Підозрюваного у справі про кол-центри Сергія Кропиву не відсторонили від посади в ОГП

Посадовець Офісу генпрокурора,  фігурант справи «Карфаген» Сергій Кропива, який перебуває під вартою з можливістю вийти під 120 млн грн застави, досі не відсторонений від посади.

Про це у п’ятницю, 18 вересня повідомив «Центр протидії корупції» з посиланням на відповідь, отриману в Офісі генерального прокурора.

Про відсторонення Кропиви від виконання службових обов’язків на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва ОГП ще на початку розслідування НАБУ «Карфаген» писав ексгенпрокурор Руслан Кравченко.

«Щодо працівника Офісу генерального прокурора, який фігурує в розслідуванні, рішення вже ухвалені. Його відсторонено від виконання службових обов’язків. Доручив підготувати кадрове рішення про звільнення за передбаченою законом процедурою», — писав Кравченко 6 вересня.

У відповіді на запит ЦПК йдеться, що наказ Кравченка про відсторонення або звільнення Кропиви з посади «не реєструвався».

6 вересня ВАКС обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою внесення 120 мільйонів гривень застави. Сторона обвинувачення просила визначити заставу у 200 мільйонів гривень.

Кропива фігурує у справі, яку НАБУ та САП називають операцією «Карфаген». За версією слідства, посадовець ОГП очолював злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду за сприяння діяльності шахрайських колцентрів та легалізовували одержані кошти.

Деталі про справу, в якій фігурує Сергій Кропива, та її наслідки

На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави. 16 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила цей запобіжний захід без змін.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.

6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.

13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.

14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.

Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.

15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.

Водночас експерти, які займаються питаннями боротьби з корупцією, вважають, що Зеленський фактично допоміг Кравченку втекти з країни, бо не відсторонив його від посади і не пропонував Раді його звільнити відразу після подання заяви про відставку. Через це Кравченко після подання такої заяви ще майже тиждень був генеральним прокурором, що дозволило йому зрештою виписати собі відрядження та вільно виїхати з країни.

16 вересня Верховна Рада ухвалила зміни до ККУ, додавши до нього дві нові статті, які фактично стосуються роботи шахрайських кол-центрів.