Експерт назвав головні ризики для опалювального сезону в Україні

Система теплопостачання України залишається вразливою до російських ударів напередодні опалювального сезону. Заявлені показники готовності не завжди відображають реальну спроможність інфраструктури працювати в умовах тривалих атак.

Про це в етері Громадського радіо розповів експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

За його словами, ризики для теплопостачання стосуються не лише Києва, який минулої зими зазнав значних проблем через пошкодження великих теплоелектроцентралей. Уразливими залишаються системи теплопостачання і в інших містах України.

«Звичайно, це, на жаль, негативно впливає на населення, і це закономірно, і це не дивно, що люди цікавляться також. Вони хочуть розуміти, що їх чекає в майбутньому, в найближчому. Стосовно ударів, тут треба розуміти, що це не тільки Київ може чекати. Тому що чомусь побутує думка, що якщо в минулому році в основному Київ постраждав від пошкодження ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницької ТЕЦ, відповідно, велика кількість населення опинилася без тепла. В інших містах, у Харкові також були ці проблеми, але там менше населення проживає. Інша система теплопостачання, також там більше котелень залучені до процесу виробництва тепла. Одеса менше, Дніпро менше, також Запоріжжя зовсім менше страждали», — розповів Юрій Корольчук.

Експерт наголосив, що через можливості російських дронів із великою бойовою частиною. То ризики пошкодження теплової інфраструктури існують у різних регіонах.

«Але чомусь побутує думка, що саме Київ може зачепити або ці міста, які переживають цю проблему. Насправді, зважаючи на те, що ми бачимо, на жаль, можливості цих так званих реактивних дронів, які несуть велику бойову частину. Це може стосуватися всіх міст, починаючи від Львова, Рівного, Житомира, Вінниці, Хмельницького, Кропивницького. Це невеликі міста. На жаль, вони сьогодні не готові фактично до таких викликів. Тому що, по-перше, там немає таких великих ТЕЦ, як у Києві, бо Київ — це такий приклад», — зазначив він.

За словами Корольчука, окремі великі котельні можуть забезпечувати теплом десятки або навіть сотні тисяч людей. Тому їх пошкодження може мати значні наслідки для цілих районів.

«Харківська ТЕЦ-5 також забезпечувала частину роботи з вироблення тепла для населення. І там, власне, ці котельні, звичайні такі, — це в основному менші об’єкти. Просто вони не є зовсім маленькими, це не можна порівняти, скажімо, з когенераційними установками. Які зараз можуть встановлюватися. Вони достатньо великі, вони достатньо, скажімо так, об’ємні. Виробництво тепла у них на значному рівні, і тому це ризики для значних ареалів проживання населення. Тобто це може стосуватися, скажімо, від 20–30 тисяч населення, якщо дивитися квартали, до 100–200 тисяч. Залежить від того, на які райони поширюється дія таких котелень. Як у Києві, наприклад, так і в інших містах це також», — пояснив експерт.

Корольчук зазначив, що резервне теплопостачання нині не означає створення повністю нової паралельної системи. Одним із варіантів є перепідключення окремих районів до інших котелень.

«Найбільш правильне резервне теплопостачання зараз реалізується таким способом. У Києві, в районі Теремків, там перепідключають, під’єднуючи великі котельні, велику частину кварталів будинків, де проживають мешканці, до цієї котельні. Оце резервне теплопостачання буде виглядати в тих умовах, в яких ми існуємо», — сказав Юрій Корольчук.

За його словами, повноцінно створити нову резервну систему теплопостачання в короткі терміни практично неможливо.

«Тобто побудувати альтернативну резервну систему дійсно нову неможливо, тому що це займе десятиріччя насправді. Це величезні об’єкти, вони потребують величезних вкладень, виділення територій, я вже мовчу про обладнання, яке треба замовляти і чекати. А оці всі різні когенераційні установки часто, мається на увазі, підміняючи поняття, подаючи це за певний вихід із ситуації, що, мовляв, ось воно є, їх видають за таку альтернативну систему теплопостачання», — зазначив експерт.

Він пояснив, що когенераційні установки можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло. Однак їхньої потужності недостатньо, щоб замінити централізовану систему опалення великих міст.

За його словами, когенераційні установки можуть бути корисними для критично важливих об’єктів. Але не здатні забезпечити теплом більшість населення великих міст.

«Їх ставлять в основу, ну скажімо так, міста, які цим займаються, і Київ, і Харків, і там в інших містах є менше, їх ставлять на тих точкових важливих місцях. Тобто там, наприклад, чи адміністративні споруди якісь, чи військові споруди, наприклад, чи там лікарні, школи, де вони охоплюють. Але сказати, що це буде стосуватися, ну, наприклад, я вже мовчу про Київ, це велике місто. І інші навіть міста менші, умовно там Житомир, наприклад, чи Черкаси. До таких генераційних установок, щоб вони забезпечили 90% населення, яке живе в багатоквартирних будинках, — цього не буде. Ну от, на жаль, не буде. Тобто це точкове закриття проблеми», — наголосив експерт.

Корольчук додав, що автономні котельні в окремих новобудовах також не є гарантією безперебійного опалення.

«Є котельні, які встановлені в самих будинках. Ну, скажімо так, нова забудова, яка вже будувалася за іншими правилами, за іншими вже вимогами, з іншими вже розрахунками економічними. І з іншою вартістю, скажімо так, цього всього добра. Тобто і котельні, і сам будинок, яка знаходиться, там набагато вищі, скажімо так, платежі для тих мешканців цих будинків. Так от там є котельні, вони автономно можуть працювати. Але вони також можуть бути пошкоджені, на жаль. Це ми також повинні розуміти», — пояснив він.

Окремо експерт розповів про проблему з оцінкою готовності теплової та комунальної інфраструктури до опалювального сезону. На його думку, офіційні показники можуть відображати передусім наявність об’єктів, але не їхню фактичну спроможність працювати в кризових умовах.

«Ні, проблемними всі є, тому що не вистачає грошей. І навіть ті гроші, які виділяють, в першу чергу, означає те, наскільки є наявні ресурси, не фінансові, а обладнання, технічні, кадрові ресурси. Обладнання, мається на увазі умовний трактор, самоскид, який може щось везти, і інші такі елементи, які використовуються в роботі. Це все в дефіциті сьогодні. І цих об’єктів, і цього обладнання, в цілому так, не вистачає для того, щоб просто встигати це все робити», — сказав Корольчук.

Він зауважив, що показник готовності системи на рівні майже 100% може стосуватися формальної перевірки наявності інфраструктури.

«Тому, на жаль, звичайно, нам покажуть цифру 99,9%. Ну, я не сумніваюсь, на перше листопада, принаймні, розумієте? Але треба розуміти, що це цифра, яка відображає тільки готовність перевірочну, так звану, тобто те, що є в наявності. Тобто є тепломережа, вона наявна в роботі, є водоканали, є насоси», — зазначив експерт.

За його словами, частина обладнання, яке було встановлене після початку повномасштабного вторгнення як резервне джерело живлення, може потребувати ремонту або обслуговування.

«Але з іншої сторони є дуже багато, наприклад, проблем в частині забезпечення. Також те, що ми говорили про альтернативну систему теплопостачання, ще з 22-го року встановлювали генератори на водоканали. На ті ж об’єкти теплокомуненерго, щоб вони працювали за відсутності електроенергії. Але там часто виявляється проблема сьогодні обслуговування цього обладнання, воно часто не є роботоздатним. Тобто воно потребує ремонтів, там більше і часто потрібно сервісні роботи проводити частіше», — розповів Корольчук.

Він також звернув увагу на дефіцит коштів і пального.

«А їх не проводять, бо відсутність коштів дається взнаки, пальне також у дефіциті. Тобто ніби він і є, цей об’єкт, у таблиці, на проти нього стоїть галочка, що він є, цей генератор, а працювати він не може. От і ми з цим стикнемося», — сказав експерт.

Корольчук оцінює фактичну готовність теплопостачальної інфраструктури в середньому по Україні приблизно у 60%. Київ, за його словами, перебуває приблизно на такому ж рівні.

«Наскільки я знаю, що десь готовність буде на відсотків 60 по всіх, в середньому по Україні. Київ в цій частині десь в такому ж рівні і стоїть. 60% — це реальна цифра, яка відображає ці роботи, які… В першу чергу це стосується ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницької ТЕЦ, перепідключення деяких елементів, які я вже згадував, по Теремках. Це все буде, ці всі роботи, вони, скажімо так, і будуть становити 60%», — зазначив він.

Водночас експерт наголосив, що навіть такий обсяг виконаних робіт є значним з огляду на наявні ресурси.

«Ну, в принципі, це цілком нормально. Вище голови не стрибне ні Львів, ні Київ, ні Харків, ні Одеса, на жаль. Це треба враховувати», — сказав Корольчук.

За словами експерта, серед ключових ризиків для енергетики та комунальної інфраструктури залишаються військові удари. Окремою проблемою він називає стан електричних підстанцій та забезпечення газом.

«Якщо ми говоримо про ризики військові, вони завжди залишалися. П’ятий рік завжди ключовий цей ризик. То це стосується і теплопостачання, і водоканалів, так, дійсно, про те, що там з весни про це попереджають і говорять, це правда, і щодо самих електрогенерацій, тобто виробництв електроенергії», — зазначив він.

Корольчук вважає, що проблемною ланкою також є частина підстанцій, від яких залежить передача електроенергії.

«В частині забезпечення подачі електроенергії, то найслабші підстанції «Укренерго» не підготовлені, їх погано, скажімо так, відремонтували, якщо так загально сказати. Тому що там і не було коштів, і вони і до того страждали, і не було достатньо можливостей і обладнання замовити необхідне. А те, що є, його використовують часто не зовсім те, що треба. Тому це найслабша ланка, а в теплопостачанні це удари, тобто військові удари», — сказав експерт.

Водночас він наголосив на ще одному ризику — забезпеченні газом у разі пошкодження українського видобутку.

«Але там є газове питання також, чи вистачить запасів газу не в підземних сховищах, а взагалі подачі з видобутку, тому що він також пошкоджений», — пояснив Корольчук.

На його думку, саме тому переговори про припинення російських атак мають для України практичне значення з погляду проходження опалювального сезону.

«Тому я кажу, ці переговори, які ми бачимо, тому настільки, напевно, і актуальні, і важливі. Тому що це фактично єдиний варіант, так я скажу вам, єдиний варіант попередити можливі кризи такі, які ми бачили минулої зими. Бо інакше вони можуть повторитися просто. На жаль, військовий фактор, він сьогодні визначальний. Військові удари маються. І ракетні удари, і дронові удари», — підсумував Юрій Корольчук.