На колишню тещу Кравченка записана вілла в Дубаї: що вона про це каже

Аліна Шкробанець, колишня теща ексгенпрокурора Руслана Кравченка, заперечила купівлю вілли в Дубаї, яку знайшли журналісти. Водночас жінка припустила, що її дані могли використати без її відома.

Про це вона сказала у коментарі проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода».

Інформацію про цю нерухомість журналісти отримали з витоку даних Земельного департаменту Дубая в межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP). Згідно з цими даними, 20 липня 2023 року  Аліна Шкробанець, на той момент теща Руслана Кравченка, який тоді очолював Київську ОВА до призначення генпрокурором, інвестувала близько 670 тисяч доларів (24,5 мільйона гривень за офіційним курсом НБУ на момент придбання) у таунхаус площею понад 143 квадратних метри у кластері котеджного містечка Damac Lagoons Mykonos. Продавцем виступила девелоперська і будівельна компанія з ОАЕ Island Oasis Properties. Проєкт перебуває на етапі завершення будівництва.

Що каже Аліна Шкробанець про віллу в Дубаї

«Я нічого не купувала в Арабських Еміратах. Я зараз у світлі цих реалій, які є, я думаю, чи не могли мене використати? Бо я не купувала. Мені не треба нерухомість в Дубаї», — сказала Шкробанець.

На запитання, хто, на її думку, міг би використати її дані, вона не відповіла. Жінка також стверджує, що понад два роки не спілкується з Кравченком і що він ніколи не звертався до неї щодо придбання чи оформлення нерухомості.

Батько колишньої дружини Кравченка Ігор Шкробанець є депутатом Чернівецької обласної ради. Він мав би вказувати в декларації нерухомість у Дубаї, в яку інвестувала його дружина. Цього у звітності немає. Він сказав журналістам, що йому нічого не відомо про купівлю дружиною нерухомості в ОАЕ. Він також припустив, що її дані могли використати.

Колишня дружина Кравченка Олена Шкробанець на дзвінки не відповіла, а на повідомлення відреагувала коротко: «На жаль, мені про це [дубайське майно] нічого невідомо».

Що відомо про купівлю Вілли в Дубаї, яку записали на тещу Кравченка

Як йдеться в розслідуванні «Схем», у день придбання вілли, 20 липня 2023 року, з Офісу генерального прокурора звільнилася донька Аліни Шкробанець Олена, на той момент дружина Кравченка. Це зазначено в її декларації. Кравченко тоді очолював Київську обласну військову адміністрацію. У той самий період він вказував у декларації право тимчасового користування автомобілем тещі Infiniti QX70 2013 року випуску. У листопаді 2024 року подружжя розлучилося.

Влітку 2025 року Кравченко став генеральним прокурором. Того ж року, за даними дубайського витоку, Аліна Шкробанець продала віллу київському ресторатору Андрію Кейбашу. Це підтверджує й офіційний реєстр Земельного департаменту Дубая.

Хто такий Андрій Кейбаш — власник вілли в Дубаї, якою за документами володіла Аліна Шкробанець

Кейбаш є керуючим рестораном La Veranda в Києві. У розмові з журналістами він підтвердив, що в 2025 році купив віллу майже за 670 тисяч доларів, але заперечив, що купував її саме в Аліни Шкробанець. За його словами, він знайшов нерухомість в інтернеті.

Коли журналіст зазначив, що йдеться про нерухомість, придбану на той момент родичами Руслана Кравченка, Кейбаш відмовився це коментувати. Водночас він визнав, що Кравченко був клієнтом його ресторану.

Кейбаш не зміг пригадати, в кого саме купив віллу. Він пообіцяв переглянути документи, але зрештою припинив відповідати на дзвінки й повідомлення журналістів.

Журналісти повідомили, що намагаються отримати коментар Руслана Кравченка, який не повернувся в Україну після відрядження, яке сам собі виписав під час перебування на посаді генпрокурора.

Чому відбулася відставка Кравченка

На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави. 16 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила цей запобіжний захід без змін. Пізніше Офіс генпрокурора ліквідував посаду, яку обіймав Кропива.

Більше про те, в чому підозрюють Сергія Кропиву

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживав Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.

Як відбувалась відставка і втеча Кравченка

6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.

13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.

14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.

Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.

15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.

Після завершення відрядження Кравченко не повернувся в Україну. Зрештою 21 вересня виконувач обов’язків генпрокурора Антон Ковальський звільнив Кравченка з органів прокуратури.

Водночас експерти, які займаються питаннями боротьби з корупцією, вважають, що Зеленський фактично допоміг Кравченку втекти з країни, бо не відсторонив його від посади і не пропонував Раді його звільнити відразу після подання заяви про відставку. Через це Кравченко після подання такої заяви ще майже тиждень був генеральним прокурором, що дозволило йому зрештою виписати собі відрядження та вільно виїхати з країни.

Через справу «Карфаген» в Україні посилили відповідальність за шахрайство

16 вересня Верховна Рада ухвалила зміни до ККУ, додавши до нього дві нові статті, які фактично стосуються роботи шахрайських кол-центрів.

21 вересня водій фігуранта антикорупційної операції «Карфаген» Сергія Кропиви Сергій Куций, який на записах НАБУ фігурує під прізвиськом «Камрад», вийшов із СІЗО під заставу у 3 млн грн.