Кадровий дефіцит є, але продовольчій безпеці України нічого не загрожує, — Марчук

12 серпня кілька Telegram-каналів поширили заяви першого віцепрезидента Асоціації пекарів Олександра Тараненка про дефіцит водіїв для доставки хліба. Значне понаднормове навантаження на працівників та обмеження щодо бронювання військовозобов’язаних.

У частині публікацій ці твердження включили до вже поширюваного наративу про нібито посилення мобілізації та скасування відстрочок і бронювань. Станом на 15:00 13 серпня такі публікації сукупно набрали понад 124,2 тисячі переглядів.

На цьому тлі заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в етері Громадського радіо розповів про реальні проблеми українського аграрного сектору.

Зокрема дефіцит працівників, вплив мобілізації, логістичні труднощі та ризики для продовольчого експорту.

Водночас він наголосив, що дефіциту продовольства в Україні не очікується, а перебої з постачанням пов’язані передусім із логістикою.

«Дефіциту в Україні не буде, по всіх видах продукції ми будемо забезпечені. А назву просту цифру. В цьому сезоні очікується близько 80 мільйонів зернових олійних, навіть трошки більше. Для повного забезпечення року роботи, споживання нам потрібно більше 20. Тобто навіть за тільки цей урожай ми можемо себе на 3-4 роки забезпечити», — сказав Марчук.

Він зазначив, що одним із факторів, який впливає на роботу аграрного та переробного секторів, є нестача кадрів, зокрема через мобілізацію.

«З перших днів війни значна кількість працівників, в тому числі в аграрному секторі, переробному секторі, вони були мобілізовані. І зараз процеси мобілізації тривають. І ті процеси, які пов’язані з визначенням для підприємств критичності, дійсно мають можливість бронювати 50%. Ми розуміємо, що на п’ятому році війни 50% заброньованих — це вже зовсім не ті цифри, які могли бути навіть на початку 2022 року. Але, тим не менше, це ніяким чином не зменшує можливість повною мірою захистити себе продовольством, захистити себе хлібом, гречкою, картоплею, всім, чим необхідно, щоб не створювати ажіотаж і паніку», — пояснив він.

Марчук закликав не ототожнювати логістичні проблеми та кадровий дефіцит із загрозою нестачі продуктів.

«Тому велике прохання до всіх наших слухачів. Не вестись на цю пропаганду. Так, є труднощі з логістикою, але зараз ми це все переробимо. Найближчі тиждень-два продукція також буде на полиці в магазині», — заклика Марчук.

За його словами, головною проблемою для аграріїв нині є блокування можливостей експорту через морські порти. Через це всередині країни накопичуються залишки продукції, а альтернативні маршрути не здатні повністю компенсувати морські перевезення.

«Щомісяця, перед тим враховуючи той урожай, який є сьогодні, плюс перехідні залишки, нам потрібно відвантажувати порядка п’яти хоча б мільйонів тонн. А за серпень місяць відвантажено всього сумарно 560 тисяч тонн. Відповідно, ми розуміємо, що це ні про що в умовах, які нам сьогодні тактично надиктовуються. Ця ситуація може призвести до того, що в кращому випадку ми зможемо експортувати в маркетинговому сезоні не більше 50% від запланованих. Тобто фактично десь ми мали б експортувати майже 60 мільйонів, експортуємо в кращому випадку до 30 мільйонів», — розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Він також наголосив на високій вартості альтернативної логістики.

«Сьогодні перевезення тонни продукції альтернативними шляхами сягає більше 50 євро, подекуди це виходить більше до 60-70 євро. Десь ми повинні розуміти, що вивезти зерно при таких цінах на логістику — ну це взагалі збитково»,— додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

За словами Марчука, станом на серпень альтернативні маршрути розподіляються приблизно так: 45% перевезень припадає на Дунай, ще 45% — на залізницю і близько 10% — на автомобільні шляхи.

Окремою проблемою він назвав стан Дунаю, через обміління якого баржі нині можуть перевозити значно менші обсяги вантажів.

«Сьогодні фактично баржі виконують 40% від навантаження, відповідно це здорожчить ту ж саму логістику, кількість рейсів, які потрібно зробити. І я думаю, що така ситуація продовжиться умовно десь до жовтня місяця, поки не буде збільшено можливості перевезення Дунаєм. І тоді, можливо, ми в кращому випадку наростимо можливості десь до, щоб було добре, хоча б до 2 мільйонів, щоб Дунай працював», — зазначив він.

Через проблеми з експортом аграрії також стикаються з падінням закупівельних цін.

«Ціни дуже сильно опустились. Сьогодні фактично у нас ціна на продовольчу пшеницю в кращому випадку 6 тисяч, але є регіони, де далеко їхати, північні регіони, де за тонну пропонують умовно 3-3,5 тисячі гривень. Тобто все, що зараз збирається, воно збиткове», — сказав Марчук.

Водночас він зазначив, що критичної нестачі потужностей для зберігання зерна поки немає. Проблема може загостритися восени, після збору кукурудзи.

«Ситуація може бути критична в листопаді місяці, коли дійсно буде зібрано новий врожай і кукурудзи, і все буде залежати від того, скільки буде врожаю. Врожай прогнозується в межах 33 мільйонів. Але чи всі підуть в поле збирати кукурудзу при таких цінах, при дорогій собівартості, при тому, що її потрібно буде сушити, а це електроенергія», — пояснив він.

Марчук також розповів про урядову програму підтримки аграрного бізнесу. За його словами, програма кредитування має допомогти підприємствам пережити складний період.

«До моменту, поки не було оголошено урядом про програму підтримки у вигляді кредитування, ця ситуація була загрозливішою. Тобто, умовно, терміни існування рахувалися місяцями. Зараз ми можемо говорити за умов озвучених програми підтримки, яка, в тому числі, з ініціативи Всеукраїнської Аграрної ради була розглянута. Ми маємо можливості, умовно, пів року пройти більш-менш в живому стані. Щонайменше ми збережемо значну кількість компаній, які не оголосили дефолт», — сказав він.

Він додав, що в межах програми «5-7-9%» підприємства можуть отримувати кредити до 90 мільйонів гривень на юридичну особу, а процентні ставки були знижені з 15% до 10%.

За словами Марчука, уряд також передбачив можливість реструктуризації кредитів аграріїв, а також використання зерна як застави для банків. Загалом на відповідні заходи було передбачено 80 мільярдів гривень.

Водночас Міністерство аграрної політики звернулося до Європейської комісії з проханням виділити 220 мільйонів євро безповоротної допомоги для підтримки аграрного сектору.

Марчук наголосив, що тривалі проблеми з експортом української аграрної продукції матимуть наслідки не лише для фермерів.

«Аграрний сектор — це 20% ВВП, це 60% від загального експорту. І якщо проблеми в аграріїв, то страждає дуже велика кількість економіки України»,— каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Він пояснив, що за аграрним сектором стоять не лише підприємства, а й працівники, пайовики та місцеві громади.

«Ми повинні розуміти, що аграрії — це не тільки моє підприємство, це працівники, це пайовики, це мільйони людей по всій території України, це громади, в яких працюють товаровиробники, яким вони сплачують податки. І, відповідно, якщо будуть проблеми в аграріїв, то дуже великий ланцюжок за собою тягне ці наслідки»,— додав Марчук.

При цьому експерт вважає, що світ може відчути наслідки скорочення українського експорту через кілька місяців.

Марчук окремо закликав українців не створювати штучного дефіциту, скуповуючи продукти у великих кількостях.

«Дефіциту в Україні не буде, по всіх видах продукції ми будемо забезпечені. В цьому сезоні очікується близько 80 мільйонів зернових олійних, навіть трошки більше. Для повного забезпечення року роботи, споживання нам потрібно більше 20. Тобто навіть за тільки цей урожай ми можемо себе на 3-4 роки забезпечити», — наголосив експерт.

Він пояснив, що проблеми наразі виникають передусім через логістику, а не через відсутність продовольства.

«Те, що сьогодні вони б’ють по ланцюжках доставки, логістики, відповідно це створює певні труднощі з довезенням. Ми бачимо ці пусті полиці, але через кілька днів вони поповнюються. Зараз іде розгалуження логістики для того, щоб максимально короткий термін цю ситуацію подолати. Інше питання, щоб люди не велися на цю пропаганду, не скуповували по 30-40 кілограмів того, чого їм не треба. Бо тоді дійсно будемо робити штучно дефіцит того, чого б не мало бути», — наголосив він.

Водночас експерт визнав, що кадровий дефіцит є серйозною проблемою для агросектору та переробної промисловості, однак він не означає загрози продовольчій безпеці України.