Чому вдвічі скоротилася кількість країн, які фінансують чеську снарядну ініціативу для України

«Чеська ініціатива» з закупівлі снарядів для України втрачає учасників. Кількість держав у ній скоротилася удвічі після повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра Чехії у грудні 2025 року.

Про це президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, зараз фінансування ініціативи забезпечують лише дев’ять країн, тоді як минулого року їх було близько 18. Чому це відбувається?

Про це в етері Громадського радіо говорили з головним редактором порталу «Мілітарний» Михайлом Люксіковим.

Він нагадав, що після того, як Андрей Бабіш очолив чеський уряд, Чехія припинила фінансувати снарядну ініціативу для України, але зберегла свою координацію в цьому процесі.

«Як я розумію, деякі з тих дев’яти країн, які відмовилися фінансувати «чеську ініціативу», не вбачають таке фінансування доцільним, якщо навіть країна-ініціаторка сама не вкладає туди кошти», — наголосив Михайло Люксіков.

Раніше заявлялося про те, що чеська снарядна ініціатива давала Україні половину від того обсягу снарядів, який потрібен на фронті. Решту Україна отримувала з інших джерел. Таким чином, як наголосив головний редактор «Мілітарного», під загрозою може бути мало не половина потреб фронту.

Утім, він зазначив:

«Водночас ми не знаємо всіх деталей. Бо, наприклад, можливо інші учасники ініціативи, зокрема — Німеччина, країни Північної Європи, можливо вони покриють цю прогалину своїм фінансуванням».

Він наголосив: попри те, що всі деталі нам невідомі, є загроза, що Сили оборони отримуватимуть менші обсяги снарядів.

Відповідаючи на запитання про те, чи може Європа виробляти зараз достатню кількість снарядів, Михайло Люксіков сказав: європейський ВПК не налаштований на швидку реакцію. Попри виділення мільярдів євро на оборону, постачання розраховані на довготривалу перспективу — з 2028-2030 років. Натомість варіант, коли можна замовити у Європі снаряди цьогоріч і цього ж року  їх отримати — відсутній.

«Відновлення повноцінного циклу виробництва артилерійських боєприпасів у Франції відбувається не без проблем. Бо виявилось, що вони дуже залежні від імпортованої сировини. Наприклад, целюлоза постачалася з Китаю. У Європі відкрилося дуже багато чорних сторінок, які вони або не хотіли бачити, або, можливо, їх у мирний час усе влаштовувало. Тому зараз для європейського ВПК — великий виклик», — наголосив головний редактор «Мілітарного».

Як вихід з ситуації, а також для того, щоб замістити імпорт зі США, він назвав закупівлю Європою зброї з інших країн. Наприклад, Михайло Люксіков згадав, що Польща закупила нове озброєння в Південній Кореї. Там же почали купувати зброю й Норвегія та Естонія. Також були замовлення в ізраїльських компаній, але на тлі війни в Ірані Європа переглядає ці закупівлі. Таким чином, їй тепер треба заміщувати імпорт не лише зі США, але й з Ізраїлю.