Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

«Це мертвонароджений проєкт»: Рябцев пояснив, чому «Восток Ойл» не дасть Росії мільйон барелів нафти на добу

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Росія почала експлуатацію масштабного нафтового проєкту «Восток Ойл». Однак його запуск не означає різкого збільшення російського видобутку та експорту нафти. Росія не має достатньо технологій, транспортних потужностей та інфраструктури, необхідних для повноцінного розвитку проєкту.

Про це в етері Громадського радіо розповів Геннадій Рябцев, експерт з енергетичних питань.

За словами Рябцева, говорити про збільшення російського експорту на мільйон барелів на добу лише завдяки цьому проєкту не варто.

«Неважливий взагалі. Це один з рядових проєктів, який ні на що не претендує. Скоріше можна його охарактеризувати як один з останніх хапків, які можна вичавити з федерального бюджету таким компаніям, як «Роснефть», «Газпром» та інших подібних структур. Які вже давно розучилися нормально господарювати і без державної підтримки, без отримання коштів з федерального бюджету існувати не можуть. Ну, вони сподіваються розпилити ще декілька мільярдів доларів до цього всього», — сказав експерт.

Рябцев зазначає, що навіть заявлені обсяги видобутку та транспортування нафти потребуватимуть масштабної інфраструктури. Якої, за його словами, Росія наразі не має.

«Ніяких збільшень до мільйона барелів на добу не буде, тому що зараз РФ експортує 4,7 мільйона барелів на добу. Ну, точно не на мільйон, тому що, по-перше, зараз лише 150 тисяч, і то це вже натягнуто за вуха. Тому що неможливо постійно звідти цю нафту спрямовувати кудись. Тому що для цього потрібен флот танкерів, які б постійно завантажувалися у відповідному порту, якого ще немає і яких танкерів ще немає», — сказав Рябцев.

Він також звернув увагу на проблему транспортування нафти Північним морським шляхом.

«І навіть немає суден, які б дозволили ці танкери проводити неперервно тим самим Північним морським шляхом, про який вже теж навішали локшину на вуха довірливому Путіну. А 150 тисяч, знаєте, — це 3% від експорту. І більше там не буде, не тому, що там немає нафти в надрах. Нафта є, але для того, щоб її видобувати, потрібні технології, а технологій власних у Росії немає», — зазначив експерт.

За словами Рябцева, проблеми виникають не лише на етапі видобутку. Для транспортування сировини потрібні танкери, а для проходження ними Північного морського шляху — потужний криголамний флот.

«Для того, щоб її транспортувати, потрібно її завантажувати в танкери, яких у Росії немає. Для того, щоб проводити ці танкери Північним морським шляхом, потрібні криголами, а ті самі криголами, яких у Росії немає. І потрібен попит на все це, щоб вся ця проводка цими криголамами якимось чином себе ще й робила цей проєкт доцільним і рентабельним. І знову ж таки, всього цього також немає», — сказав Рябцев.

Окремо експерт поставив під сумнів можливість швидкого зростання попиту на російську нафту з боку Китаю. На його думку, Пекін може поступово скорочувати залежність від нафти через розвиток електротранспорту та відновлюваної енергетики.

«Тому немає потреби цієї нафти у того ж самого Китаю, який може отримати цю нафту з Близького Сходу — значно кращої якості. Значно більшої кількості і значно дешевше. Тому, ще раз кажу, цей проєкт — він мертвонароджений. Це ще одна мильна бульбашка, яку надуває пан Сєчін, з-поміж тих, які він вже понадував і які вже луснули. Причому настільки голосно луснули, що гуркіт пішов по всьому світу», — зазначив експерт.

Водночас Рябцев вважає, що Китай та Індія залишатимуться основними покупцями російської нафти. За його оцінкою, питання полягає радше у тому, як довго Китай зберігатиме нинішні обсяги закупівель.

«Китай буде основним споживачем російської нафти і надалі. І Індія буде надалі споживачем, може, номер два російської нафти. Європа не може бути суперником Азії, тому що обсяги не порівнювані. Але чи довго буде Китай закуповувати нафту у Росії в таких обсягах, сказати важко, з огляду на ті темпи електромобілізації, які відбуваються в цій державі і на ті плани, які реалізує Китайська Народна Республіка», — сказав Рябцев.

Він припустив, що пік продажу російської нафти до Китаю може бути досягнутий найближчими роками, після чого попит почне скорочуватися.

«Скоріше за все, пік продажу російської нафти в Китаї або вже досягнений, або буде досягнутий у наступному, через один рік, до 2030 року точно. А там далі — скорочення споживання, тому що Китай дуже швидко розвиває альтернативну енергетику. Яка базується на відновлюваних джерелах, заміщує нафтопродукти у своїй промисловості», — зазначив експерт.

Рябцев також прокоментував можливість посилення американського санкційного тиску на російську нафту та його вплив на Китай та Індію.

«Ні, Китай буде купувати російську нафту доти, поки йому це буде потрібно і доти, поки йому це буде вигідно. А йому це вигідно робити, тому що він вже давно розглядає Російську Федерацію як власний сировинний придаток, а не як якогось там стратегічного партнера, як думають у Кремлі», — сказав Рябцев.

Водночас експерт вважає, що серйозні американські санкції проти Китаю можуть мати негативні наслідки і для самих Сполучених Штатів.

«Тобто запровадження будь-яких санкцій проти КНР таким бумерангом повернеться до тебе. Я думаю, що навряд чи хтось щось найближчим часом проти КНР буде мати серйозне. Порозмовляти про це можна, помахати пальчиком можна, написати там один, два, три, десять дописів у своїй соціальній мережі, які ніхто не буде читати. В Китаї мається на увазі, можна. Але зробити щось, що потім тобі прилетить зростанням вартості товарів, без яких прожити Сполучені Штати не в змозі, а вони точно не в змозі прожити без китайської продукції», — заявив він.

За словами Рябцева, тому розраховувати на те, що санкційний тиск автоматично змусить Китай відмовитися від російської нафти, не варто.

Окрему увагу експерт звернув на технологічні та інфраструктурні обмеження Росії. За його словами, освоєння нових арктичних родовищ потребує значних інвестицій, спеціального обладнання та створення умов для працівників.

«Просто там немає жодної інфраструктури для того, щоб нормально там жили ті нафтовики, які там працюють. І щоб все було ув’язано в якусь цілісну модель видобутку, підготовки, транспортування нафтової сировини. Адже там мають бути створені належні умови для тих, хто там працюватиме. Але там зараз працюють вахтовим методом, там ніяких сімей, ніякої інфраструктури, ніякого міста, нічого немає. Це просто надзвичайно важкі умови, і платити людям за те, щоб вони там щось видобували, я думаю, буде скоро невигідно», — сказав Рябцев.

Він вважає, що санкції ускладнюють доступ Росії до обладнання та технологій, необхідних для освоєння важкодоступних родовищ.

«І тому, ще раз підкреслюю, це мертвонароджений проєкт. У Росії немає відповідних ресурсів для того, щоб нарощувати видобуток у таких умовах. І немає для цього відповідних засобів, немає бурових установок, немає обладнання через санкції, запроваджені, в тому числі Європейським Союзом. Немає можливості забезпечити належне очищення нафтової сировини через ті самі санкції. Немає можливості збудувати необхідну кількість суден. Тому що немає технологій відповідних. Немає можливості проводити ці судна через Північний морський шлях, тому що немає криголамів належної потужності», — наголосив експерт.

Рябцев також пов’язує проблеми російської нафтової галузі зі здатністю країни підтримувати видобуток на зрілих родовищах.

«Росія є єдиною державою, яка видобуває менше нафти, ніж дозволено угодою ОПЕК+. Причому зараз це менше, ніж на 1–2 мільйони барелів на добу. Раніше ОПЕК+ запроваджувала квоти на видобуток, обмеження на видобуток для того, щоб втримувати ціну. Зараз потрошку знімаються ці обмеження, проте ці обмеження досі діють, хоч і у врізаному вигляді, але Росія не здатна навіть видобувати стільки, скільки їй дозволено цими міжнародними домовленостями», — сказав Рябцев.

Він також зазначив, що для підтримки видобутку Росії доведеться дедалі більше інвестувати в інтенсифікацію розробки родовищ. Зокрема у видобуток важчої для освоєння нафти.

«І далі потрібно буде вкладатися в інтенсифікацію видобутку, у видобуток важкої для операції нафти. А звідки взяти кошти? А невідомо звідки, адже всі нафтові компанії, всі газові компанії висмоктуються федеральним бюджетом до денця. І лише ось такі хапки федерального бюджету, які дозволили запустити чи прозвітувати про запуск цього проєкту, дозволяють щось виграти назад для того, щоб підтримувати штани таким олігархам, яким є Сєчін», — заявив Рябцев.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися