У Києві обговорили майбутню роль громадянського суспільства у відновленні України
Анастасія Ковалевич (Чернякович)
Наталія Потюк
Фото надане організаторами.У Києві відбувся другий день конференції «Майбутня роль громадянського суспільства в наданні послуг в Україні», яка зібрала представників громадських організацій, благодійних фондів та експертного середовища.
У центрі дискусій були питання європейської інтеграції, розвитку громад, доступу до фінансування та посилення ролі громадянського суспільства в умовах війни.
Модератор заходу Міхаель Кьолер наголосив на важливості співпраці між громадським сектором, державою та міжнародними партнерами. Учасники обговорили, як громадські організації можуть допомагати у впровадженні реформ, необхідних для вступу України до Європейського Союзу.
Провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зазначила, що відкриття переговорних кластерів з ЄС є лише початком великої роботи.
«Попереду більше роботи, ніж уже зроблено. Йдеться не лише про ухвалення рішень, а й про їх впровадження. Саме тут роль громадянського суспільства буде надзвичайно важливою», — сказала вона.
За словами експертки, громадські організації вже продемонстрували свою ефективність під час підготовки України до початку переговорного процесу з Євросоюзом. Надалі вони можуть брати участь у розробці політик, моніторингу реформ, оцінці їхнього впливу та комунікації між державою і громадянами.
Окремо Бетлій наголосила на важливості конструктивної взаємодії.
«Якщо критикуєте — пропонуйте. Неконструктивна критика відвертає і уряд, і громади від співпраці з громадянським суспільством», — підкреслила вона.
Керівник групи з питань вступу до ЄС EasyBusiness Іван Нагорняк вважає, що після відкриття переговорних кластерів ключова відповідальність за подальший рух до членства лежатиме на самій Україні.
«М’яч повністю переходить на нашу сторону поля. Вступ до ЄС — це не лише справа всього суспільства, а й спільна відповідальність», — зазначив він.
На його думку, громадським організаціям необхідно розвивати власну експертизу в тих сферах, де вони працюють, щоб якісно долучатися до процесу адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу.
Про необхідність системного підходу говорив і виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.
«На процес вступу до ЄС потрібно дивитися системно, а не фрагментарно», — наголосив він.
Ромашко також закликав громадські організації вже зараз вибудовувати партнерства як усередині країни, так і з організаціями держав-членів ЄС.
«Партнерство не повинно будуватися за тиждень до дедлайну грантової заявки. Його потрібно створювати вже зараз», — сказав експерт.
Окрему увагу учасники дискусії приділили ролі територіальних громад у процесі євроінтеграції. Заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад Тетяна Арсенюк наголосила, що саме громади реалізовуватимуть значну частину рішень, які ухвалюються на державному рівні.
«Ми маємо розуміти, чи готові громади до впровадження нових норм і чи мають необхідний ресурс для їх реалізації», — зазначила вона.
Під час конференції говорили і про надання соціальних послуг в умовах війни. Директор благодійної організації «Добра фабрика Україна» Ян Бородін наголосив, що головним капіталом країни залишаються люди.
«Людям допомагають не послуги самі по собі. Людям допомагає доступ до людей, які ці послуги надають», — сказав він.
За його словами, саме працівники громадських та благодійних організацій часто стають першою точкою допомоги для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Окрему увагу в межах дискусій було зосереджено на темі локалізації допомоги та ролі громадянського суспільства у процесах відновлення. Під час сесії «Локалізація вже настала: п’ять ролей громадянського суспільства у відновленні України», організованої у співпраці з ІСАР Єднання, учасники обговорили трансформацію роботи громадського сектору в умовах переходу від гуманітарного реагування до довгострокового розвитку громад. У дискусії взяли участь представники провідних українських благодійних фондів та громадських організацій, зокрема засновниця Фундації Катерини Осадчої Катерина Осадча, засновниця та генеральна директорка благодійного фонду «Твоя Опора» Валерія Татарчук, директорка та співзасновниця ініціативи «Сміливі відновлювати» Альона Крицук, а також директор і співзасновник Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну» Денис Блощинський.
Конференція відбулася в межах проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Проєкт спрямований на посилення спроможностей українських організацій громадянського суспільства та підтримку вразливих груп населення в постраждалих від війни регіонах України.
Під час конференції журналістка Громадського радіо Наталія Потюк поцікавилася, які конкретні кроки має зробити невелика регіональна громадська організація вже зараз, аби згодом стати повноцінним учасником європейських програм. На запитання відповіла заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад Тетяна Арсенюк.
За її словами, починати варто із використання нових можливостей, які відкриває так званий пакет народовладдя.
«З 1 січня 2027 року громади мають оновити або затвердити свої статути. Саме в них повинні бути передбачені консультації із громадянським суспільством та механізми співпраці з мешканцями громади. Це відкриває нові можливості для громадських організацій бути залученими до ухвалення рішень», — зазначила Арсенюк.
Вона також наголосила, що для участі в європейських грантових програмах важливим є налагодження партнерства з територіальними громадами.
«Будь-який європейський грант передбачає співфінансування. Саме територіальні громади можуть виступати партнерами громадських організацій і передбачати відповідні кошти у місцевих бюджетах», — пояснила експертка.
На її думку, успішна співпраця можлива лише тоді, коли громадська організація має достатній досвід і довіру на місцевому рівні.
«Важливо, щоб громада бачила спроможність організації та була готова запросити її до партнерства. Хорошим стартом може стати участь у реалізації заходів місцевих програм. Це дозволяє напрацювати досвід співпраці та створити основу для майбутніх спільних проєктів, у тому числі й міжнародних», — підсумувала Тетяна Арсенюк.
