ІЛЮСТРАТИВНЕ ФОТО/АЕС Cofrentes в іспанській Валенсії зупинилася через масштабний блекаут | Фото: Flickr/Foro Nuclear
Чи може бути реалістичним сценарій, що Україна повністю відмовиться від викопного палива та від атомної енергії? Та чи є доцільним побудова нових АЕС загалом?
Про це ми записати у подкасті «Екомайбутнє — сьогодні. кВт·год» на Громадському радіо Володимира Кудрицького, голову правління «Укренерго» у 2020-2024 роках.
На його думку, це нереалістично.
«Я розумію, що в певних, скажімо так, якихось аудиторіях, ком’юніті, правильною буде відповідь «звичайно», але це можливо тільки якщо ви погодитеся, що ви будете споживати електроенергію за тими паттернами, за якими дме вітер.
Тобто не тоді, коли вам потрібно, а тоді, коли є генерація вітрова. Якщо готові так жити, але це означає радикальну перебудову всього нашого людського способу життя, способу життя людської цивілізації. Якщо готові, то це технічно тоді можливо.
Якщо не готові, то тоді доведеться, напевно, протягнути з атомкою і принаймні такої можливості не буде, доки не буде, ще раз повторюсь, комерціалізована технологія воднева. Але воднева ця економіка, коли замість передачі, виробництва і передачі електроенергії, споживання електроенергії як одночасний процес від великих електростанцій або малих до споживача, буде розірваний, ми просто будемо споживати води з умовних балонів, які будуть привозити до наших будинків відповідні служби. Це виглядає поки що як футуристична така картина.
І перехід до такої економіки, якщо вона взагалі буде економічно доцільна, він буде тривати десятиліттями. Тому поки він триватиме, нам потрібна буде атомна енергетика, яка у нас є, і буде поступово виводитися з експлуатації.
І газова генерація так само. Інша справа, що я вважаю будівництво нових атомних електростанцій, в тому числі в Україні, ідіотським задумом, просто через економічні причини. Надто дорого, надто довго, і надто дорога електроенергія, як це не парадоксально, з цих атомних електростанцій буде вироблятися.
Вона дорожча навіть, ніж газова, якщо порахувати вартість капіталу, який треба вкласти, щоб побудувати ці нові великі енергоблоки. Тому ці всі історії із болгарськими реакторами, з добудовою Хмельницької атомної електростанції, з новою Чигиринською АЕС, я вважаю, що це такі казки для відволікання уваги. І насправді нам треба просто доамортизувати той атомний портфель атомної генерації, який у нас є, який нам дістався у спадок, і добре, що він є. І після цього вже можна буде дійсно замінювати поступово ці атомні станції тим енергоміксом, який я назвав.
Газ або водень плюс батарейки, плюс вітер, плюс сонце».
Таке поєднання Володимир Кудрицький називає рецептом енегоефективності.
Більше читайте та дізнавайтеся за посиланням у повному випуску програми.