Відкрити садок, щоб батьки працювали: нові можливості у Бердичеві й Ніжині

Відкрити власну справу, щоб допомогти іншим батькам повернутися до роботи, — це не тільки бізнес-ідея, а й реальний соціальний тренд в Україні. Історії Марти Кисельової з Бердичева та Ганни Тимошик із Ніжина показують, як навчання, експертний супровід і грантова підтримка допомагають створювати нові послуги догляду за дітьми й розширювати можливості для родин.

Статистика, що вражає:

У травні 2026 року Міжнародна організація праці (МОП) та ЮНІСЕФ оприлюднили національне дослідження «Доступ до дошкільної освіти та догляду за дітьми і розширення економічних можливостей жінок в Україні». За його даними, лише 12% матерів дітей віком до 2 років мають змогу працювати. У цей час близько 33% матерів дошкільнят залишаються економічно активними, натомість серед батьків-чоловіків цей показник сягає 94%.

Дослідники пов’язують це з браком доступних ясел і дитсадків, негнучкими робочими графіками, нерівномірним розподілом неоплачуваної домашньої роботи й стереотипами на ринку праці.

«Якщо мама знатиме, що з її дитиною все добре, вона зможе спокійно працювати й відновлювати свою професійну діяльність», — наголошує Марта Кисельова, засновниця дитячого садка «Карамелька» у Бердичеві.

Догляд за дітьми як напрям державної політики

Питання доступу до догляду за дітьми вже входить до порядку денного державної політики. Стратегія зайнятості населення України на період до 2030 року визначає недостатній доступ до таких послуг серед інституційних бар’єрів для економічної активності жінок.

Пріоритети стратегії:

1. Розвиток інфраструктури догляду за дітьми та розширення мережі закладів дошкільної освіти, зокрема корпоративних;
2. Використання механізмів державно-приватного партнерства;
3. Підтримка жіночого підприємництва та створення умов для поєднання роботи й батьківства.

У 2024–2025 роках завдяки ініціативам МОП жінки проходили навчання та долучалися до грантових програм, розробляли й тестували бізнес-моделі, впроваджували нові послуги догляду за дітьми та масштабували існуючізаклади.

Історії Марти Кисельової та Ганни Тимошик показують два різні підходи: від центру раннього розвитку до ліцензованого приватного садка в одному випадку — та розширення дитячого садку з групою для найменших в іншому.

Обидві історії демонструють важливість комплексної підтримки: навчання допомагає сформувати бізнес-модель, експертний супровід — підготуватися до практичних викликів, а грантове фінансування — створити умови для впровадження чи розвитку послуги.

Бердичів: як мама трирічки створила перший ліцензований приватний садок

У 2012 році доньці Марти Кисельової був рік і три місяці. Педагогиня за освітою, вона займалася з дитиною вдома, але швидко зрозуміла: доньці бракує спілкування з однолітками, а їй самій — простору для соціалізації. Згодом виявилося, що це біль більшості батьків у місті.

«Коли ми знайшли перший центр розвитку, я одразу побачила великий потенціал. Згодом  почала сама проводити заняття для найменших, і це поступово переросло у справу життя», — розповідає Марта.

Так крок за кроком сформувалася модель «Карамельки»: спочатку спільні заняття з раннього розвитку з батьками, далі — кілька годин комплексних занять без дорослих, згодом — садок неповного дня і, зрештою, повний день. Формат підлаштовували під рельні потреби родин.

Для багатьох батьків залишити дитину з педагогом уперше — це сильний стрес.  Тому у «Карамельці» адаптацію будують гнучко: хтось звикає за день,, а комусь потрібні тижні. Марта наголошує, що адаптація потребна не лише дитині, а й батькам, яким важливо навчитись відпускати.

З часом з’явилось амбітне завдання — створити повноцінний дитсадок. Переломним моментом для Марти стала участь у навчально-грантовій програмі МОП у 2025 році. Завядки гранту команда орендувала та облаштувала приміщення, а навчання й консультації експертів допомогли підготувати бізнес-модель і пройти процедури ліцензування.

«Це було не просто, адже ми стали першим приватним садком у Бердичеві, що отримав офіційну ліцензію. Підтримка МОП допомогла нам вирости, подолати виклики і вийти на новий рівень», — каже Марта.

Сьогодні у «Карамельці» не просто навчають малечу, а й дають змогу матерям і батькам повертатись до роботи і розвивати власну кар’єру. .

Ніжин: як освітній центр змінювався разом із потребами родин

Інший приклад — освітній центр «Ідея» у Ніжині, який Ганна Тимошик відкрила у 2018 році. Спочатку команда планувала лише готувати дітей до школи та проводити курси за методикою LEGO Education. Однак ще до відкриття  одна з педагогинь запропонувала створити групу короткотривалого перебування.

Комунальні садки у Ніжині були переповнені, а приватного догляду для найменших у місті практично не існувало. Команда «Ідеї» перерахувала кошториси, змінила бізнес-модель і вже влітку 2018 року відкрила першу різновікову групу.

Першим вихованцем став син Ганни, якому тоді було два роки і три місяці. Другим — хлопчик, батьки якого спершу планувала почекати до весни.

«Зараз ці два хлопці та ще троє їхніх друзів, які були з нами від самого початку, разом навчаються у четвертому класі», — згадує Ганна.

За вісім років «Ідея» кілька разів перебудовувала формат роботи під нові реалії. Під час пандемії вчилися працювати онлайн, у 2022 році відновили офлайн-заняття вже під час повномасштабної війни, а у 2023 році завдяки гранту розширилася до чотирьох вікових груп. Запит на догляд за найменшими дітьми лише зростав.

У 2025 році Ганна пройшла навчально-грантову програму МОП. Це допомогло запустити новий напрям —групу для малюків від одного до двох років. У серпні 2026 року туди прийшли перші вихованці. Адаптацію роблять м’якою: починають із 1-2 годин і поступово збільшують час. Група розрахована на 10 дітей, 7 малюків уже успішно звикають до нового ритму.

Цей приклад показовий ще й тим, що розширення послуг для догляду за дітьми створює нові робочі місця. Так наприклад, на вакансію помічниці вихователя відгукнулася жінка з досвідом, але без диплома. Команда допомогла їх пройти навчання через Центр зайнятості і здобути офіційну кваліфікацію «Нянька з піклування та догляду за дітьми віку немовляти до раннього віку». Після успішного навчання і стажування заклад планує її офіційно працевлаштувати.

У результаті  один проєкт вирішує одразу дві задачі: батьки отримують можливість працювати, а люди у сфері догляду — офіційне працевлаштування та професійний розвиток.

Чому громадам потрібні різні формати догляду

Через війну потреби родин стали дуже різними: в одному місті бракує місць у комунальних садках, в іншому — немає ясел для немовлят, а десь заклади не можуть працювати повний день через кадровий дефіцит чи відсутність ук

Саме тому громадам потрібні гнучкі  й різноманітні рішення:

• мінісадки та ясла сімейного типу;
• приватні групи раннього віку;
• корпоративні дитячі простори на підприємствах;
• коворкінги для батьків із доглядом за дітьми;
• центри педагогічного партнерства чи дошкільні групи при інших закладах.

Такі формати дозволяють швидко закривати локальні потреби там, де державі чи громаді складніше спрацювати оперативно.

За оцінками МОП 2026 року,  кожен долар, інвестований у розвиток послуг догляду за дітьми в Україні, повертає близько 6,52 долара за рахунок зростання доходів матерів.[1]. Крім того, це створює нові робочі місця — передусім для жінок.

Нова хвиля: навчання, менторство і шанс отримати до 16 000 доларів

Зараз таку можливість отримає нова група учасниць. До 15 вересня 2026 року триває прийом заявок на навчально-грантову програму для жінок, які прагнуть відкрити дитсадок або масштабувати існуючий заклад у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській чи Чернігівській областях.

Як влаштована програма:

1. Відбір: 30 жінок пройдуть п’ятиденне очне навчання 12–16 жовтня (бізнес-модель, фінансове планування, організація закладу, співпраця з громадою) за результатами відкритого відбору;
2. Супровід: онлайн-менторство та консультації експертів для доопрацювання бізнес-планів.
3. Пітчинг: захист бізнес-планів у листопаді. Щонайменше 5 учасниць отримають гранти до 16 000 доларів США на створення або масштабування інсуючого закладу. Умови участі.

• Важливо: навчання дає практичний результат незалежно від того чи отримає учасниці грант. Готовий, якісний бізнес-план — це вже цінний актив. Його можна використати для залучення інвестицій, пошуку партнерів у громаді або участі в інших програмах фінансування.

Альтернатив чимало: донорські конкурси, місцеві програми підтримки підприємництва або державні гранти. Зокрема, програма «Власна справа» активно підтримує старт і розвиток бізнесу,зокрема має напрям для запусків просторів розвитку дітей та закладів дошкільної освіти. Реалістичний бізнес-план — це ваш квиток до будь-якої із цих можливостей.

Навчально-грантова програма реалізується в межах проєкту Міжнародної організації праці «Догляд за дітьми в Україні: системний підхід задля кращого відновлення» за фінансової підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida). ГО «Освіта 360» є імплементаційним партнером проєкту.