«Підозри немає»: експерт пояснив, чи можуть оголосити Кравченка в розшук

У соціальних мережах поширюються пропагандистські наративи щодо виїзду колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка з України. Його звільнення з органів прокуратури та подальшого призначення виконувача обов’язків генпрокурора. У дописах ці події пов’язують із нібито боротьбою між Офісом президента та антикорупційними органами — НАБУ і САП — за контроль над Офісом генерального прокурора. Водночас окремі дописи представляють операцію «Карфаген» як політичний інструмент для усунення Кравченка. А його виїзд за кордон і призначення нового керівника прокуратури називають юридично сумнівними.

Кандидат наук з державного управління, експерт з публічної політики Ілля Котов в етері Громадського радіо заявив, що колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, найімовірніше, найближчим часом не повернеться в Україну. Водночас станом на зараз немає інформації про оголошення йому підозри чи наявність інших юридичних підстав для розшуку або екстрадиції.

За його словами, звільнення Кравченка з посади генерального прокурора не означало автоматичного припинення його статусу прокурора. Після подання заяви про звільнення він був звільнений, а юридичних підстав для його примусового повернення наразі немає.

«Ви знаєте, дуже важко прогнозувати, що саме у пана Руслана Кравченка в думках, тому що він уже зараз певною мірою вільна людина. Тим паче яка перебуває за кордоном, може собі дозволити все, що завгодно. Відповідно, тут момент такий процедурний: його звільнення з посади генерального прокурора Верховною Радою. Відповідно президентом, дійсно не передбачало його припинення повноважень як прокурора. Тому, звернувшись із заявою, велике питання, яким чином надійшла ця заява, якщо вона надійшла цими днями поштою або особистим дорученням. Але, в принципі, це все працює. Він звернувся із заявою і, відповідно, був звільнений», — пояснив Ілля Котов.

Експерт закликав розділяти політичні оцінки ситуації та юридичні факти. За його словами, наразі немає відомостей про те, що Кравченко є підозрюваним у кримінальному провадженні.

«Станом на зараз, станом на цю хвилину, наскільки мені відомо, я думаю, як і нашим слухачам, жодних якихось підозр з боку НАБУ або з боку будь-якого іншого правоохоронного органу Руслану Кравченку оголошено не було. Відповідно, він не є підозрюваним у вчиненні якихось злочинів. Тобто, відповідно, якоїсь можливості повернення його правовим шляхом на сьогодні, екстрадиції, оголошення в розшук просто не існує», — зазначив Котов.

Він також відкинув припущення, що Кравченко може претендувати на політичний притулок у європейській країні.

«Але тут і якраз друга складова. Відповідно, просити якогось політичного притулку, тим паче в європейських державах, які прекрасно знають про той скандал, який чинився, які прекрасно знають про всі подальші події, що відбувалися навколо колишнього генерального прокурора, ну, я думаю, трохи нелогічно. І навряд чи та сама Австрія — це не Ізраїль — готова буде надати політичний притулок. Тому що жодного якогось політичного переслідування або якихось інших речей щодо пана Кравченка точно не відбувається», — сказав експерт.

За його оцінкою, найближчим часом Кравченка в Україні не буде.

«Тому питання, що далі, впевнений в одному. Найближчим часом ми навряд чи побачимо його на території України», — додав Котов.

Котов звернув увагу на процедурний момент. На момент, коли Кравченко мав повернутися з відрядження, він уже не був генеральним прокурором.

«Загалом так, ситуація точно не пересічна. Скажімо так, коли не повертається хтось, відповідно, із закордонного відрядження. Але на момент, коли він мав повернутися, треба наголошувати, він уже не був генеральним прокурором, був звільнений. Відповідно, це пов’язано з часом подання заяви, тому що дійсно ви правильну, логічну таку структуру будуєте. У випадку неподання цієї заяви і неповернення, плюс абсолютно незрозуміла, до речі, ситуація з автомобілем», — розповів експерт.

За його словами, інформація про те, що Кравченко міг виїхати за кордон на службовому автомобілі, потребує окремого з’ясування.

«Ми чули інформацію в засобах масової інформації деяких, що Руслан Кравченко виїжджав на службовому автомобілі за кордон. Відповідно, якщо не повернувся він, то абсолютно логічно зробити певне припущення, що не повернувся і автомобіль. Але Генеральна прокуратура заперечує цей факт», — зазначив Котов.

Він пояснив, що у разі неповернення Кравченка без подання заяви про звільнення прокуратура мала б провести перевірку.

«Але якби дійсно не була подана заява про звільнення, до речі, в органах прокуратури тут не передбачається певне відпрацювання 14 днів, які встановлені КЗпП. Тому фактично подання заяви і затвердження передбачає звільнення день у день. Але якби цього всього, ми моделюємо, ситуація не відбулась, то дійсно тоді Генеральна прокуратура була б зобов’язана розпочати певне службове розслідування. Розпочати перевірку самого відрядження, розпочати перевірку, чому людина, яка дійсно є працівником Генеральної прокуратури, не повернулася і так далі. І відповідно якраз цей момент заяви дійсно певною мірою дозволив Генеральній прокуратурі не здійснювати ряд дій, які могли б бути здійснені», — пояснив експерт.

На думку Котова, якщо правоохоронні органи мають достатньо матеріалів, які свідчать про можливу причетність Кравченка до злочинів. Це має перейти у процесуальну площину.

«Перебуваючи в статусі просто прокурора, він міг дійсно, але знову ж таки на підставі закордонного відрядження. Тому що якраз регулюються виїзди керівників, і в тому числі прокуратури, загалом державних органів, точніше, обмежуються. Щодо того, чи міг він виїхати, знову ж таки, моделюючи ситуацію просто як фізична особа, вже не працюючи в прокуратурі, не маючи статусу, тут питання відкрите. Я не володію інформацією про кількість дітей, які є у пана Руслана Кравченка і так далі, чи відповідає ряд підстав для виїзду його особистості в даному випадку. Тому треба констатувати, що навіть після звільнення, якщо він залишався в органах прокуратури, він мав можливість виїхати», — сказав Котов.

Водночас експерт наголосив, що у ситуації є і політичний аспект.

«Але тут справа глибше, ми розуміємо, що тут є і політичні аспекти. І він не просто виїхав, і не просто у відрядження, а фактично спалюючи всі мости за собою, гримнувши дверима. Тут треба наголошувати. Тому, відповідно, ми зараз бачимо ту ситуацію, яка склалася. Питання глибше: якщо дійсно в нашої правоохоронної системи зібрані достатньо матеріалів. Матеріалів, які можуть підтвердити те, що колишній генеральний прокурор був причетний до скоєння якихось злочинів, які передбачають покарання. То про це має бути повідомлено вже, повідомлено в українському суспільстві. Тому що дійсно виникає певне непорозуміння: як так, людина поїхала і жодних далі дій не відбувається. А якщо цих матеріалів немає, і вони стосуються розслідування виключно його заступника, то це вже абсолютно інша ситуація», — зазначив експерт.

Котов наголосив, що правоохоронці мають діяти виключно на підставі зібраних доказів, а не припущень.

«Тут, знову ж таки, не треба робити якихось припущень. Виключно, якщо існує фактаж того ж самого НАБУ, яке воно зібрало за певний період часу. То як правоохоронний орган, як держава, в якій діє верховенство права, наголошую, в нашій державі воно діє відповідно до Конституції. То ці матеріали мають дійсно бути пропрацьовані в подальшому відповідно до Кримінального процесуального кодексу шляхом повідомлення особі про підозру», — сказав він.

За словами експерта, за певних умов повідомлення про підозру може відбутися і за відсутності людини в Україні.

«Якщо особа не перебуває на території України, це можна робити заочно, як передбачають зміни до законодавства, які необхідні. Знову ж таки, а далі вже говорити про повернення, про законні шляхи повернення. Тому що станом на зараз фактично жодної якоїсь можливості відповідальності за щось перед колишнім генеральним прокурором не існує», — пояснив Котов.

Він також звернув увагу на те, що після звільнення Кравченко втратив бронювання.

«Єдине, що хочу наголосити: у випадку прийняття рішення про повернення до України на кордоні він може отримати повістку для проходження військової служби. Оскільки вже немає бронювання, як звільнений відповідно з посади і генерального прокурора, і загалом звільнений з Генеральної прокуратури», — додав експерт.

Говорячи про можливі причини рішення Кравченка залишитися за кордоном, Котов припустив, що воно могло бути пов’язане не лише з можливим кримінальним переслідуванням. А й із конфліктом між правоохоронними органами.

«Ну, по суті, ми з вами не знаємо, які плани мали наші антикорупційні органи, щоб ствердно говорити про те, що міг не виїжджати. Якщо він прийняв рішення, ну, я думаю, це в першу чергу, знаєте, навіть було пов’язано не лише з тим, що були певні припущення, що так, дійсно, міг отримати підозру і міг бути затриманий і так далі. Скоріше за все, це також було пов’язано з тим, що він дійсно, ну, цей інституційний конфлікт, який, на жаль, виник між нашими правоохоронними органами. Він же дійшов до точки неповернення», — зазначив Котов.

Водночас експерт висловив припущення щодо позиції самого Кравченка у цьому конфлікті.

«І Кравченко розумів, що в його цих процесах підписання процесуальних документів проти керівництва НАБУ, проти певних осіб із керівництва САП цьому ніхто не підтримає і не зрозуміє. Але він, напевно, знаєте, навіть з такої людської точки зору, ну, дуже хотів це зробити. І, розуміючи наслідки, прийняв те рішення, яке прийняв», — сказав експерт.

Котов вважає, що ситуація навколо Кравченка не повинна суттєво вплинути на відносини України з європейськими партнерами, однак визнає репутаційні наслідки.

«Ну, звичайно, стабільність і незалежність є принциповою. Ми побачили це минулого року, на відповідну реакцію на зміни законодавства, які були прийняті Верховною Радою, а потім скасовані. І ця історія з колишнім генеральним прокурором, скажімо так, чи вплине вона на наші взаємовідносини? Відверто кажучи, не думаю, тому що дійсно є набагато важливіші речі. Це боротьба з ворогом, це війна», — розповів він.

Водночас, за словами експерта, ситуація не додає Україні репутаційних балів.

«І європейці прекрасно розуміють, що ми стримуємо росіян, які вже давно були, перепрошую, десь під Парижем. Тому це все ж таки має такі речі відходити на другий план. Але чи додають вони привабливості нашій державі, нашій правовій системі? Звичайно, розуміємо, прекрасно, говоримо відверто, не додають», — зазначив Котов.

Окремо він розкритикував ситуацію з поїздкою Кравченка на захід ПАРЄ, де, за словами експерта, мали обговорювати питання українських дітей.

«Чи додає взагалі привабливості ситуація, коли, хочу наголосити, так, колишній генеральний прокурор мав поїхати в ПАРЄ. Але там не про корупцію мали говорити, а про українських дітей. Це взагалі верх цинізму. Обрати захід? Він міг обрати будь-який. Дуже багато заходів у Європі відбувається, на які він міг не мати запрошення, але сам собі підписати відрядження і поїхати. Це був би захід десь у Португалії, який стосується продовольчої безпеки, але точно не дітей. І отут проблема така, верх цинізму», — сказав експерт.

Він додав, що відповідно, ПАРЄ мало виправдовуватися, що Кравченка не запрошували. Це також, чесно, не додає авторитету нашій державі, не додає авторитету нашій правоохоронній системі.

«В тому числі всі розуміють прекрасно, що це все ж таки на той момент навіть не колишній, а саме генеральний прокурор, хоча відсторонений. Тому так, репутаційні втрати ми зазнали, це треба говорити. Але, знову ж таки, не треба драматизувати, чи вплинуть ці репутаційні втрати на наші взаємовідносини з партнерами, з європейськими державами, з тією ж ПАРЄ, з іншими організаціями. Сто відсотків не вплинуть, тому що є більш важливіші проблеми», — наголосив Котов.

Окремо експерт прокоментував процедуру призначення виконувача обов’язків генерального прокурора.

«Це зроблено відповідно до чинного законодавства, тому я не вважаю це юридично сумнівним. Якщо ми дивимося не з політичної, а іншої моральної точки зору, що начебто все ж таки мали подати когось на затвердження парламенту, або ж оголосити конкурс і прийняти закон про конкурс, це все демагогія. Але якщо говорити про ту процедуру, яка існує зараз, то призначення виконувача обов’язків абсолютно відповідає чинному законодавству», — пояснив Котов.

Водночас він зазначив, що посада генерального прокурора є надзвичайно важливою для держави.

«Щодо того, що це певна інституційна боротьба за посаду генерального прокурора, справа в тому, що це дійсно важлива посада в державі. Посада, яка впливає на дуже багато речей, і в першу чергу, звичайно, це і оголошення підозри народним депутатам України, і так далі, та й багато-багато іншого. Фактично, це всі органи прокуратури, які працюють у регіоні», — сказав експерт.

Котов вважає, що правоохоронні органи мають бути інституційно незалежними. А посада генерального прокурора не повинна контролюватися політичними структурами.

«А справа в тому, що, знаєте, все ж таки дуже хотілося б, що в правовій державі, якщо ми все ж таки йдемо в Європу і намагаємося брати гарні риси, а не погані. І намагаємося покращувати навіть те, що працює в європейських державах, було б добре, якби ми і так до цього підходили з точки зору державного управління. Взагалі, правоохоронні органи не мають мати якоїсь політичної приналежності. І посада генерального прокурора не має контролюватися як Офісом Президента, так і, перепрошую, якимись іншими колегіальними органами, або ж там міжнародними органами, які когось збираються призначати», — наголосив Котов.

За його словами, це питання безпосередньо стосується державного суверенітету та побудови незалежних інституцій.

«Тому що фактично це не про суверенну державу. Якщо в нас суверенна держава, то маємо будувати інституції, які незалежно одна від одної створюють загальнозрозумілу демократичну систему. Тоді воно працює і тоді все відповідає. Коли в нас фактично завдання — перевести всі процеси в медійну політичну боротьбу, це однозначно не прикрасить як Україну в цілому, так і не додає такої інституційної привабливості органам прокуратури та й загалом правоохоронним органам», — пояснив експерт.

Котов наголосив, що за призначення генерального прокурора відповідають і президент, і Верховна Рада.

«Хочу наголосити, що генеральний прокурор все ж таки, так, це подання президента, але це загальна спільна відповідальність. Тому що голосує за це призначення Верховна Рада України», — сказав він.

Водночас, на його думку, конкурсна процедура сама по собі не гарантує незалежності майбутнього керівника прокуратури.

«Щодо конкурсів, дійсно, об’єктивно, в конкурсі на будь-яку посаду немає нічого поганого. Але виникає тут глибше питання, в якому завжди треба розбиратися: а хто ж та сама конкурсна комісія, яка планує когось призначати? Чи є вона дійсно незалежною? І чи є вона дійсно українською? Хочу наголосити, тому що віддавати власний суверенітет — це не є коректним у контексті одного з найважливіших правоохоронних органів, фактично найважливішої юридичної установи, яка є в нашій державі», — зазначив експерт.

За його словами, майбутній кандидат на посаду генпрокурора має мати бездоганну репутацію.

«Тому, звичайно, хотілося б побачити будь-яке майбутнє призначення. А воно по-іншому і не складеться, тому що вже змінилася трохи політична підтримка. Змінилися загалом процеси після розслідування «Карфагену». Тобто будь-який майбутній Генеральний прокурор, який буде поданий до Верховної Ради України, це дійсно має бути людина з ідеальною репутацією.І тільки таку людину, я впевнений, український парламент затвердить. Тому що все решта буде сприйматися максимально негативно», — сказав Котов.

На думку експерта, після від’їзду Кравченка правоохоронні органи мають припинити публічне протистояння та повернутися до виконання своїх функцій.

«Ну, звичайно, найголовніше, я теж про що і кажу завжди, ми з вами говорили в попередніх етерах, що від’їзд колишнього прокурора Кравченка має нарешті завершити інституційну кризу. Дійсно, кожен із правоохоронних органів — і НАБУ, і САП, і прокуратура — мають займатися своєю справою без входження в якісь конфліктні ситуації, непорозуміння. Тому що у кожного свій профіль роботи», — наголосив він.

Експерт також закликав не ототожнювати всю прокуратуру з діями її керівництва.

«І, як я завжди також наголошую, прокуратура і загалом прокурори — вони займаються не лише кол-центрами. Тому що в нас, на жаль, складається таке погане враження. Є дуже багато порядних людей, які документують російські терористичні злочини, ризикують власним життям щоденно. Тому треба розуміти прекрасно, що так, керівник — це обличчя цього органу. Тому найголовніше зараз дійсно підібрати ту людину, яка стане достойним обличчям цього органу», — підсумував Ілля Котов.

На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.

6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.

13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.

14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.

Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.

15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.