Експерт пояснив, чому перехоплення балістики є одним із найскладніших завдань сучасної війни

Основною проблемою української протиповітряної оборони залишається дефіцит ракет для систем Patriot, а не нестача самих пускових установок.

Про це в етері Громадського радіо заявив військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний.

«Наша проблема зі збиттям балістики добре відома — це нестача ракет для систем Patriot. Є дві системи: Patriot і SAMP/T. Але SAMP/T показала себе не дуже добре саме проти балістичних ракет, тому її переважно використовують для крилатих ракет і дронів. Для Patriot головна проблема — темпи виробництва ракет компаніями Raytheon і Lockheed Martin. Вони можуть випускати приблизно 600–620 ракет на рік, і це дуже мало», — каже Павло Нарожний.

За його словами, потреби України значно перевищують доступні обсяги.

«Наша потреба — понад 100 ракет на місяць, якщо ми хочемо збивати все, що летить по Україні. За останні кілька тижнів ми не збили жодної балістичної ракети — і причина банально проста. Ми не можемо отримати достатню кількість ракет. Причому проблема настільки серйозна, що зараз ми не можемо купити їх у США навіть за гроші», — наголосив експерт.

Він також прокоментував заяви про можливий одночасний запуск Росією 200 ракет.

«Теоретично у Росії є 40–60 пускових установок «Іскандер-М», комплекси С-400, носії «Калібрів» і літаки для запуску Х-101 та інших ракет. Тобто суто технічно пуск 200 ракет можливий. Але це не має великого сенсу. Перевантажити нашу систему боротьби з крилатими ракетами дуже складно. У нас працюють F-16, Міг-29, NASAMS, Hawk, радянські комплекси «Бук», і ми зазвичай збиваємо майже всі крилаті ракети. Проблема саме в балістиці через дефіцит ракет для Patriot. Тому цифра «200 ракет» звучить загрозливо, але в поточній ситуації вона мало що принципово змінює»,— додав Нарожний .

Окрім того, експерт прокоментував інформацію про українську ракету FP-7 компанії Firepoint.

«У публічному просторі згадується ракета FP-7 компанії Firepoint. Є відео, фотографії, пресрелізи компанії, де сказано, що вона використовує головку самонаведення німецької компанії Diehl Defence. Це означає, що ракета не є повністю українською: можливо, електроніка чи окремі вузли виробляються в Україні, але головка самонаведення — це фактично серце ракети, і вона німецького виробництва. Без інтеграції з європейським ВПК ми нікуди не подінемося»,— каже Павло Нарожний.

За словами експерта, ракета — лише частина системи.

«Для того щоб така ракета працювала як елемент протиракетної оборони, потрібен цілий комплекс. Насамперед — радар. В Україні виробництво радарів було у Сніжному Луганської області, яке окуповані ще з 2014 року, і чи збереглися там відповідні можливості — невідомо. Крім радара потрібна система управління, яка в реальному часі розраховуватиме траєкторію повітряних цілей», – пояснює засновник благодійної організації «Реактивна пошта».

Нарожний наголосив, що перехоплення балістичних цілей — надзвичайно складне завдання.

«Балістична ракета на кінцевій ділянці може маневрувати. Система має дуже швидко розрахувати її траєкторію, причому цілей може бути не одна, а десятки або навіть сотні. Потім ці дані треба передати в ракету, запрограмувати головку самонаведення, здійснити пуск і проконтролювати результат. Якщо перехоплення не відбулося — потрібно миттєво запускати другу ракету. Це надзвичайно складний технологічний комплекс, а не просто окрема ракета»,— підсумував засновник благодійної організації «Реактивна пошта».

Нагадаємо, що напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала від КНДР балістику й планує розмістити на своїй території додатковий контингент.

Раніше Зеленський заявляв, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч північнокорейців. А Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомляло, що Росія планує розгорнути ракетний підрозділ з КНДР у Воронезькій області. Він налічуватиме 120 ракет, шість пускових установок та близько 90 солдатів. Представник ГУР Андрій Черняк заявив, що 40 ракет Росія вже отримала.