ЗМІ опублікували «заборонене» судом розслідування про нерухомість брата ДБР

Вісім українських медіа вранці 17 липня одночасно оприлюднили розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань Олександра Сухачова, яке готували журналісти «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК) і яке їм було заборонено оприлюднювати рішенням Печерського суду.

Медіа, що долучилися до «Ініціативи 143», зробили це на знак солідарності з колегами. Журналісти називають рішення суду відвертим проявом цензури.

До «Ініціативи 143» приєдналися:

• «Українська правда»;
• «Суспільне»;
• «Схеми» («Радіо Свобода»);
• hromadske;
• Дзеркало тижня;
• NV;
• Bihus.Info;
• Телебачення Торонто.

Вони одночасно опублікували текст розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР.

Його готували спільно журналісти Слідства.Інфо та ЦПК, але 6 липня Печерський суд Києва заборонив «Слідству.Інфо», ЦПК та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати низку відомостей щодо майна брата директора ДБР ще до виходу матеріалу.

Ця заборона викликала суспільний резонанс та заяви українських і міжнародних організацій. На підтримку колег низка медіа обʼєдналася у «Ініціативу 143» за кількістю обʼєктів нерухомості бізнесмена, про які йдеться у розслідуванні.

«Цей текст публікується у межах «Ініціативи 143» – акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати колег зі «Слідства.Інфо» та ЦПК. Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування», — кажуть автори ініціативи.

Що відомо про нерухомість Олександра Сухачова

Журналісти знайшли в Олександра Сухачова, який є братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, 143 об’єкти нерухомості. Як пишуть журналісти, квартири він купував «за ціною смартфона».

Відповідно до даних із реєстру, брат Олексія Сухачова у 2018 році став власником 40% обʼєктів у житловому багатоквартирному будинку в Харкові на вулиці Юлія Чигирина, 13. За цією адресою розташований ЖК «IT-Парк Manufactura» забудовника «Строй Сіті». А протягом 2018-2020 років брат директора ДБР зібрав колекцію зі 143 об’єктів у двох харківських ЖК за адресами, які на сайтах оголошень згадуються як об’єкти забудовника «Строй Сіті».

У 2019-му ринкову ціну квадратного метра від забудовника у цьому комплексі вказували в середньому майже 800 доларів. Тому логічно було б припустити, що Олександр Сухачов витратив на набуття цього майна мільйони доларів. Але це не так.

Відповідно до документів, які є у розпорядженні авторів розслідування, він скуповував нерухомість у ЖК «IT-Парк Manufactura» за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Настільки низькою, що її можна порівнювати з ціною смартфона.

Наприклад, 9 липня 2018 року, за двома угодами купівлі-продажу, Олександр Сухачов придбав 30 квартир у цьому харківському ЖК. Ціна за одну квартиру становила від 24,6 тисячі до 48,9 тисячі гривень, тобто за тодішнім курсом кожна квартира обійшлася від 932 до 1856 доларів. За ці 30 квартир брат тодішнього заступника начальника департаменту Генпрокуратури Олексія Сухачова сукупно виклав трохи більше мільйона гривень (на той час $39,3 тисячі). Через два дні Олександр Сухачов повторив свій успіх і докупив ще 28 квартир, витративши менше 33 тисяч доларів. Ціна найдешевшої становила 26,5 тисячі гривень, найдорожчої — 38,7 тисячі гривень.

Деталі цих операцій виявилися дуже чутливими для продавця — компанії ТОВ «Парковий-2». Там, отримавши запит від журналістки Аліни Стрижак, звернулися до Печерського райсуду Києва. І суддя Сергій Вовк заборонив Стрижак, «Слідству.Інфо» та «Центру протидії корупції» поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова. 13 липня «Парковий-2» подав позов, у якому наполягає, що «інформація про нерухомість та укладені угоди є частиною приватного життя фізичної особи та містить комерційну таємницю забудовника».

Забудовник фігурував у розслідуваннях правоохоронців

Журналісти також писали, що, за даними реєстру судових рішень, у 2021 році, розслідуючи ймовірну незаконність забудов за повідомленням СБУ, у офісах «Строй Сіті» співробітники Національної поліції провели обшуки й виявили печатки фірм, які належать або раніше належали безпосередньо Олександру Сухачову, а також фінансову документацію компанії, власником якої він був. Тож автори розслідування припустили, що Олександр Сухачов міг залучатися до діяльності забудовника не лише як покупець, а і як інвестор. Утім, на дзвінки він не відповів, тому журналісти не дізналися в нього деталей.

У тому ж 2021 році поліція і прокуратура розпочали кримінальне провадження щодо самобудів «Строй Сіті». Якщо коротко й спрощено — забудовник ставив посеред Харкова паркани, приганяв екскаватори та починав будувати житлові комплекси. Зокрема, йшлося про будинки, за адресами яких набував нерухомість Олександр Сухачов. Це й стало предметом дослідження правоохоронців.

Але розслідували поліцейські цю справу недовго. В грудні 2022-го заступник генпрокурора доручив розслідування головному слідчому управлінню ДБР. Певний час бюро розслідувало справу, в якій фігурує компанія, яка, імовірно, пов’язана з братом їхнього керівника, але зрештою підозри нікому не оголосили.

Власник «Строй Сіті» Єгор Масленніков, як повідомляли журналісти Bihus.Info, переписав старий будівельний бізнес на сестру дружини та відкрив новий — у Дубаї. Після цього провадження щодо самобудів, яке розслідувало ДБР, в серпні минулого року знову опинилося в поліції (але вже Чернігівщини), де його, зрештою, закрили. І швидше за все, це було б остаточною крапкою в історії з самобудами. Але, за дивним, або ж навпаки – закономірним збігом, провадження поновили після того, як особи, які згадуються в цьому розслідуванні, отримали інформаційні запити від журналістів.