Трегуб: реформа оборонних закупівель рухається, попри постійну зміну міністрів

На тлі дискусій довкола реформування оборонних закупівель інформпросторі активізувалося поширення наративів про нібито «боротьбу за корупційні фінансові потоки» в Міністерстві оборони.

Як зафіксувало дослідження редакції, 28–29 липня низка Telegram-ресурсів поширювала твердження, що конфлікт навколо Михайла Федорова пов’язаний із закупівлею дронів та доступом до оборонних контрактів. Також намагалася представити українські політичні й бізнесові групи як фінансово зацікавлені у продовженні війни.

За даними моніторингу, щонайменше дев’ять таких дописів на шести ресурсах сукупно набрали понад 609,9 тисячі переглядів станом на 12:00 29 липня.

На цьому тлі виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії Олена Трегуб в етері Громадського радіо пояснила, як насправді влаштована система оборонних закупівель, які реформи в ній уже відбулися.

За її словами, навколо закупівель Міністерства оборони концентруються найбільші фінансові інтереси в державі. Конфлікти довкола керівництва Агенції оборонних закупівель можуть свідчити як про боротьбу за реформи, так і про боротьбу впливових груп за доступ до багатомільярдних бюджетів.

Після початку повномасштабної війни масштаби оборонних закупівель зросли в рази.

«До повномасштабного вторгнення найбільші гроші крутилися навколо житла, будівництва, земель Міноборони. Проте після 2022 року, коли бюджети почали зростати в десять і більше разів, все кардинально змінилося і ці бюджети вже дуже серйозні. З’явилося дуже багато різних груп інтересів, які борються за ці великі бюджети. І задача Федорова була забезпечити максимально конкурентну систему, щоб гроші діставалися тому, хто може забезпечити найбільш якісний і найдешевший продукт», – каже Трегуб.

Вона наголосила, що Михайло Федоров пояснював свою позицію тим, що намагався змінити принципи закупівель.

«Він аргументує те, що провів тендери по дронах, провів експериментальні тендери по снарядах. І гравці подумали, що тепер він хоче повністю цю систему змінювати, що зірве їхні попередні домовленості з Міноборони. Відповідно, вони вплинули на те, що дійшло до його відставки. Тобто в нього така позиція. Ще перед приходом Михайла Федорова реформа вже відбувалася в Міноборони: був створений ДОТ, був створений АОЗ, далі це злилося в одну агенцію. І всі ці системи — ДОТ-чейн, система е-валів, коли командири можуть самі закуповувати за успішні операції — вони вже впроваджувалися», – розповіла Трегуб.

На її думку, головною новацією Федорова стало використання даних про ефективність зброї.

«Федоров єдиний, хто почав застосовувати дані ефективності певної зброї, які присутні в наших електронних системах, у тому числі в системі «Дельта». Базуючись на цих даних інтегрувати їх як показник у рішення при закупівлях. Цього раніше не робили, хоча ці дані були доступні»,- каже виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії.

Трегуб вважає очевидним, що спроба змінити правила гри зробила Федорова незручним для частини системи.

«Він хотів більш нові принципи впроваджувати, тому це очевидно мало вплив на те, що він став незручним для дуже багатьох, хто пов’язаний з Міністерством оборони. Є люди, пов’язані з виробниками озброєння, які працюють у структурі Міноборони. Є люди серед військових і Збройних сил України, які також мають певні дружні чи бізнесові стосунки з виробниками. Нашу країну закордонні партнери завжди хвалили за те, що в нас дуже близькі стосунки між виробниками зброї і військовими. Це дозволяє дуже швидко впроваджувати інновації. Але є зворотна сторона цієї медалі — ці стосунки можуть впливати на те, що будуть лобіюватися рішення по закупівлях за кошти державного бюджету», – каже Трегуб.

Окремо Трегуб згадала поширений наратив про те, що кошти нібито перенаправляли з боєприпасів на закупівлю дронів.

«Як Федорова звинувачують, що він не купував снаряди, а всі гроші пустив на дрони. І військові з Генштабу сиділи без снарядів, бо Федоров вирішив витратити гроші на дрони. Цей наратив дуже цікавий для аналізу, але він показує, що Федоров зайняв дуже проактивну позицію у прийнятті рішень по закупівлях. Ми не можемо сказати точно, де є правда, тому що дані закупівлі відбувалися під грифом державної таємниці. Навіть аспект про те, чи дійсно не закуповувалися снаряди, чи дійсно військові чекали снаряди, а їм прислали дрони, — ми не можемо перевірити. Цю правду знають люди, які працювали в АОЗ, знає Арсен Жумаділов, знають працівники АОЗ, в яких є доступ до державної таємниці», – пояснила виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії.

Трегуб визнала, що суспільство схильне трактувати швидкі відставки реформаторів як наслідок конфлікту з впливовими групами.

«Людям виникає проста інтерпретація: якщо людина не протрималася навіть шести місяців, то це означає, що найчастіше вона комусь перейшла дорогу з впливових людей, хто бореться за гроші. Українці бачили дуже багато разів, коли після Євромайдану заходили реформатори. Потім усі позвільнялися, тому що сказали, що виявляється корупція і вони не хочуть у цьому брати участь», – каже вона.

Трегуб звернула увагу на надзвичайно високу змінюваність керівництва Міноборони.

«За часів роботи НАКО ми вже мали сім міністрів оборони. У нас вже враження, що ми знаємо Міноборони краще, ніж будь-який міністр, бо кожна нова людина лише перші шість місяців входить у курс справ. Андрій Загороднюк намагався реалізувати реформу і створити окрему агенцію. Потім прийшов Таран і це все затримав,  відмінив, скасував існування цієї нової агенції.  Далі Резніков почав відновлювати створення нових агенцій. Потім Умеров злив дві агенції в одну. І так само далі прийшов Федоров і почав вводити цифрові механізми та нові принципи», – розповідає виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії.

Попри всі зміни, Трегуб вважає, що система все ж рухається вперед.

«Воно, можна сказати, рухається в правильному напрямку. Раніше навіть не існувало ніякої агенції, закуповували різні департаменти Міноборони по різних процедурах, не було ні підзвітності, ні прозорості, ні наглядової ради, ні аудитів. Порівняно з тим, що було, у нас стало краще незалежно від зміни міністрів»,- наголосила вона.

На завершення Трегуб зазначила, що українська система оборонних закупівель у багатьох аспектах є більш цифровізованою, ніж системи країн НАТО.

«Ми проводили семінари з Норвегією, і вони розповідали, що у них все побудовано в ручному режимі, коли Міноборони просто веде переговори з виробниками. Українська система у великій мірі автоматизована і розрахована на те, що ми апріорі припускаємо: всі можуть бути нечесними, тому робимо систему так, щоб мінімізувати можливості для корупції», – каже виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії.

Водночас вона нагадала, що навіть найкращі цифрові інструменти не гарантують повного викорінення корупції.

«Після Революції гідності ми ввели систему «Прозорро», вона стала зразком для багатьох країн світу і отримала багато нагород. Але чи ліквідувала система «Прозорро» корупцію? Ні, не ліквідувала. Система у нас гарно побудована, просто не вистачає інших речей, щоб говорити, що ми повністю побороли корупцію», – підсумувала Трегуб.