Удари ЗСУ по російських нафтобазах і НПЗ мають відкладений ефект, а не миттєвий: військовий оглядач пояснив, як це працює

Збройні Сили України знову атакували нафтобазу «Грушовая» у Росії. Вона є однією з ключових для експорту російської нафти і найбільшою на Кавказі. З неї нафта доставляється до морського терміналу «Шесхарис», а далі — на експорт. «Шесхарис» також неодноразово зазнавав українських атак. Який ефект від цих ударів?

Про це в етері Громадського радіо говорили з військовим оглядачем Денисом Поповичем.

За його словами, ефект від ударів по нафтобазі «Грушовая», як і по будь-якій іншій, є не миттєвим, а відкладеним.

«Коли ми знищуємо резервуари, то знищуємо можливості зберігання сирої нафти. Її не буде де зберігати. Це означає зменшення видобутку, зменшення податків з цього видобутку, як наслідок — зменшення фінансування російського бюджету. Після цього нафтові свердловини, які є в Росії, потрібно глушити. А потім їх за потреби потрібно буде знову відновлювати. А це коштує дуже дорого», — сказав військовий оглядач.

Він наголосив: українські удари по російських нафтобазах та нафтопереробних заводах мають на меті зменшити можливості Росії експортувати нафту. Водночас він наголосив на тому, що ці об’єкти потрібно знищувати послідовно, щоб ускладнити росіянам переорієнтування логістики.

Він пояснив, що ефект від таких ударів є не миттєвим, а відкладеним:

• Сили оборони зменшують можливість російських НПЗ;
• позбавляють їх запасів пального;
• створюють напругу на внутрішньому ринку (йдеться, зокрема, про обмеження продажу пального);
• знищують логістику, що призводить до того, що РФ не лише не може виготовити достатню кількість пального, але й доставити його.

Коли настають проблеми для логістики — проблеми з пальним починає відчувати фронт. Це призводить до обмежень на кількість боєприпасів, які можна використовувати, оскільки через проблеми з пальним є проблеми з постачанням. Якщо така тенденція триватиме, то з пальним залишаться лише окремі групи російських військових, каже Денис Попович.