Діалог через тексти Айтматова: як у Києві об’єднали киргизьку класику, психологію та культурну дипломатію під час війни

У Києві відбулася публічна літературно-психологічна дискусія «Чоловіче та жіноче: діалог через тексти Чингіза Айтматова та сучасні реалії». Подія, присвячена Міжнародному дню сім’ї, ознайомила українське суспільство з гуманістичною спадщиною всесвітньо відомого киргизького письменника, прозаїка та дипломата Чингіза Айтматова (1928–2008).

Захід проведено під патронатом Посольства Киргизької Республіки в Україні, за ініціативи громадської платформи MÜTEŞEM QIRIM (MQ Community) на чолі з Леніє Ібрагімовою та Владою Корольковою, яка популяризує загальнотюркську культурну спадщину в Україні.

MQ Community опікується популяризацією кримськотатарської, тюркської та загальнотюркської культурно-історичної спадщини етнічних спільнот в Україні, зокрема, через мистецтво, виставкову діяльність, дипломатію та суспільні проєкти.

Програма вечора розпочалася з хвилини мовчання: присутні вшанували пам’ять загиблих військових і цивільних, а також жертв російської атаки на Київ, що сталася напередодні. Цей момент ще раз гостро позначив важкий контекст, в якому українці продовжують триматися та дбати про своє ментальне здоров’я.

Громада та дипломати зустрічали гостей у «Киргизькій вітальні» з національними стравами, які підготували киргизька діаспора в Україні та українсько-американський міжнародний ліцей «Меридіан». Учасники заходу мали змогу ознайомитися з виставкою шкіряних картин про Центральну Азію, а також із книгами Чингіза Айтматова та киргизьким епосом, виданими українською мовою.

З промовою від дипломатичної місії виступив Радник та Тимчасово повірений у справах Посольства Киргизької Республіки в Україні пан Есен Аксамаєв, який висловив глибокі співчуття родинам усіх постраждалих від нещодавньої атаки на Київ.

Надзвичайний і Повноважний Посол Ідріс Кадиркулов, який через службове відрядження не зміг бути присутнім особисто, звернувся до гостей у відеоформаті:

«Я разом з вами пережив цю тяжку зиму і ще більше відчув згуртованість  суспільства.

І мені, як представнику киргизького народу, захотілося поділитися теплом  нашої душі.

Мені відомо, що для багатьох українців Тарас Шевченко — це голос нації. А для багатьох киргизів Чингіз Айтматов — її інтелектуальне й гуманістичне обличчя. Обидва стали символами свого народу…  … через три видатні твори Чингіза Айтматова — «Тополенька моя в червоній хустці», «Червоне яблуко» та «Джаміля», ми прагнемо познайомити українське суспільство не лише з художньою красою киргизької літератури, а й з глибинною моральною та психологічною цінностю, що відображають серце киргизької душі: повагу до людини, взаємопідтримку, любов до близьких і природи, чесність та людяність.

Сьогодні, у період тяжких випробувань і викликів, важливість людських почуттів, щирості та душевної відкритості залишається незмінною. Як наголошував сам Айтматов: найголовніше для людини — залишатися людиною».

Зворушливою частиною заходу стало ексклюзивне домашнє відеозвернення сина письменника — відомого державного діяча й дипломата Аскара Айтматова. Він записав його одразу після виписки з лікарні, щоб особисто підтримати українців у часи екзистенційної загрози, висловивши щире захоплення мужністю та патріотизмом українського народу.

У відеоформаті гостей також привітала Тетяна Миколаївна Крупа — відома вчена, археолог-реставратор, очільниця міжнародної науково-дослідницької лабораторії археологічно-технологічної експертизи YMAI при Margulan Centre.

Головним символом заходу став портрет Чингіза Айтматова, виконаний у техніці дереворізу у 2013 році Василем Євдокимовичем Перевальським — видатним Народним художником України, Академіком Національної академії мистецтв України. Автор особисто завітав на подію та розповів про сенси, які закладав у цю картину, що стала особливим подарунком для Посольства Киргизької Республіки.

Практичну частину дискусії реалізували провідні українські психологи — кандидати наук Геннадій Мустафаєв та Катерина Гольцберг разом із ідеологом та модератором заходу Леніє Ібрагімовою. Вони провели детальний розбір повістей «Тополенька моя в червоній хустці», «Червоне яблуко» та «Джаміля». Через моделі поведінки героїв експерти проаналізували проблематику одвічного вибору між почуттям та обов’язком, ціну внутрішньої свободи, а також феномен того, чому гуманістичні сенси киргизького класика так гостро резонують в Україні сьогодні.

Цей захід став чудовим прикладом ефективної культурної дипломатії та солідарності між народами. Платформа MÜTEŞEM QIRIM планує і надалі розвивати подібні міждисциплінарні та міжнаціональні проєкти.