ДБР знало про порушення у «Скелі» до журналістського розслідування: представниця ЦПК припустила, чому їх не розслідували

«Центр протидії корупції» заявив, що Державне бюро розслідувань знало про порушення у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» за кілька місяців до публікації матеріалу «Бабеля», однак не відкривало кримінальних проваджень. Про це свідчить відповідь Офісу військового омбудсмена на запит народних депутатів, які отримали представники ЦПК. Чому правоохоронці не відкривали проваджень?

Про це в етері Громадського радіо говорили з заступницею виконавчої директорки ЦПК Оленою Щербан.

ЦПК отримав доступ до відповіді Офісу військового омбудсмена на запит народних депутатів. Документ містить копії вісьмох листів, які військовий омбудсман надіслав до ДБР з березня по червень 2026 року. У листах Офіс військового омбудсмана повідомляв про скарги бійців або їхніх родичів на порушення у підрозділі. Йшлося, зокрема, про побиття, катування, погрози з застосуванням зброї, несвоєчасно надану медичну допомогу, а також загибель бійців унаслідок побиття.

Однак ДБР здебільшого відмовляло у початку розслідування, аргументуючи це нестачею доказів, та відписувало, що передало інформацію Військовій службі правопорядку або іншим правоохоронцям. Правоохоронці почали діяти лише після журналістського розслідування видання «Бабель».

Заступниця виконавчої директорки «Центру протидії корупції» Олена Щербан в етері Громадського радіо наголосила, що розслідування таких злочинів є компетенцією саме ДБР. Вона припустила, що, найімовірніше, такі дії ДБР були пов’язані з певними домовленостями.

«Я дозволю собі припустити, що так відбувалося через те, що була прийнята якась політика умовного толерування того, що відбувається у «Скелі» та непритягнення його керівництва до відповідальності. Очевидно, були якісь політичні домовленості про це. Таким чином, вчинені злочини покривалися замість розслідування», — сказала Олена Щербан.

Вона додала, що, судячи з відповідей, про ці злочини також знала прокуратура й особисто тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, оскільки військова омбудсманка Ольга Решетилова, ще будучи радницею президента, усно повідомляла йому про зловживання ще в липні минулого року. Але слідства не було, що згодом вилилося у погіршення ситуації. А якби правоохоронці почали діяти швидше, багатьом смертям вдалося б запобігти, додала представниця ЦПК.