Наслідки атаки на Ростов/Скриншот із відео
Упродовж 18–21 вересня в соцмережах поширювалися різні наративи щодо українських ударів по території Росії. Зокрема, йдеться про масштабну атаку дронами та ракетами по Москві 19–20 вересня. Під час якої, за повідомленнями, було уражено Московський нафтопереробний завод та логістичні об’єкти.
Російська сторона намагалася пов’язати українські удари з виборами до Державної думи РФ, які проходили 19–20 вересня. Водночас проросійські інформаційні ресурси поширювали заяви Міноборони РФ про нібито перехоплення всіх ракет «Фламінго».
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний в етері Громадського радіо заявив, що Україна останніми тижнями системно нарощує удари по об’єктах російської нафтогазової промисловості. Зокрема в глибині території РФ. Такі атаки спрямовані не лише на безпосереднє ураження військових чи промислових об’єктів, а й на зменшення можливостей Росії фінансувати та забезпечувати війну.
«Ну, тут варто відзначити, що в першу чергу відзначити удари по Москві і об’єктах в Московській області. Які відбулися якраз на тлі виборів до Російської Держдуми, де перемогла правляча партія, відповідно, неочікувано насправді. І це такий яскравий маркет того, як українські далекобійні санкції можуть діяти. Можуть впливати на економічну ситуацію в Москві, в Московському регіоні, по всій Росії. І впливати, власне, на можливість Росії в довгостроковій перспективі проводити військові операції, забезпечувати і фінансувати цю війну», — сказав Земляний.
Аналітик наголосив, що удари по російській нафтогазовій промисловості безпосередньо пов’язані зі здатністю РФ фінансувати війну.
«Тобто ми розуміємо, що всі удари, які відбулися останніми тижнями і місяцями по російській нафтогазовій промисловості. Це безпосередньо удари по російській можливості фінансувати війну і забезпечувати коштами, фінансами свій бюджет війни. І ця стратегія продовжується, вона тільки нарощується, і тут я визначаю, знову ж таки, системність цих ударів», — додав він.
За словами Земляного, раніше атаки по російських нафтопереробних підприємствах мали переважно поодинокий характер. Нині ж, на його думку, зі збільшенням виробництва українських далекобійних засобів ураження атаки стають регулярнішими.
«Якщо ми раніше наносили удари, то ці удари були не такими системними. Це були поодинокі удари раз на місяць, по якомусь НПЗ могла прилетіти певна кількість дронів. Але зараз ми бачимо, що з нарощенням виробництва українських далекобійних засобів. З нарощенням далекобійних ракет Україна дедалі більше і активніше атакує саме нафтогазову промисловість і робить це системно для того, щоб ефект від цих ударів був постійним. І він тільки накопичувався, і від цього страждала російська економіка і російські військові спроможності», — зазначив аналітик.
Земляний також зазначив, що за час повномасштабної війни можливості України завдавати далекобійних ударів суттєво зросли. За його словами, українські безпілотники вже уражали цілі на відстані понад дві тисячі кілометрів від України.
«Можливості зрослися безперечно. Насправді, на початок повномасштабного вторгнення ніхто не міг би повірити, що Україна може завдавати таких ударів по території Росії, але тепер це реальність. Власне, кілька років тому ми всі раділи, коли дрони долітали до Москви, долітали до Санкт-Петербурга, до Ростову. Зараз ми вже бачимо наслідки ураження за тисячі, за дві тисячі кілометрів вглиб Росії», — додав Земляний.
Він розповів, що зона потенційного ураження українських далекобійних засобів уже охоплює значну частину території РФ.
«І, власне, як раніше повідомляли російські посадовці, фактично вся територія європейської частини Росії, вона знаходиться під вогневим ураженням українських далекобійних засобів. Але тут вже варто відзначити, що ця територія і розширюється. І, насправді, фактично Сибір, Урал, Омськ, Новий Уренгой, фактично Заполяр’я, воно так само під зоною уражень українських дронів. Українські дрони успішно вже долали такі відстані, дві тисячі, дві тисячі п’ятсот кілометрів, і уражали цілі. І це, звичайно, велике досягнення, насправді, для України, що ми маємо такі можливості. Ми наростили свої спроможності, щоб уражати такі об’єкти на такі відстані», — сказав Земляний.
За його словами, збільшення дальності польоту забезпечується, зокрема, технічними змінами конструкції безпілотників.
«Якщо ми говоримо про особливості, які впливають на дальність польоту, це, в першу чергу, технічні характеристики дронів. Які використовуються в подібних операціях. Зараз українські виробники, вони спочатку створили класичні, так би мовити, моделі своїх дронів. А потім вони почали їх модернізувати для проведення настільки глибоких операцій. Це включає і збільшення паливних баків для того, щоб дальність польоту зростала. І конструктивні зміни в самих планерах українських далекобійних дронів, для того, щоб вони могли далі летіти», — каже Земляний.
Водночас відстань до цілі не обов’язково дорівнює фактичній довжині маршруту дрона. Безпілотники можуть змінювати траєкторію польоту, зокрема для обходу російської ППО.
«Ну, і, власне, коли ми говоримо про відстані дві тисячі п’ятсот кілометрів до цілі від українського кордону. То тут варто розуміти, що дрон, зазвичай, він не летить по прямій. Тобто він ухиляється, він робить маневри, він оминає певну місцевість, певні рельєфи, він оминає так само місця, де зосереджена російська протиповітряна оборона. І, фактично, якщо ми говоримо про дальність дві-п’ятсот кілометрів, то, по суті, ця дальність, насправді, в декілька разів може бути більша. Тобто це десь дві тисячі вісімсот, три тисячі кілометрів польоту українського дрону на території Росії»,— підкресливі він.
Аналітик зазначив, що такий політ може тривати багато годин.
«І, фактично, це, якщо ми говоримо про час, який займає цей політ, то це десь близько 10–12 годин, можливо, навіть до 15 годин польоту на території Росії. І за весь цей час російські протиповітряні сили, їхні засоби, вони не мають змоги, фактично, збити ці дрони в тій кількості успішності, яка їм необхідна», — нагоосив Земляний.
Окремо Земляний прокоментував заяви російської влади про кількість нібито збитих українських безпілотників. На його думку, такі повідомлення є частиною інформаційної кампанії, покликаної применшити наслідки українських ударів.
«Ну, знаєте, це певною мірою спроба замилити, так би мовити, успіхи і перебити їх якимсь інформаційним шумом щодо українських ударів. І для цього, власне, досить часто в рамках подібних інформаційних кампаній вкидаються різні версії про успішність, неуспішність»,— підкреслив аналітик.
Він звернув увагу на розбіжності у цифрах, які повідомляли російські посадовці.
«Якщо ми говоримо про заяви Міністерства оборони Росії щодо кількості використаних безпілотників. То тут маємо розуміти, що очевидь Російське Міністерство оборони, воно бреше, як і місцева влада. Тому що у них навіть фактично в спільних заявах в голови Москви Собяніна і Міністерства оборони кількість дронів, яку російські протиповітряні засоби збили протягом доби під час атаки на Москву, вона відрізняється в 400 чи в 500 одиниць», — каже Земляний.
За словами аналітика, для ударів по добре захищених цілях дійсно може використовуватися значна кількість безпілотників. Однак він ставить під сумнів озвучені російською стороною цифри.
Земляний також навів приклад із заявами мера Москви Сергія Собяніна про нібито повне знищення безпілотників у столиці РФ.
«Всьому в цій концепті російської пропаганди це така звичайна спроба серед свого населення продемонструвати свої спроможності до протидії українським БПЛА. Ну, власне, в певній мірі їх заспокоїти. Тому що ми бачимо, як росіяни ледь не щомісяця, щотижня заявляють про збільшення кількості запусків українських БПЛА. Збільшення кількості ефективності протидії українським безпілотникам, але при цьому всьому українські безпілотники якимось чином долітають, вражають об’єкти і, власне, знищують їх», — наголосив аналітик.
Він підкреслив, що відео з наслідками ударів по російських об’єктах суперечать твердженням про нібито повне знищення всіх безпілотників.
За словами Земляного, російська пропаганда водночас намагається поширювати серед української аудиторії тезу про нібито прямий зв’язок між ударами України по об’єктах у РФ та російськими атаками по українських містах.
«Я, знаєте, що визначив в рамках проєкту, який діє у нас в нашому аналітичному центрі, моніторинг інформаційного простору. Ми відслідковуємо якраз наративи, які досить часто поширюються серед української аудиторії, дезінформаційні наративи з боку Росії. От зараз, в останні тижні яскравим маркером були наративи про те, що Україна винна в обстрілах власної території. І, власне, росіяни намагаються сформувати такий наратив серед української аудиторії, що всі обстріли, які здійснюють російські війська по цивільних. По українських містах, українській інфраструктурі, вони відбуваються внаслідок ураження об’єктів на території Росії», — пояснив Земляний.
Він назвав цей підхід одним із небезпечних інформаційних наративів. Оскільки, за його словами, він може впливати на ставлення українського суспільства до далекобійних ударів.
«Тобто, якраз ці от удари у відповідь. І це якраз найнебезпечніший наратив, тому що, дійсно, зараз велика частина української аудиторії, вони відчувають такий тиск. І свідомо або несвідомо просувають тези, що, мовляв, для чого бити по нафтопереробних заводах — Росія ж буде бити у відповідь. Для чого бити по складських приміщеннях і об’єктах на території Росії, так само вони будуть бити у відповідь», — каже аналітик.
На думку Земляного, поширення такого наративу може бути спрямоване на зменшення суспільної підтримки українських далекобійних атак.
«І це якраз той шкідливий наратив, який російські інформаційні ресурси, корисні ідіоти, в тому числі, намагаються просувати зараз в Україні. Для того, щоб, ну, в певну міру українське суспільство могло тиснути на українську владу, на українське військове командування. І, власне, зменшувати таким чином так само тиск на Росію за допомогою зменшення кількості далекобійних ударів України. І це якраз один із більших таких небезпечних наративів», — пояснив він.
Водночас аналітик звернув увагу на залежність російського виробництва від іноземної сировини та комплектувальних. За його словами, Росія намагається зменшити ці ризики та розбудовує власну виробничу інфраструктуру.
«Залежність з Росії є суттєвою. Фактично зараз 60% російського ринку, воно залежне від зовнішніх постачань, в першу чергу, з Китаю. І власне в рамках цього росіяни намагаються диверсифікувати шляхи походження сировини. Вони намагаються зменшити цю залежність, тому що ця залежність з роками, до 2030 року вона буде тільки зростати і може зрости до 80%»,— додав аналітик.
Земляний зазначив, що Росія розбудовує виробничі можливості, зокрема для забезпечення виробництва далекобійних безпілотників.
«Російське підприємство, яке належить Росатому, вони розбудовують свою інфраструктуру. Для того, щоб мати можливість виробляти певну кількість вуглеволокна додатково, щоб знову ж таки збільшувати виробництво далекобійних дронів. Ну і власне зменшувати ризики перебою з постачанням сировини в російську економічну зону Алабуга, де відбувається виробництво дронів «Герань»»,— додав він.
За його словами, це свідчить про те, що РФ розраховує на тривале протистояння та заздалегідь створює виробничу базу для свого військово-промислового комплексу.
«І це якраз нові виклики для України, як цьому протидіяти, знову ж таки треба шукати шляхи. Тому що це свідчить про те, що росіяни готуються грати вдовгу, так би мовити, і власне дивляться в майбутнє і планують на роки вперед розбудову своєї інфраструктури. Свого військово-промислового комплексу, ну і власне шукають шляхи, як посилити цей військово-промисловий комплекс і убезпечити його від перебою», — підсумував Земляний.