Військові з інфекційними захворюваннями стикаються з порушенням конфіденційності, — адвокатка

Військовослужбовці з ВІЛ, вірусними гепатитами та туберкульозом стикаються не лише з медичними труднощами, а й із системними проблемами під час проходження служби.  А саме встановлення причинного зв’язку захворювання та забезпечення конфіденційності медичної інформації.

Про це в етері Громадського радіо розповіла адвокатка та керівниця напряму захисту прав військовослужбовців громадської організації «Юридична сотня» Христина Ковцун.

За її словами, організація з початку 2026 року проводить дослідження умов служби військових з інфекційними захворюваннями.

«З початку 2026 року ми дійсно розпочали проводити дослідження стосовно умов служби військовослужбовців з інфекційними захворюваннями, такими як ВІЛ, гепатит та туберкульоз. Основою дослідження є соціологічні опитування, а серед респондентів були як військовослужбовці — звільнені та ті, які продовжують проходити службу, так і представники медичних служб та інших відповідних структур», — зазначила Ковцун.

Вона наголосила, що одним із головних висновків дослідження стала наявність великої кількості стереотипів щодо придатності таких військових до служби.

«Є дуже багато міфів і стереотипів стосовно того, які є умови служби для таких військовослужбовців і чи завжди наявність ВІЛ, гепатиту або туберкульозу автоматично тягне за собою непридатність. Насправді це не так», — пояснила адвокатка.

За словами Христини Ковцун, серйозною проблемою залишається встановлення причинного зв’язку між захворюванням та проходженням військової служби.

«Якщо військовослужбовець прийшов на етапі мобілізації здоровим, а під час виконання бойових завдань або обов’язків військової служби заразився, наприклад, вірусним гепатитом, виникає питання: який має бути причинний зв’язок — із виконанням обов’язків служби чи із захистом Батьківщини. Саме з такими питаннями до нас часто звертаються вже за вторинною правовою допомогою», — сказала вона.

Адвокатка підкреслила, що від правильного визначення причинного зв’язку залежить отримання грошової допомоги та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Ковцун пояснила, що придатність визначається відповідно до наказу Міністерства оборони №402 та розкладу хвороб.

«Якщо ми говоримо про ВІЛ-інфекцію, то людина може бути придатною, придатною з обмеженнями або непридатною до військової служби. Оцінка здійснюється на основі рівня CD4 та лімфоцитів. Ті, хто визнаються придатними, — це особи з певною імунною компенсацією», — зазначила вона.

Щодо гепатитів і туберкульозу, за словами адвокатки, ключовим є ступінь ураження органів.

«Не сам факт наявності вірусу є визначальним, а те, наскільки уражена функція печінки або легенів. Уже відповідно до цього визначають, чи людина придатна повністю, чи придатна з певними обмеженнями», — пояснила Ковцун.

Під час дослідження організація виявила проблему відсутності конкретних обмежень щодо посад і видів робіт.

«У нас була ситуація, коли людина з інфекційним захворюванням мала періодичні кровотечі з носа, але її призначали в наряди на кухні. Тут виникає питання, чи має бути таке обмеження визначене у висновку ВЛК, чи військовослужбовець повинен окремо про це рапортувати», — розповіла адвокатка.

Вона зазначила, що нині у висновках ВЛК зазвичай вказують лише загальні формулювання — придатний, непридатний або придатний з обмеженнями, але без конкретизації заборонених видів робіт.

Окремою проблемою Ковцун назвала збереження медичної таємниці у військових умовах.

«На рівні медичного законодавства право на таємницю про стан здоров’я гарантується. Наказ №402 прямо зобов’язує членів ВЛК забезпечити захист інформації, наприклад, про ВІЛ-статус», — сказала вона.

Однак практика військової служби створює іншу ситуацію.

«Відповідно до статуту внутрішньої служби військовослужбовець зобов’язаний звертатися з усіх питань проходження служби по команді. Це означає, що рапорт про направлення на ВЛК або про виплату матеріальної допомоги проходить через усі ланки командування, а доступ до документів мають діловоди, юристи, фінансисти та інші залучені особи. Тому дуже важко забезпечити реальну конфіденційність», — наголосила адвокатка.

За її словами, дослідження зафіксувало випадки стигматизації військових через розголошення їхнього діагнозу.

«Ми виявили ситуації, коли побратими починали більш відсторонено ставитися до людини після того, як дізнавалися про її захворювання. Це значною мірою пов’язано з недостатньою обізнаністю про те, як передаються такі інфекції», — зазначила Ковцун.

Серед ключових системних труднощів адвокатка назвала:

• перебої з доступом до специфічних ліків, особливо в зоні бойових дій;
• складність встановлення причинного зв’язку захворювання;
• відсутність чітких кадрових обмежень;
• колізію між медичною таємницею та вимогами військової ієрархії;
• проблеми з вакцинацією та її поетапним проведенням у воєнних умовах.

«На нашу думку, необхідно чітко регламентувати певні кадрові обмеження і виключити можливість призначення осіб з інфекційними захворюваннями на посади, специфіка яких створює ризик інфікування інших військовослужбовців під час виконання службових обов’язків», — заявила Ковцун.

Організація продовжує супровід складних справ військовослужбовців з інфекційними захворюваннями.

«Ми беремо на супровід дуже різні справи — це не лише оскарження рішень ВЛК, а й відмови в лікуванні, забезпеченні ліками, питання розголошення інформації про стан здоров’я, матеріальної допомоги та направлення на лікування. Якщо військовослужбовець з інфекційним захворюванням стикається з порушенням своїх прав під час служби, він може звернутися до нас на гарячу лінію 0800 308 100, і ми будемо допомагати з відновленням його прав», — підсумувала адвокатка.