Правозахисниця пояснила, чим загрожує Україні нова кампанія США проти МКС

Оголошена Сполученими Штатами кампанія із запровадження нових санкцій проти Міжнародного кримінального суду може мати наслідки не лише для самої інституції, а й для держав та організацій, які з нею співпрацюють.

Про це в етері Громадського радіо розповіла правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

За її словами, поки що зарано говорити про реальні наслідки заяв Вашингтона, адже остаточний масштаб санкційної кампанії ще невідомий.

«Маємо зазначити, що цікаве саме формулювання: чи справді буде демонтований весь Міжнародний кримінальний суд. Чи то пак буде санкціонована його діяльність, яка спрямована на так звану, «загрозу американському суверенітету». Тобто чи під санкціями буде перебувати лише та частина діяльності, зокрема і неурядових організацій, які співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом. Яка полягає у передачі доказів можливих, підкреслю, протиправних діянь американських військових та американських посадовців. Чи це вже в цілому остання крапля і вже не попередження, а активний анонс дій щодо Міжнародного кримінального суду з боку Сполучених Штатів Америки», — сказала Рашевська.

Вона нагадала, що тиск на МКС триває ще з кінця 2024 року після видачі ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта.

«Після того, як у листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд оголосив ордери на арешт Біньяміна Нетаньягу та Йоава Галанта, було запроваджено санкції спочатку проти прокурора Каріма Хана. Далі проти його двох заступників, потім щодо суддів. Протягом 2025 року санкційний тиск лише розширювався. Саме тому зараз важливо зрозуміти, наскільки широкомасштабною буде нова кампанія. Лише після цього можна буде оцінити її наслідки для України та українських неурядових організацій», — пояснила правозахисниця.

На її думку, американська адміністрація навмисно використовує максимально широкі формулювання, щоб посилити тиск на сам суд.

«Мені здається — це лише моє припущення, — що формулювання англійською мовою зроблені зумисно так, щоб зараз передусім Міжнародний кримінальний суд міг зробити крок назад. Ми не до кінця розуміємо, що стало причиною цієї заяви. Є припущення щодо можливих нових ордерів у справі Палестини, є версія щодо можливого розслідування злочинів у контексті кампанії в Ірані. Саме тому я би сказала, що йдеться навіть не просто про обмеження, а про потенційну кампанію ізоляції Міжнародного кримінального суду», — зазначила вона.

Окрему увагу експертка звернула на економічні інструменти впливу, які можуть використовувати США.

«Окрім дипломатичного тиску, американська адміністрація прямо говорить про можливий перегляд допомоги тим державам, які не погодяться відкинути, на думку США, неправомірні претензії МКС на юрисдикцію. Формально Україна не підпадає під усі категорії, які називаються, але як держава, яка має вагому оборонну залежність від Сполучених Штатів. Потенційно ми теж можемо розглядатися у цьому контексті. Саме тому українська дипломатія має проявити всю свою віртуозність і, якщо можна так сказати, з грацією метелика танцювати і навколо Сполучених Штатів Америки, і навколо Міжнародного кримінального суду. Бо просто відхреститися від тієї установи, яка видала ордер на арешт Володимира Путіна, ми очевидно не можемо», — наголосила Рашевська.

Коментуючи аргументацію США щодо юрисдикції МКС, вона зазначила, що така позиція виглядає простою лише на перший погляд.

«Позиція Сполучених Штатів для людини, яка не має юридичної освіти у сфері міжнародного права, звучить дуже просто. Ми не давали згоди на юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, отже він не може переслідувати наших громадян. Але це не відповідає ні тексту Римського статуту, ні практиці самого суду. Якщо погодитися з таким підходом, тоді Росія може використовувати абсолютно ті самі аргументи щодо ордера на арешт Володимира Путіна. Адже Москва також не є стороною Римського статуту. Насправді ж юрисдикція МКС побудована інакше — вона враховує, що злочини можуть бути вчинені на території держави, яка визнала юрисдикцію суду», — пояснила юристка.

За словами Рашевської, спроби суттєво обмежити діяльність МКС можуть поставити під сумнів саму ідею міжнародного правосуддя.

«Якщо міжнародною юстицією можна керувати у ручному режимі, то тоді немає міжнародної юстиції. Саме тому нинішня геополітична ситуація є однією з найскладніших за всю історію існування Міжнародного кримінального суду. Але для України питання відповідальності за міжнародні злочини є принциповим. Ми зараз обираємо між виживанням і метою цього виживання. Нам потрібен справедливий мир, а справедливий мир неможливо уявити без притягнення винних до відповідальності. Саме тому ми не можемо відвернутися від Міжнародного кримінального суду. І повинні продовжувати сприяти розслідуванню злочинів, які, зокрема, вчинили Володимир Путін та Марія Львова-Бєлова проти українських дітей», — підсумувала правозахисниця.