Експертка пояснила рекомендації МОН щодо навчання під час повітряних тривог

Міністерство освіти і науки України надало нові рекомендації для шкіл, які стосуються навчання в умовах повітряних тривог. Це сталося після того, як, здавалося б, тиловий Київ почав зазнавати регулярних атак російських дронів, через які тривогу оголошували по кілька разів на день. Але чи добрі ці рекомендації й чи виправдовують вони очікування шкіл?

Про це в етері Громадського радіо говорили з освітньою експерткою, співзасновницею ГО «Смарт Освіта» Іванною Коберник.

За її словами, ці рекомендації не зовсім нові. І насправді якраз претензія до Міністерства освіти була в тому, що рекомендацій бракує, а не в тому, що є лише рекомендація слідувати одній моделі.

«По суті, вони сприйняті позитивно, оскільки враховують досвід тих регіонів, які вже тривалий час живуть в умовах частих і тривалих повітряних тривог. І нарешті задана рамка, до якої освітяни поставилися, що так, ми розуміємо, що основна відповідальність все одно лежить на керівництві школи та засновнику, тобто місцевій громаді. Але дуже важливо, що задані рамки і вперше визнані певні дуже такі серйозні больові точки, на які не звертали уваги чи вдавали, що їх немає», — сказала Іванна Коберник.

Наприклад, вона нагадала, що ще зовсім нещодавно міністр освіти заявляв, що в Україні 80% учнів забезпечені укриттями. Експертка каже: формально це правда, але в цих методичних рекомендаціях нарешті вперше сказано, що є поняття «місткість укриття» і «навчальна спроможність укриття».

«Це дуже важливе визнання, тому що «місткість укриття» — це, умовно кажучи, скільки дітей на лавочці під стіночками, в тісноті можуть пересидіти тривогу. А «навчальна місткість укриття» — це означає, скільки дітей мають стілець, шматок столу і якесь місце для вчительки, може навіть дошку для продовження уроку», — наголосила Іванна Коберник.

Вона наголосила, що визнання цієї прикрої правди дозволяє не вдавати, що навчальний процес в укритті продовжується, якщо такої можливості реально немає.

Розбір рекомендацій МОН щодо навчання в умовах повітряних тривог

Співзасновниця ГО «Смарт Освіта» зазначила, що в рекомендаціях чітко сказано, що школа має мати розроблені три алгоритми за різними типами навчання: очним, змішаним і дистанційним, і перелік умов, за яких вона переходить на цей режим. Вчителі, батьки та громада мають бути поінформовані завчасно про умови застосування цих алгоритмів.

Також у рекомендаціях нарешті прописано, що неефективно, неправильно і не потрібно вдавати, що вчитель може проводити одночасно очний урок і ще підключати на нього когось дистанційно.

«Це неймовірне, подвійне або і потрійне навантаження на вчителя, і це абсолютно неефективно для тих дітей, які підключаються, бо їх не можна повноцінно включити в урок, якщо у тебе є частина учнів, яка сидить у класі», — сказала Іванна Коберник.

Вона наголосила, що вчителі дуже хотіли, щоб це було прописано саме в листі від міністерства.

Загалом, на її переконання, оновлені рекомендації трохи полегшать школам прийняття рішення, оскільки в них одночасно закладена достатня свобода, але й визначено рамки.

«Бо справді ситуації бувають різні, і різні моделі можуть застосовуватись не просто для кожної окремої школи, а навіть для окремих паралелей школи. Тому що, наприклад, насамперед, безумовно, найважливіше і найнеобхідніше забезпечити очне навчання для дітей початкової школи. Особливо першачків. Вони не можуть вчитися дистанційно, бо вдома поруч з ними має хтось стояти. Відповідно, якщо місткість укриття чи його навчальна спроможність дозволяє на 100% посадити всіх дітей, щоб вони продовжували вчитися, то насамперед ця можливість має бути здійснена для початкової школи. Далі, наприклад, якщо у вас є частина дітей і батьків, які хочуть навчатися очно, бо їм так безпечніше, що діти є під наглядом, що діти перебувають в укритті і вчитель прослідкує, що вони підуть в укриття під час тривоги. Але водночас є частина батьків у тих же класах, які хочуть навчатися дистанційно. То школа має право взяти паралель. і зробити очні класи з усієї паралелі, чи очний клас з усіх дітей паралелі, які хочуть навчатися очно, і дистанційний клас для дітей, які хочуть навчатися дистанційно. Тому тут достатня гнучкість, але задані певні рамки, і це хороший приклад», — резюмувала освітня експертка Іванна Коберник.