Гори Закарпаття не підходять для будівництва ВЕС, і питання навіть не в екології: пояснення фахівця

Після заяви президента Володимира Зеленського про створення в Карпатському регіоні вітроенергетичного кластера потужністю півтора гігавата загострилася дискусія між енергетиками та природоохоронцями. Природоохоронці та екологи виходять з заявами про те, що цього робити не можна. Але де тоді встановлювати вітряки, щоб вони були ефективними?

Про ризики для високогірних систем та можливі альтернативи в етері Громадського радіо говорили з Богданом Кученком, фахівцем зі збереження екосистем громадської організації «Екодія».

Він наголосив: в Україні є багато місць поза межами Карпат для будівництва вітряків. Фахівець послався на дослідження Європейського Енергетичного Співтовариства, яке показало, що в західних областях більшість територій з високим вітроенергетичним потенціалом розташовані саме на рівнинах.

«А якщо додати туди такий важливий параметр, як близькість до енергетичної інфраструктури, то фактично всі території, сприятливі для розвитку вітрової енергетики, будуть на рівнині. Йдеться, зокрема, про Львівську, Івано-Франківську, Вінницьку і, здається, Хмельницьку області», — сказав Богдан Кученко.

А от Закарпатська область, де також планують встановлювати вітряки, має найменший вітроенергетичний потенціал серед усіх областей України, зазначив він. Водночас навіть там є рівнини з високим вітроенергетичним потенціалом.

До того ж, каже фахівець, встановлення вітряків на рівнинах не викликатиме претензій з боку природоохоронців, адже йдеться про території, які вже й без того змінені людиною.

Чому не потрібно будувати вітряки в Карпатах

Богдан Кученко каже: на рівнинах уже є дороги. Максимум, що доведеться зробити, це укріпити їх для проїзду важкої техніки. Також на рівнинах є лінії електропередачі. Отже, потрібно лише збудувати підстанції та додатково прокласти кабелі до вітротурбін.

Натомість у Карпатах, на полонинах та біля них потрібно будувати дороги. Він навів приклад з полониною Руна на Закарпатті, де для будівництва дороги вирубали праліс. І хоча суд визнав вирубування пралісу незаконним, це його не поверне.

«Якщо говорити про плани будівництва вітряків у Карпатах, то подібні історії можуть повторюватись, якщо ми не зупинимо це й не переконаємо бізнес перенести будівництво на логістично доступніші й менш цінні природоохоронні території. Якщо ж тенденція збережеться, то доведеться рубати  праліси й біля інших полонин», — сказав фахівець «Екодії».

Він повідомив, що будувати вітряки в Карпатах планують на важкодоступних територіях, оточених пралісами. За його словами, праліси вирубують не лише для будівництва доріг, але й для прокладання ліній електропередачі.

Зі слів Богдана Кученка, загалом у горах планують побудувати 300 промислових вітряків, загальною потужністю 1,5 гігавата. 30 з них — на Руні, але фундаменти залиті поки що лише для 15.

«Але ми вже бачили ці приголомшливі кадри, як виглядає значна частина полонини після того, як там гектари природоохоронних територій  було перерито бульдозерами, залито бетоном», — наголосив фахівець.

Він констатував, що плани забудувати Карпати вітряками підтримує керівництво держави.

«Хочеться донести, що нам потрібно будувати відновлювальну енергетику, але в Україні є чимало локацій поза межами Карпат, де це технічно буде простіше зробити, де це не буде мати великої шкоди для довкілля. Будуйте, будь ласка, там, ми підтримаємо, але не чіпайте дику високогірну частину Карпат, яка для України є унікальною», — закликає Богдан Кученко.