Опубліковано список реформ, які Україна має зробити для отримання кредиту від ЄС: Рада вже ратифікувала угоду

Президент Володимир Зеленський у четвер, 28 травня, виніс на ратифікацію в Верховну Раду кредитну угоду і меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом зі списком необхідних реформ для отримання трьох траншів макрофінансової допомоги у 2026 році в рамках репараційного кредиту ЄС на суму 90 млрд євро.

Того ж дня Верховна Рада ратифікувала цей документ, текст якого опубліковано на сайті Верховної Ради. За це проголосували 298 парламентарів.

«Ця угода врятує Україну, ця угода дає нам фінанси, щоб прожити два роки», — наголосив голова фінансового комітету Данило Гетманцев, якого цитує LIGA.net.

Угода передбачає, що половину цієї суми Україна отримає вже у 2026 році, з яких 28,3 млрд євро підуть на закупівлю озброєння та розвиток оборонно-промислового комплексу, а 16,7 млрд євро — на макрофінансову стабілізацію та покриття дефіциту держбюджету.

Бюджетний складник розподіляється порівну між двома інструментами: макрофінансовою допомогою (до 8,35 млрд євро, отримання цієї суми передбачає виконання Україною низки умов) та механізмом Ukraine Facility (до 8,35 млрд євро).

Єврокомісія залучатиме гроші для цього кредиту на міжнародних ринках капіталу. Міністерство фінансів вказало, що завдяки найвищому кредитному рейтингу ЄС (ААА) фінансування буде залучатися на пільгових умовах — у середньому на термін до 35 років під близько 2% річних.

Відсоткові виплати повністю покриватиме бюджет ЄС за гарантії 25 держав-членів, а погашення основної суми боргу відкладається до моменту отримання Україною репарацій від Росії.

Формально допомога має статус довгострокової пільгової позики, однак за своїм економічним змістом наближається до грантової підтримки та відображатиметься як доходи державного бюджету.

Список реформ, необхідних для отримання цих грошей

Перший транш (3,2 млрд євро)

Компонент 1: Мобілізація внутрішніх доходів

• Подання законопроєкту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів для безпеки й оборони.
• Подання законопроєкту про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
• Ухвалення закону про продовження на три роки військового збору на рівні 5%, що має забезпечити щонайменше 140 млрд грн додаткових надходжень на рік.

Компонент 2: Сталість та ефективність державних витрат

• Ухвалення урядом Порядку розроблення, моніторингу й оцінки результатів реалізації стратегій, що є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій (на цикл 2027-2028 роки)

Компонент 3: Системи управління державними фінансами

• Ухвалення й публікація оновленої Стратегії управління державними фінансами та Плану дій щодо її впровадження.
• Подання Кабміну нового Митного кодексу України, що узгоджується з митним законодавством ЄС.
• Призначення нового постійного голови Державної митної служби

Другий транш (3,7 млрд євро)

Компонент 1: Мобілізація внутрішніх доходів

• Подання пропозицій змін до законодавства для узгодження системи корпоративного оподаткування України з Директивою ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків.
• Ухвалення законів щодо оподаткування доходів з цифрових платформ і введення ПДВ для міжнародних посилок.
• Ухвалення законодавства, що встановлює систему оцінки майна (інституційні ролі, сертифікація, реєстри тощо).
• Ухвалення Державною податковою службою дорожньої карти та плану покращення дотримання вимог щодо ПДВ і податкового законодавства.

Компонент 2: Сталість та ефективність державних витрат

• Ухвалення вторинного законодавства щодо визначення інвестицій, що підпадають під систему управління державними інвестиціями (PIM) на 2027 рік.
• Ухвалення Концепції єдиної інформаційної екосистеми управління публічними інвестиціями (інтеграція DREAM, Prozorro, LOGICA та інших ІТ-систем).
• Ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з базовим та активним сценаріями політики і додатком про проєкти публічних інвестицій.
• Ухвалення рішення про проведення оглядів витрат державного бюджету у 2026 році у сферах, пов’язаних з житловою, регіональною та ветеранською політиками.

Компонент 3: Системи управління державними фінансами

• Ухвалення оновленого Плану цифрового розвитку Держмитниці до 2030 року.
• Затвердження трьох відсутніх експертів до комісії з відбору членів Рахункової палати України.

Третій транш (1,45 млрд євро)

Компонент 1: Мобілізація внутрішніх доходів

• Подання законопроєкту про реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень. Реформа передбачає протидію штучному дробленню бізнесу, обмеження на повторний перехід на спрощену систему, диференційовані ставки для третьої групи ФОП, а також кроки щодо узгодження з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість.
• Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП (квартальна звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, формування попередньої податкової декларації для ФОП, спрощення розблокування податкових накладних).
• Ухвалення змін до законодавства для узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС щодо протидії ухиленню від податків (зокрема, статті про виведення активів, контрольовані іноземні компанії, гібридні невідповідності).

Компонент 2: Сталість та ефективність державних витрат

• Надання звіту з довгостроковими прогнозами витрат на пенсійне забезпечення.
• Подання проєкту Держбюджету на 2027 рік з поясненнями, як результати огляду витрат будуть враховані й відображені в бюджеті.
• Розробка нової Стратегії публічних закупівель (2027-2030).
• Підготовка концептуальної записки до закону про оборонні закупівлі для приведення у відповідність до норм ЄС.

Компонент 3: Системи управління державними фінансами

• Підготовка пропозицій щодо розмежування функцій інспекції та аудиту в структурі Держаудитслужби.
• Створення десяти нових аудиторських комітетів у ключових відомствах (МВС, Міненерго, Мінцифри, ФДМУ, НКРЕКП тощо).
• Перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту відповідно до глобальних вимог.
• Ухвалення нового Митного кодексу України, що відповідає нормам ЄС.
• Затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем (AES, CCI/NIS) та їх інтеграції з ІТ-системами ЄС.

Деталі про 90 млрд євро від ЄС

В Раді ЄС раніше пояснювали, що кредит, який буде наданий Україні на період 2026-2027 роки в розмірі 90 млрд євро, має бути погашений Києвом за рахунок репарацій, які повинна буде виплатити Росія.

Там наголошували, що позика допоможе покрити найнагальніші бюджетні потреби країни та потреби оборонно-промислового потенціалу у 2026 та 2027 роках у рамках надійної та умовної системи. Фінансування буде пов’язане з виконанням суворих умов з боку України, таких як дотримання верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією.

Якщо взяти всю суму в 90 млрд євро, то вона розподілиться так:

30 млрд євро на макроекономічну підтримку України, що надається через макрофінансову допомогу або через Механізм допомоги Україні. Ці кошти можуть бути використані для задоволення найнагальніших бюджетних потреб України;

60 млрд євро на спроможність України інвестувати в оборонно-промислові потужності, включаючи закупівлю оборонної продукції.