Професор прокоментував петицію до уряду про 4-денний робочий тиждень: «це на грані популізму»

На сайті Кабінету міністрів з’явилася петиція — запровадити в Україні 4-денний робочий тиждень без зниження заробітної плати. Авторка петиції Анна Павленко апелює до закордонних досліджень, які свідчать про те, що такий крок збільшує продуктивність праці. Але чи насправді все так добре, як говорять цифри?

Про це в етері Громадського радіо говорили з професором Київської школи економіки Михайлом Колісником.

Свою пропозицію скоротити робочий тиждень до 32 годин авторка обґрунтувала:

• критичним виснаженням психіки в умовах війни;
• зростанням продуктивності, як про це свідчать результати масштабних міжнародних експериментів (зокрема у Великій Британії, Ірландії, Іспанії та Ісландії);
• різким зниженням кількості лікарняних та вигорання;
• зменшенням операційних витрат, на зразок енергоспоживання, логістики, утримання офісів тощо;
• стимулюванням внутрішнього ринку (мовляв, люди витрачатимуть додатковий вихідний на внутрішній туризм, сферу послуг, культуру та локальне споживання.

«Впровадження обов’язкового 4-денного робочого тижня через керований державою, але обов’язковий пілотний запуск — це необхідний крок для захисту українців та побудови ефективної економіки. Це не про те, щоб «менше працювати», це про те, щоб «працювати розумніше та ефективніше», — сказано в тексті петиції, зареєстрованої 3 липня.

Професор Київської школи економіки Михайло Колісник каже: ця пропозиція — на грані популізму.

«Ця пропозиція звучить на грані популізму. Насправді в тижні стільки годин, скільки люди хочуть працювати. Дуже багато людей могли б бути згодні отримувати зарплату й не працювати взагалі», — сказав він.

4-денний робочий тиждень не збільшує продуктивність

Михайло Колісник каже: скорочення робочого тижня не збільшить продуктивність у галузях, пов’язаних, наприклад, з виробництвом. Він пояснює: внаслідок такого скорочення обсяги робіт, які потрібно виконувати, не зменшаться. Тому бізнесу потрібно шукати додаткові резерви продуктивності.

«Умовно, жителі села працюють на молочній фермі. Там потрібно доїти корову. І ось дояркам повідомляють, що їм потрібно перейти на 4-денний робочий тиждень. Питання: хто доїтиме корів у решту днів? Де вони візьмуть додаткових людей?», — сказав професор.

Говорячи про дослідження, цифри з яких цитувала авторка петиції, Михайло Колісник зазначив, що вивчав це питання. Він розповів: справді проводилися дослідження, але їх проводили переважно в компаніях, які займаються сервісом, тобто не мають справи з матеріальними речами.

Крім того, він зазначив, що скорочення робочого тижня не охоплювало країни повністю. А ще додав, що у дослідженнях не сказано, що саме відбулося з зарплатою працівників: її зберегли чи скоротили.

«Я мушу нагадати, що в країнах, згаданих у петиції, наприклад, у Великій Британії, стоїть певна планка зростання оподаткування після певного рівня. Там хірург, який заробляє 100 тисяч фунтів стерлінгів на рік може отримувати на руки менше, ніж його медсестра, яка заробляє 84 тисячі фунтів і користується всіма пільгами. Тобто це системи, в яких людям не дозволяє багато працювати саме суспільство», — сказав професор Київської школи економіки.

Він наголосив: в Україні значна частина людей працює в галузі виробництва та інших матеріальних благ. А там резерви підвищення продуктивності не такі вже й великі. Він нагадав, що бізнес постійно відчуває потребу в людях. За його словами, багато особливо дрібних бізнесів в Україні закрились не через фінансові проблеми, а саме через брак кадрів.