Гарань пояснив, навіщо Росія проводить псевдовибори на окупованих територіях
Скринька для бюлетенів із російським гербом та написом російською "вибори"/Ілюстративне фотоУпродовж 18–20 вересня 2026 року в соцмережах поширювалися наративи, пов’язані з виборами до Держдуми Росії. Зокрема голосуванням на тимчасово окупованих територіях України.
У дописах поширювали як твердження, покликані легітимізувати проведення виборів на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Так і повідомлення про ймовірні фальсифікації, примус до голосування та завищення показників явки.
Окремим наративом стали порівняння російських виборів із ситуацією в Україні. Зокрема, у дописах використовували невизнання Україною голосування на окупованих територіях. А також питання виборчої легітимності Володимира Зеленського як аргументи для дискредитації української позиції. Водночас у частині публікацій голосування на окупованих територіях намагалися представити як нібито «демократичне досягнення» Росії.
Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гаран у етері Громадського радіо заявив, що проведення Росією виборів на ТОТ є передусім інструментом пропаганди та спробою створити видимість належності цих територій до РФ.
За словами політолога, Кремль використовує псевдовибори для того, щоб у подальшому посилатися на них як на нібито підтвердження російського контролю над окупованими територіями.
«Для Путіна це пропаганда, це спроба ще раз підтвердити в очах, що це є частина Росії. Він потім буде казати: куди це ми будемо відступати чи віддавати щось Україні? Ні, це наша територія, люди там голосують. Насправді, давайте скажемо чесно, що буде головним чинником того, піде Росія далі, не піде, буде вона відступати, не буде вона відступати — це тиск на Путіна. Це наша сила, це сила наших ЗСУ, це сила західних санкцій і так далі. Ось що буде вирішувати питання», — каже Олексій Гарань.
Він пояснив, що умовно кажучи, якщо в Росії буде економічна криза, то це стане інструментом для того, якщо Росія буде слабка, вона не зможе посилатися на якісь там вибори, референдуми і так далі.
«До речі, це ж не перша спроба, перша спроба такої легітимізації. Були так звані референдуми, де ці області, чотири області начебто приєднувалися до Росії. При тому, що Росія не контролює повністю всі ці чотири області, навіть Луганську, там є шматочок, який Україна продовжує контролювати. Так що реально це буде визначати, а все інше — це навколо дипломатичне маневрування. Тобто Путін вже говорить, що віддайте мені Донбас, і весь Донбас при цьому ж він, на що він може посилатися? Ну, він посилається на так звані реалії на землі. Ну от і ми будемо посилатися на реалії на землі, коли настане час для цього», — зазначив Олексій Гарань.
Політолог також прокоментував створення Росією виборчих округів на територіях, які вона фактично не контролює. За його словами, це є ще одним способом продемонструвати нібито належність українських територій до Росії.
«Ви знаєте, я навіть не знав цього факту. А як це вони? Вони створили округи на неокупованій території, але ж там нічого не відбувалося по факту. Тобто, ну так, це ще раз така спроба, як би сказати: оце от наше. Тому ще раз, реальне буде визначати співвідношення сил, а інше — це дипломатичне прикриття, пропагандистське прикриття, прикриття тощо», — сказав Гарань.
Гарань наголосив, що представники окупованих територій, обрані під час організованих Росією псевдовиборів, не можуть вважатися легітимними представниками населення цих територій.
Він також зазначив, що міжнародна позиція щодо незаконності таких виборів уже сформована, а низка держав окремо виступила із відповідними заявами.
«Ті так звані представники нікого не представляють. Тобто, давайте почнемо з самого початку. Вони нікого не представляють, але, слухайте, тут все залежить від нас, ми в це віримо чи не віримо. Міжнародна позиція вона тут визначена. Все це суперечить всім документам. ЄС вже зробив заяву, окрему заяву зробила Велика м Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія і Норвегія як країни, які не входять до складу Європейського Союзу. Тобто вони зробили окрему заяву. Тут же все залежить від того, ми цього хочемо чи не хочемо. Якщо ми і цивілізований світ не вважаємо цього, то ми не будемо це сприймати. Слухайте, мало що там говорять в Москві», — наголосив політолог.
За словами Гараня, Україні не варто вступати в дискусію щодо явки, можливих порушень чи інших деталей проведених Росією псевдовиборів на окупованих територіях. Основний аргумент полягає в тому, що ці вибори є незаконними.
«Розумієте, коли ми говоримо про ці вибори, у нас є система аргументації. Я подивився фото, на фото стоять люди з автоматами в камуфляжі, в балаклавах на виборчій дільниці. Ну, вже це дає уявлення про те, що це були за псевдовибори. Але, розумієте, щодо самої Росії ми можемо використовувати всі ті порушення, які там відбуваються. Для того, щоб сказати: ну, дивіться, що відбувається в Росії, це псевдовибори. Але для окупованих територій це вже друга лінія аргументації, починати треба не з цього. Починати треба з того, що все це незаконно, що ті вибори не мають жодного сенсу з огляду на міжнародне право і на всю міжнародну практику. Але головне перше речення: вибори незаконні. Ці псевдодепутати нікого не представляють», — пояснив Олексій Гарань.
На думку політолога, одним із практичних завдань України має бути недопущення використання Росією псевдопредставників окупованих територій у складі своїх делегацій у міжнародних організаціях.
Гарань навів як приклад ОБСЄ, зазначивши, що Росія залишається її членом, а місію організації на проведення псевдовиборів не допустили.
За його словами, іншим практичним кроком має бути притягнення до відповідальності людей, які допомагають Росії встановлювати окупаційний режим на захоплених територіях.
«А другий момент — це те, що ці люди, ці псевдопредставники, члени цих так званих виборчих комісій. Це люди, які встановлюють окупаційний режим. Вони мають переслідуватися як за українським законодавством, так і на них має розповсюджуватися режим санкцій. Оце треба робити. Це дві практичні речі, які треба робити. Вертаючись до пункту першого, умовно кажучи, прилітає російська делегація кудись, ну, де там уже сесія ОБСЄ проводиться, в якомусь Кіпрі, наприклад, а цих людей, які начебто представляють окуповані території, їх одразу розвертають на кордоні. Оце треба робити», — заявив політолог.
Окремо Гарань прокоментував поширення російських наративів в українському інформаційному просторі. Він вважає, що одним зі способів зменшити вплив таких повідомлень є відмова від споживання контенту з анонімних джерел.
«Для того, щоб вплинути на інформаційне поле в Україні, вплинути на тих, хто продовжує читати, як ви кажете, шкідливі ресурси. Ви маєте на увазі якісь телеграм-канали. Тут проста відповідь. Допоки будуть люди, які читають такі, навіть читають просто, я не кажу, що розповсюджують далі, а просто самі взяли, почитали. Допоки до того часу будуть існувати російські вкиди. Тобто порада одна — не читайте. Слухайте, ну вибачте, якщо ви знаєте, що це смердить, ну так ми ж прагнемо його не торкатися, правда? А тим більше, значить, хапати і нести кудись до рота», — сказав Гарань.
Він зазначив, що проблема полягає не лише в російських Telegram-каналах. Анонімні ресурси можуть створюватися й в Україні. Зокрема для просування інтересів окремих політичних або бізнесових груп.
«Це нам здається в нашій інформаційній бульбашці, що такі канали, очевидно, що проплачені, зрозумілі, що це абсолютно є пересмикування ситуації. Але, як виявилося, є ті, хто підхоплює ці наративи. У нас є якісь люди, які досі хочуть до Росії, я періодично бачу якісь опитування, якісь пару процентів є такі люди. Дивіться, нам що треба робити? Нам людям треба не розповсюджувати, а просто казати, що не можна цього читати, тому що це все недостовірне. Більше того, я всім кажу: якщо це анонімний Telegram-канал, хай його навіть видають, хай його роблять у нас в Україні — ну, в нас же теж такі є, правда? Робляться ці анонімні Telegram-канали, які поливають брудом опонентів, нормальних політиків. Так, але ж є не тільки росіяни, ці ж анонімні канали створюються і у нас з певними політичними гравцями. Або якимись структурами бізнесовими, підконтрольними і так далі. Має бути категорична позиція: люди думають — анонімний канал, все, ми його не читаємо. Розумієте? Нам не треба слідкувати, що там є і що там говорять. Якщо канал анонімний — все, ми його не читаємо. Оце і треба людям пояснювати, щоб вони розуміли, що там невідомо хто і перевіряти цю інформацію ніхто не зможе. А взагалі краще, звісно, слухати ті ЗМІ, які перевіряють інформацію, такі як Громадське радіо», — підсумував Олексій Гарань.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



