Українські металурги не вдоволені CBAM: аналітик розповів, що це таке й чому воно не врятує екологію

Українські металурги невдоволені тим, що ЄС запровадив так зване вуглецеве мито на імпорт металургійної продукції (CBAM). Але що це взагалі за мито і чи допоможе воно врятувати екологію і як вплине на українську металургійну галузь?

Про це в етері Громадського радіо говорили з аналітиком GMK Center, кандидатом економічних наук Андрієм Глущенком.

Він розповів, що ідея прикордонного вуглецевого ціноутворення з’явилася у ЄС ще у 2019 році. У 2020 році почалися дискусії й перші обговорення того, як воно може виглядати.

«Основна ідея запровадження цього інструменту була в тому, що треба вирівняти умови, у яких працюють європейські металурги з умовами, в яких працюють металурги інших країн, з яких сталева продукція постачається до ЄС. Мається на увазі вирівнювання умов з погляду вуглецевого ціноутворення», — сказав Андрій Глущенко.

Він розповів, що у Євросоюзі діє своя система вуглецевого ціноутворення — європейська система торгівлі парниковими квотами. Викиди CO2 в цій системі мають певну ціну. Виробники, зокрема — сталі, її сплачують, зазнають відповідних витрат, що впливає на їхню конкурентоздатність. Натомість постачальники сталі до ЄС з-поза його меж таких витрат не зазнають. А тому мають переваги в конкурентоспроможності. Щоб цю ситуацію вирівняти, у ЄС вирішили запровадити CBAM. За логікою розробників цієї ініціативи, нове мито мало б спонукати інших виробників брати на себе відповідальність за скорочення парникових викидів і встановлювати певні амбітні кліматичні зобов’язання, щоб їх ніс не лише ЄС, але й компанії з інших країн і щоб вони розділяли відповідальність за глобальні зміни клімату.

Але ми бачимо, що такого масштабного руху не відбулося. CBAM перетворився радше на торговельний бар’єр, який ускладнює доступ до європейського ринку», — наголосив аналітик GMK Center.

Чому CBAM не врятує екологію

Андрій Глущенко каже: для того, щоб була користь для екології й викиди парникових газів зменшились, запровадження нових податків недостатньо. Потрібні додаткові інструменти, зокрема, стимулювання інвестицій у  нові технології та їхню розробку.

«Технології низьковуглецевого виробництва — це непроста справа й багато з них наразі не є комерційно зрілими для того, щоб підприємства прямо зараз могли їх узяти й запровадити та знизити ці викиди», — наголосив аналітик.

Він зазначив: оскільки технологій для зменшення викидів немає, немає й інвестицій на їх запровадження, якби вони були, то підприємства не можуть реально знизити викиди CO2. А оскільки немає реальної можливості знизити викиди CO2, то будь-які платежі за такі викиди перетворюються просто на ще один податок, який збільшує собівартість виробництва.

Він наголосив: питання зниження викидів CO2 й досягнення якогось екологічного ефекту — довгострокове. Його неможливо вирішити ні за рік, ні за два. ЄС намагається досягти цього ефекту протягом 20 років, але станом на зараз там не досягли бажаного прогресу.

«Це занадто важке питання. Потрібно розробляти й запроваджувати нові технології, щоб знижувалася вуглецева інтенсивність виробництва, щоб менше було викидів вуглецю на кожну одиницю виробленої продукції», — наголосив Андрій Глущенко.

CBAM та українська металургія

Оскільки вуглецеве мито почало діяти в Євросоюзі з 1 січня 2026 року, то українські металурги також мають його платити. Утім, як зауважив Андрій Глущенко, поки триває війна, Єврокомісія може зробити виняток.

«Базово така можливість передбачена в самому регулюванні CBAM. Там є пункт про форс-мажор, в якому сказано, що якщо країна зазнає певних непередбачуваних руйнівних обставин, які призводять до значної шкоди промисловій та транспортній інфраструктурі, то, відповідно, Єврокомісія може подавати винятки до регламенту CBAM», — сказав аналітик.

За його словами, Єврокомісія проводила оцінювання України й дійшла висновку, що CBAM  на неї майже не впливатиме. За їхніми оцінками, до 2030 року вплив цього мита на Україну становитиме 0,01% ВВП. Тому винятків для України запроваджено не було.

Водночас він додав: за показниками експорту з’ясувалося, що оцінки Єврокомісії були хибними. Тому, за словами аналітика, в Європарламенті йдуть дискусії, щоб шукати для України якесь рішення. Адже Україна перебуває в обставинах, які не дозволяють виробникам швидко декарбонізувати виробництво.

GMK Center проаналізував, що до 2030 року вплив CBAM на Україну становитиме 2,1% ВВП до 2030 року. Це дорівнює втраті виробництва двох металургійних заводів, сказав Андрій Глущенко.