До 2030 року ШІ може подвоїти споживання електроенергії дата-центрами, — програміст

Один запит до ChatGPT може потребувати у кілька разів більше електроенергії, ніж звичайний пошуковий запит у Google. Однак точний екологічний слід сервісів штучного інтелекту підрахувати вкрай складно.

Про це в етері Громадського радіо розповів співзасновник компанії RoverTech, інженер-програміст Борис Дрожак.

За словами експерта, у середньому запит до ChatGPT потребує приблизно у вісім разів більше електроенергії, ніж звичайний пошуковий запит у Google.

«От залишили ми якусь лампочку 10-ватну на годинку — це 10 ватів на годину. Годину працює у нас лампочка, одна з таких маленьких. А за цей час, давайте так приблизно порахуємо, це буде 30 таких запитів у Google. Але якщо ми будемо питати ChatGPT (один із таких, про які найбільше кажуть, що вони використовують електроенергію), попри всі оптимізації, цих запитів буде лише 3–4.
Тобто замість однієї вашої лампочки на годину, можете те саме зробити в ChatGPT — і десь 3–4 такі запити зробити. Але, дивіться, нюансів стає дуже багато. Якщо ви спитали щось маленьке, але відповідь дуже велика, це може бути аж у 10 разів дорожче.
Якщо ви спитали щось дуже велике заради маленької відповіді, це теж може бути дорожче. Якщо ви попросили якийсь PDF опрацювати — набагато дорожче буде. Якщо це відеогенерація — це в тисячі разів може бути дорожче», — пояснив Дрожак.

Експерт звернув увагу, що основні витрати енергії припадають не на використання готової моделі, а на її навчання. Тренування моделей штучного інтелекту потребує у мільйони разів більше обчислювальних ресурсів, ніж окремі запити користувачів.

Крім того, оцінити вплив ШІ на довкілля складно через різні джерела електроенергії, якими живляться дата-центри. Якщо вони працюють на відновлюваній або атомній енергії, рівень викидів CO₂ буде значно нижчим, ніж у регіонах, де використовують вугілля чи інші викопні види палива.

«Якщо це чужий дата-центр, це буде залежати від різних країн, різні цифри. Якщо це якийсь новий дата-центр на вітряках, не знаю, хтось молодець зробив, або це у Франції під атомні електростанції, ну, енергії не буде багато використовуватися. Але якщо це вже йде, не знаю, хай це буде Росія, де дуже багато і вугільного, то це буде набагато дорожче.
Бо електроенергія не просто, умовно, є стільки ватів на годину, а якщо казати, скільки це виділяє СО2, то в деяких країнах це просто дуже багато, а в деяких — майже нічого», — додав інженер-програміст.

Дрожак додав, що до 2030 року потреба дата-центрів в електроенергії може зрости приблизно вдвічі через стрімке поширення сервісів штучного інтелекту.

Водночас, на його думку, ШІ може компенсувати частину цього впливу, якщо допомагатиме людям ефективніше виконувати завдання та уникати зайвих поїздок чи інших більш ресурсоємних дій.

«До 30-го року, мабуть, кількість електроенергії, потрібна сервісу, буде вдвічі більшою, ніж цього року. Тобто це неймовірна кількість СО2 і тому подібне. Але є великий шанс, що інші речі ми не будемо робити.

Ми не будемо, наприклад, їхати кудись на машині або летіти літаком, щоб дізнатися відповідь. А тепер ця відповідь буде коштувати 0,01 грама СО2 замість того, щоб ви летіли літаком. І ні, ми цього не знаємо, ми цього не можемо порахувати.

Моя думка: якщо ви правильно користуєтеся сервісами, і вони допомагають вам ефективно робити вашу справу, то це ліпше, ніж просто рахувати, скільки коштує відповідь», — сказав Борис Дрожак.