В Україні можуть відкладати капітальні видатки через нестачу зовнішнього фінансування, — експертка

Україні у 2027 році може знадобитися близько $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких майже $32,5 млрд наразі не підтверджені. За недостатнього міжнародного фінансування уряду доведеться більше покладатися на внутрішні ресурси.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Юлія Маркуц, віцепрезидентка з макроекономіки та публічних фінансів KSE Institute.

За словами Маркуц, заяви про подальшу роль МВФ не варто автоматично трактувати як підготовку нової програми фінансування. Наразі йдеться передусім про виконання чинної програми та координацію допомоги від інших партнерів.

«Міжнародний валютний фонд є давнім партнером України. І, дійсно, до того, чи є програма з МВФ, чи ні, для нас це критично важливо, тому що це впливає на підтримку іншими міжнародними партнерами. Бо програма з МВФ є відповідним якорем, сигналом про те, що Україна є надійним партнером. З Україною можна працювати, а це означає доступ до фінансування в тому числі», — сказала Юлія Маркуц.

Вона наголосила, що чинна програма була започаткована лише цього року, тому зараз передусім оцінюється її виконання.

«На цьому етапі я би не сприймала таку заяву як готовність до нової програми фінансування, оскільки нинішня програма була розпочата лише цього року. Під час зустрічі обговорювали її виконання і бюджет на 2027 рік, а не нову позику. Тому на цьому етапі більш ймовірною виглядає саме координаційна роль Фонду», — пояснила експертка.

За її словами, нинішня програма МВФ діє до 2029 року, тому основне питання зараз — виконання вже взятих Україною зобов’язань.

«У нас зараз є програма фінансування від МВФ, яка діє до 2029 року. Тому, власне, зараз, я думаю, йде мова саме безпосередньо про координаційну роль МВФ як нашого партнера по залученню коштів інших міжнародних партнерів», — зазначила Маркуц.

За оцінкою експертки, потреба України у зовнішньому фінансуванні залишається дуже значною. Водночас цифри можуть змінюватися залежно від перебігу війни, бюджетних видатків та обсягів допомоги партнерів.

«Україні наступного року потрібно близько 52,6 мільярдів доларів зовнішньої підтримки, із них майже 32,5 мільярди поки не підтверджені. Такий розрив дійсно є дуже суттєвим. Якщо зовнішнього фінансування буде менше, ніж потрібно, Україні доведеться максимально використовувати свої власні внутрішні ресурси», — розповіла Маркуц.

Маркуц назвала кілька можливих способів компенсувати нестачу зовнішнього фінансування. Серед них — перегляд бюджетних видатків, додаткова мобілізація внутрішніх доходів та збільшення внутрішніх запозичень.

«Тут може бути декілька варіантів. Перший варіант — це перегляд видатків, може бути репріоритизація видатків, перерозподіл коштів між програмами, перенесення або скорочення видатків. Може бути додаткова мобілізація внутрішніх доходів, наприклад через посилення збору податків, розширення податкової бази. Детінізацію економіки, можливо, зміни податкової бази», — сказала експертка.

Ще одним джерелом можуть стати внутрішні державні запозичення.

«Як варіант може бути збільшення внутрішніх запозичень через облігації внутрішньої державної позики. Зараз ми бачимо, що в бюджетних розрахунках на 2027 рік обсяг таких запозичень фактично відповідає обсягу погашення. Тобто фактично всі кошти, які будуть залучатися, будуть направлятися на погашення вже раніше отриманих позик», — пояснила Маркуц.

Однак, за її словами, можливості внутрішнього ринку також обмежені.

«Якщо в нас буде дуже негативний сценарій, це можна буде переглянути. Але також ми маємо розуміти, що можливості нашого внутрішнього ринку вони також не є безмежними. І якщо дефіцит зовнішнього фінансування буде великим, буде тривалим, може знадобитися суттєвий перегляд бюджету протягом року», — зазначила вона.

При цьому простір для скорочення видатків залишається обмеженим через війну.

«Простір для цього теж обмежений, оскільки значна частина видатків є захищена, вона є обов’язковою. Наприклад, соціальні видатки, оборонна безпека залишається головним пріоритетом. Тому, насправді, достатнє зовнішнє фінансування є критично важливим для нашого бюджету і для загальної макроекономічної стабільності», — наголосила експертка.

За словами Маркуц, у вересні розпочався черговий перегляд програми МВФ. Частину структурних маяків Україна вже виконала, однак за деякими зобов’язаннями є затримки.

«У вересні розпочався другий перегляд програми МВФ, місія до нас приїжджала, частина попередніх структурних маяків уже виконана. Це, зокрема, стратегія державних банків та нагляду за ризиками критично важливих третіх сторін у фінансовому секторі. Але водночас у нас дійсно є затримки за певними зобов’язаннями», — розповіла експертка.

Одним із найбільш помітних прикладів вона назвала скасування податкової пільги для посилок.

«Найбільш помітний приклад — це скасування податкової пільги на посилки. Це були дуже довгі, тривалі спроби проголосувати у Верховній Раді за цей законопроєкт. Нарешті 16 вересня у першому читанні його було ухвалено. І це важливий крок, але треба розуміти, що процес ще не завершений. Треба ще пройти друге читання, треба підписання президентом, щоб закон вступив у силу і, відповідно, був зарахований індикатор», — пояснила Маркуц.

Вона додала, що окремі зобов’язання стосуються також транспортного ціноутворення, обмеження процентних витрат та адміністрування ПДВ.

«Також триває робота над іншими структурними маяками щодо транспортного ціноутворення, щодо обмеження процентних витрат. Є окремі зміни з податків, наприклад адміністрування ПДВ, які вже мали бути виконані, але станом зараз вони затримуються. Тому дуже важливо насправді ритмічно виконувати ті зобов’язання, які ми беремо перед собою, перед Міжнародним валютним фондом. Для того, щоб ритмічно отримувати від нього відповідні фінансові ресурси», — сказала експертка.

У документах МВФ також ідеться про перегляд графіка структурних реформ і необхідність виконання коригувальних заходів. Для збереження програми на запланованому курсі.

Маркуц зазначила, що низка податкових рішень, які зараз обговорюються або готуються, безпосередньо пов’язані із зобов’язаннями України в межах програми з МВФ.

«Маємо розуміти, що зараз значна частина податкових змін прямо пов’язана із зобов’язаннями України в межах програми з МВФ. Це якраз і посилки, про які ми вже проговорили, і доходи з цифрових платформ, і інші зобов’язання. І логіка цих усіх змін вона, насправді, дуже проста. Це розширення податкової бази і зменшення можливостей для уникнення оподаткування», — пояснила вона.

За словами експертки, Міністерство фінансів уже враховує у бюджетному плануванні доходи від частини рішень, які ще мають пройти законодавчий процес.

«Якщо говорити про бюджет наступного року, то в ньому вже Міністерство фінансів враховує доходи від тих рішень, які ще не прийняті. Які мають бути проголосовані для того, щоб вони мали вступити в дію і, відповідно, бюджет отримав відповідні податки», — сказала Маркуц.

Водночас вимоги міжнародних партнерів стосуються не лише збільшення податків.

«Важливо, що у нас вимоги партнерів стосуються не лише додаткових податків. Частина змін, навпаки, говорить про адміністрування, про зменшення витрат часу для бізнесу. Тому, з одного боку, логіка в тому, щоб більше власних доходів бюджету в нас було. З іншого — ми могли забезпечувати краще податкове адміністрування», — зазначила експертка.

Серед потенційних заходів Маркуц назвала підвищення стандартної ставки ПДВ, збільшення акцизів на пальне та продовження підвищеної ставки податку на прибуток для банків.

«Щодо того, які зміни наступного року закладаються, то це потенційне підвищення стандартної ставки ПДВ на один відсотковий пункт. Зараз у нас 20, можливо, буде 21. Це додаткове підвищення акцизів на пальне, це продовження підвищеної ставки оподаткування прибутків для банків», — розповіла Маркуц.

За її словами, сукупно ці рішення мають забезпечити додаткові доходи бюджету.

«Відповідно, всі рішення, які ще мають бути прийняті, мають забезпечити майже 120 мільярдів гривень доходів. При цьому ми маємо розуміти, що, можливо, буде потреба в додаткових рішеннях. Але це буде залежати від декількох речей: від видатків на оборону, від фактичного виконання доходів бюджету і від доступності зовнішнього фінансування», — сказала експертка.

Водночас Маркуц наголосила, що для бізнесу додаткове підвищення ставок не є єдиним способом збільшити надходження до бюджету.

«Бізнес також страждає зараз від військових дій. І резерв ми маємо шукати не стільки у ставках, у підняттях податків, а більше у детінізації, кращому адмініструванні. Перегляді необґрунтованих податкових пільг і розширенні бази. А для бізнесу, звісно, важлива передбачуваність, коли зміни оголошуються завчасно. Коли він має можливість до них підготуватися і, відповідно, проводити свою діяльність», — наголосила вона.

За словами Маркуц, вимоги різних міжнародних партнерів часто перетинаються. Тому виконання одного зобов’язання може одночасно допомагати Україні отримувати фінансування з кількох джерел.

«Вимоги наших партнерів між собою часто добре узгоджені. І тому дійсно одна реформа справді може бути частиною декількох програм підтримки. Наприклад, якщо говорити про рішення Верховної Ради, то десь певна частина з них — мені, якщо не зраджує пам’ять, у нас десь 50 законів і постанов Верховної Ради. Які ми маємо ухвалити до кінця року. І десь 10 зустрічаються щонайменше у двох різних програмах, а інколи і більше», — розповіла експертка.

Водночас кожен міжнародний партнер має власний механізм перевірки виконання домовленостей.

«Тому дійсно виконання одного зобов’язання може одночасно наближати нас до отримання фінансування з кількох джерел. Але треба розуміти, що кожна програма все одно має власну процедуру оцінки виконання. Чи зараховувати, чи не зараховувати певний індикатор, а також власний графік платежів до українського бюджету», — пояснила Маркуц.

Головною проблемою непідтвердженого зовнішнього фінансування експертка називає не лише потенційну нестачу коштів, а й невизначеність щодо термінів їхнього надходження.

«Насправді головна проблема непідтвердженого фінансування — це невизначеність. Навіть якщо кошти зрештою надходять, затримки створюють дійсно додатковий тиск як на економіку, так і на соціальну сферу. Ми це бачили в цьому році, коли кошти партнерів були передбачені на рік. Але в перші місяці вони надходили доволі повільно», — сказала вона.

За її словами, через неритмічне надходження міжнародної допомоги уряду доводиться коригувати видатки та використовувати резерви.

«В результаті резерви НБУ скорочувались, уряду доводилося переносити частину видатків і використовувати ресурс, який запланований на другу половину року. І, відповідно, це дає нам можливість, з одного боку, трошки контролювати ситуацію, а з іншого — все ж таки підкреслювати нашу залежність від ритмічності надходження міжнародної допомоги», — зазначила Маркуц.

Вона також попередила, що погіршення очікувань щодо фінансування може впливати на валютний курс та інфляційні процеси.

«Курсові зміни теж можуть бути, і погіршення очікувань теж можуть переходити в інфляцію, тут важливо це розуміти. Для бюджетного планування, якщо держава знає точно, скільки і коли коштів надійде, вона може впевнено планувати найбільш захищені видатки», — пояснила експертка.

За словами Маркуц, найбільше від нестабільності зовнішнього фінансування можуть залежати видатки, які можна перенести на пізніший термін.

«Інші напрями, такі як відновлення, енергетика або капітальні видатки, їх доводиться коригувати залежно від фактичних надходжень. Зараз ситуація, яку ми бачимо з призупиненням капітальних видатків до кінця року, певного листопада або грудня, — це питання, що буде залежати від надання міжнародної підтримки», — сказала вона.

Водночас захищені видатки, зокрема виплати зарплат, наразі залишаються пріоритетними.

«Але все ж таки ми бачимо, що за зарплати, за захищені видатки поки немає потреби хвилюватися. Поки держава контролює і ситуація є керованою, вона буде управляти тим, що можна профінансувати зараз. У першу чергу це будуть захищені статті видатків. А от те, що може бути перенесено на інші періоди, наприклад капітальні видатки, якісь ремонти і так далі, — це буде відстрочено», — підсумувала Маркуц.