РФ може використовувати білоруську інфраструктуру для керування атаками дронів, — політолог

Білорусь відновлює інфраструктуру ретрансляторів, які можуть використовуватися для керування російськими безпілотниками в режимі онлайн.

Про це в етері Громадського радіо розповів політолог, голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко.

За його словами, Україна раніше працювала над тим, щоб білоруські ретранслятори не могли використовуватися для російських атак.

«Передусім потрібно зауважити, що Україна вела серйозну роботу для того, щоб у попередні періоди дійсно ці ретранслятори не функціонували. Мова йде не лише про вимкнення з боку Білорусі, але й залучення друзів, скажімо так, для того, щоб фізично не було можливості їх використовувати. І за неофіційною інформацією, це вдавалося. І коли Білорусь давала сигнал, що вони таки будуть вимикати, вимикати їм лишалося лише, по суті, один ретранслятор», — розповів Чаленко.

Водночас зараз ситуація, за його словами, змінилася. Йдеться не лише про повторне включення раніше вимкнених пристроївє. А про відновлення самої інфраструктури.

«Тобто зараз ми говоримо навіть не про включення тих, які були вимкнені, а про відновлення інфраструктури відповідних якраз девайсів. І це дійсно проблема, тому що очевидно, що попередні сигнали недостатньо були сприйняті білоруською стороною. І це якраз і свідчить про необхідність подальших дій для того, щоб ця інфраструктура не працювала на знищення якраз цивільної інфраструктури», — зазначив політолог.

Чаленко пов’язує роботу цієї інфраструктури з можливістю російських військ здійснювати керовані атаки безпілотниками по українських об’єктах.

«Ми ж бачимо, що якраз завдяки цим ретрансляторам відбувається цілеспрямована і, підкреслюю, керована в онлайн-режимі атака дронами. І що стосується логістичної інфраструктури, залізничної, атаки на автомобільні заправки. І включно, звичайно, з пунктом пропуску «Ягодин» — те, що відбулося, це теж керувалося через інфраструктуру, розміщену на території Білорусі», — сказав він.

На думку політолога, це свідчить про новий етап у відносинах України з білоруською владою.

«Тому це, на жаль, новий такий резонансний етап у спілкуванні із самопроголошеною владою Білорусі», — наголосив Чаленко.

Політолог зазначив, що рішення білоруського керівництва варто розглядати з урахуванням впливу одразу кількох держав — Росії, США та Китаю.

«Ми ж теж прекрасно розуміємо, що Лукашенко не знаходиться у вакуумі і на нього так само здійснюють вплив і Москва, і Вашингтон, і Пекін. І в залежності від хвиль цього впливу, етапів, то, звичайно, десь Лукашенко починає більше навіть і публічно грати те, що потрібно зараз Путіну», — зазначив Чаленко.

Він нагадав, що нещодавно Лукашенко оголосив про незаплановану перевірку боєздатності білоруської армії, яка передбачає також перевірку мобілізаційної готовності.

«Тиждень тому, пам’ятаєте, було оголошено незаплановану перевірку боєздатності білоруської армії, як сказав Лукашенко, включно із мобілізацією, тобто будуть перевіряти. Тобто це зрозуміло, що це такий елемент, знову ж таки, тримати в напрузі безпосередньо Україну. Ну і також інші сусідні держави — країни Європейського Союзу, НАТО, відповідно, це Балтійські держави і Польщу», — розповів політолог.

На його думку, водночас контакти Мінська зі США можуть тимчасово впливати на поведінку Лукашенка.

«Тому в нинішній ситуації ми розуміємо, що, скоріше за все, Лукашенко намагається показати, що він так і діє у фарватері Путіна. Але паралельно з тим, що ви, власне, анонсували — оці спілкування зі Сполученими Штатами, можливо, якраз черговий візит Коула трошечки заспокоїть Лукашенка. Принаймні, на якийсь короткотривалий період, бо, звичайно, ми бачимо зараз подальшу активізацію таких деструктивних дій, які змушують нас говорити про більші небезпеки з боку північного сусіда», — сказав Чаленко.

За словами Чаленка, подібні кроки з боку білоруської влади можуть повторюватися з огляду на нинішні відносини Лукашенка з Путіним та геополітичну ситуацію.

«Воно буде, насправді, повторюватись, бо станом на сьогодні, виходячи з геополітичної ситуації. Я також все ж таки відносин Лукашенка і Путіна. Ми розуміємо, що для нас найкращим варіантом буде збереження статусу кво», — зазначив він.

Водночас Чаленко нагадав про дипломатичні та політичні канали комунікації України з білоруською стороною.

«Але паралельно з тим, нагадаю, що з початку року ми ж маємо спеціального уповноваженого з комунікації з білоруською позицією при МЗС України. Ми пам’ятаємо візит пані Тихановської, у нас у рамках Сил оборони України все ж таки проходять службу, ну і такі якраз підрозділи, як полк Каліновського і багато інших аспектів, які, ну, очевидно, не дуже подобаються Лукашенку», — розповів політолог.

Він також згадав заяви українських військових про можливості ураження цілей на території Білорусі.

«І, в принципі, ті заяви, які раніше звучали, попередньо, ну, наприклад, від Роберта Бровді-Мадяра. Що ну, все ж таки 500 цілей є на території Білорусі і вона об’єктивно прострілюється вся, причому не лише дронами, але і тим ракетним якраз озброєнням, яке є у розпорядженні України. Тому в нинішній ситуації перехід Лукашенком червоних ліній, звичайно, матиме негативний наслідок. Передусім, звичайно, для білорусів. І я думаю, що ці сигнали продовжать поступати безпосередньо до Мінська», — сказав Чаленко.

Окремо політолог прокоментував звільнення групи білоруських політичних в’язнів. За його словами, Лукашенко може використовувати такі рішення у діалозі зі США як гуманітарний аргумент для подальшого покращення відносин.

«Так, фактично, абсолютно з вами погоджуюся. Це тактика обрана Лукашенком. Тобто він відпускає десятки, навіть сотні, а може одночасно посадити під різними приводами у в’язницю тисячі. І це відбувається в автокритичній Білорусі», — зазначив Чаленко.

Він позитивно відзначив звільнення 25 людей, серед яких були представники медіа, адвокатури, активісти та волонтери.

«Тому з одного боку я, звичайно, радію за цей перелік із 25 людей, яких таки звільнили, бо там і представники і медіа. Наприклад, очільниця Тутбай Чекіна, низка представників адвокатури, активістів, волонтерів, із журналістів Позняк, здається, звільнили його. Тобто, власне, про що мова йдеться? Що Александров, теж журналіст, із дружиною його, їх було звільнено», — розповів політолог.

На його думку, звільнення політв’язнів може бути частиною ширшої стратегії білоруської влади у відносинах із Вашингтоном.

«Але це просто демонстрація того, що у Лукашенка є сьогодні те, що він може продати Заходу з точки зору якраз цього гуманітарного аспекту для того. Щоб пояснити подальше потепління відносин з Вашингтоном по темі економіки. Коли були зняті санкції з «Лакокраски», «Білоруськалію», «Білорусьпром» — ми розуміємо, що в нинішній ситуації це більше аспект економічного характеру», — сказав Чаленко.

Він нагадав, що певне потепління між Вашингтоном та Мінськом відбувалося і під час першого президентства Дональда Трампа.

«І за Трампа, навіть за першого президентства Трампа, теж було певне потепління з Лукашенком. Те саме відбувається зараз. І якраз цей гуманітарний чинник — це елемент, скажімо, пояснити, чому саме Вашингтон знімає в подальшому санкції», — зазначив політолог.

Чаленко також звернув увагу на можливі ризики використання білоруських компаній для обходу санкцій проти Росії. Водночас він наголосив, що не може стверджувати, чи використовуватимуть конкретні підприємства для таких цілей.

«Я не знаю, чесно кажучи, що до цих двох конкретних підприємств, чи будуть вони задіяні, наприклад, з точки зору обходу санкцій з боку Російської Федерації. Але попередні знімання санкцій, пам’ятаєте, з «Белавіа» зняли санкції, і російський авіапром почав використовувати цей канал для постачання вже для Росії запчастин західних компаній», — сказав він.

Політолог також припустив, що на характер американсько-білоруських контактів можуть впливати особисті та історичні зв’язки американських представників із Білоруссю.

«Тому в нинішній ситуації, можливо, це все ж таки, знаєте, аспект Кушнера, сім’я якого, нагадаю, єврейська сім’я, виїхала свого часу з території Білорусі. Можливо, оці контакти ще такого історичного характеру, і настільки близька нинішня Білорусь, Лукашенка, можливо, через це інші аспекти», — додав Чаленко.