в свої руки, знову всіх перемагаємо, знову «Київ за три дні», «перемога вже скоро». І в такому дусі російський режим міг би цілком це все подати», — наголосив політолог.

Він також додав, що до падіння рейтингу Путіна також доклалися українські дрони: лише Перм на північному Уралі дрони СБУ нещодавно атакували чотири рази.

«Загалом, це достатньо дивна ситуація, коли ти кажеш про демілітаризацію України, а через кілька років після її «проведення» українські дрони вже літають на Уралі. Це в багатьох створює когнітивний дисонанс. […] Це все формує невдоволення й відсутність позитивного оптимістичного настрою», — наголосив політолог.

Водночас він наголосив: росіяни можуть замість нового вторгнення в Україну напасти на якусь із країн НАТО.

Росія може напасти на країну НАТО цього року: відкрите вікно можливостей

Петро Олещук зазначив: якщо напад Росії на країни НАТО відбудеться, то це станеться цього року. І для цього в окупантів є вікно можливостей.

«Президент США Дональд Трамп після початку війни на Близькому Сході ледь не щодня виступав з заявами на зразок «європейські союзники по НАТО не допомогли Сполученим Штатам», що вони не хочуть допомагати Сполученим Штатам попри всю допомогу з боку США, відповідно, вони не допомагатимуть союзникам по НАТО, і взагалі — НАТО — це «паперовий тигр». Але заяви — це одне. Проте за ними йдуть певні дії. Йдеться про виведення американських військ з Німеччини, а також про те, що війська, які мали надійти до східної Європи, не будуть туди направлені. І загалом взято курс на зменшення американської військової присутності у країнах НАТО», — каже політолог.

На його думку, абсолютно реалістичний сценарій може бути таким, що в разі нападу РФ на якусь із країн Балтії, які входять до НАТО, Трамп скаже, що це не його війна, а проблема Європи, і хай вона їх вирішує.

Олещук наголосив: таке вікно можливостей у росіян є лише цього року, адже восени у США відбудуться вибори до Конгресу. І за їхніми підсумками республіканці можуть втратити більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті. А це означає, що вплив Конгресу на політику стане більшим, особливо, якщо він стане повністю демократичним.

Нагадаємо, 15 травня президент Володимир Зеленський за підсумками наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ повідомив, що Україна продовжує фіксувати спроби Росії ще більше втягнути Білорусь у війну проти України, і доручив Силам оборони представити план реагування.

Білоруське Міноборони заявило, що 18 травня в країні розпочалися навчання підрозділів з бойового застосування ядерної зброї. Вони проходять у взаємодії з російськими військовими.

У Міноборони РФ заявили, що до навчань залучили понад 64 тисячі військовослужбовців, понад 7800 одиниць ОВСТ, у тому числі понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літальних апаратів, 73 надводних кораблів і 13 підводних човнів, з яких 8 ракетних підводних човнів стратегічного призначення.

Вранці 21 травня Міноборони РБ заявило, що Росія в рамках навчань уже доставила ядерні боєприпаси до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Російські інформагентства повідомили, що на навчаннях ядерних сил у Білорусі розгорнули «Іскандер-М» зі спецбоєприпасами.