«Можуть серйозно вплинути на спроможність виробників»: Храпчинський про затримки фінансування ОПК

Затримки з фінансуванням оборонних закупівель та відсутність довгострокових контрактів можуть призвести до проблем із виробництвом озброєння в Україні. Виробники не можуть своєчасно закуповувати комплектуючі, а частина підприємств змушена фінансувати розробки власним коштом.

Про це в етері Громадського радіо розповів Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.

За його словами, українські виробники протягом усього повномасштабного вторгнення наголошують на необхідності прогнозованих закупівель і довгострокових контрактів. Водночас, за його словами, навіть за програмами державного замовлення виникають затримки.

«Насправді вже тривалий час є затримки по випадках навіть із програми ЄБАРів. Відповідно, треба казати про те, що весь час повномасштабного вторгнення ми, виробники, просимо прогнозованість закупівель. Довготривалого контракту, який, у принципі, є законодавчо врегульований, але воно не працює. Тому, відповідно, це все накопичення цих проблем. Які, насправді, можуть серйозно вплинути на спроможність виробників забезпечити достатньою кількістю засобів військових», — розповів Анатолій Храпчинський.

Він пояснив, що виробникам необхідно заздалегідь закуповувати комплектуючі. Переривання фінансування безпосередньо впливає на виробничі можливості підприємств.

«Для того, щоб ми могли зробити продукт, нам треба закуповувати комплектуючі. І коли відбувається розрив фінансового постачання, відповідно, ми втрачаємо можливість. Або деякі комплектуючі ми не можемо закуповувати на склад, тому що вони є, наприклад, подвійного призначення. Відповідно, ми не можемо без державного контракту під експортний контроль замовляти ці продукти. Тому це, насправді, глобальна велика проблема», — зазначив він.

Окремою проблемою Храпчинський назвав обмеження, пов’язані з використанням китайських компонентів у продукції оборонного призначення.

«Я би казав не тільки про проблему, наприклад, нестачі коштів в Україні, а ще й про чергову проблему. Це обмеження можливості закупівлі нашими виробниками зброї, якщо у вартості продукту є більше 35% вартості китайських комплектуючих. Тобто Європа зараз, зрозуміло, намагається локалізувати свої спроможності, але вона забороняє і обмежує щодо комплектуючих з інших країн. Це окрім Європи, але при цьому не забезпечує свої спроможності і не забезпечує достатньо прийнятну ціну для комплектуючих», — сказав директор з розвитку оборонного підприємства.

За його словами, повна заміна китайських компонентів європейськими може суттєво збільшити вартість українських засобів озброєння.

«Більшість засобів озброєння, які ми робимо, — що дрони, що засоби радіоелектронної боротьби — суттєво зростуть у ціні. Якщо ми почнемо забезпечувати їх на 100% європейськими комплектуючими», — наголосив Храпчинський.

Він також звернув увагу на залежність самої європейської промисловості від китайських компонентів.

«Цинізм виглядає більше в тому, що Європа сама досі залежна, наприклад, на 75% від Китаю. Наприклад, якщо ми навіть купуємо повністю на 100% європейські двигуни для наших FPV-дронів, вони складаються з нефритових магнітів, які Європа закуповує в Китаї», — заявив він.

Храпчинський вважає, що розвиток європейського оборонно-промислового комплексу наразі відбувається недостатньо скоординовано. А європейські виробники не завжди враховують досвід України.

«Якщо казати про стратегію розвитку ОПК Європейського Союзу, вона передбачає закупівлю між собою всередині Європи зброї. І, насправді, це було спрямовано на те, щоб збільшити потенціал виробництва і спроможності Європи щодо виробництва зброї. Але відбулося додаткове фінансування цього сектору, а більшість європейських виробників так і далі продовжували випускати зброю часів холодної війни. Або зброю, наприклад, яка за вартістю не витримає цю війну», — розповів він.

За його словами, Європа поступово адаптує свою промисловість, однак робить це без достатнього врахування досвіду України.

«Треба казати про те, що Європа в рамках своїх злагоджених дій і неперебування у війні просто поетапно адаптує свою промисловість. Відповідно, не беручи до серйозної уваги український досвід», — зазначив Храпчинський.

Він вважає, що Україні та європейським державам потрібно більше співпрацювати у сфері оборонного виробництва та обміну технологіями.

«Постійно про те, що я кажу і постійно наголошую, навіть спілкуючись із західною пресою, з представниками Міноборони західних країн. Я постійно наголошую, що нам потрібно об’єднувати зусилля. Тобто у нас потрібно використовувати досвід, як був досвід Другої світової війни, коли був зелений коридор і не було ніяких обмежень на трансфер технологій. Тобто Британія зі США обмінювалася, інженери обмінювалися різними рішеннями для того, щоб прискорити випуск зброї, яка потрібна була для захисту Британії», — сказав він.

На думку Храпчинського, одним із варіантів може бути створення спільного оборонно-промислового простору України та європейських держав, які підтримують Україну.

«Нам потрібно зробити те саме, зробити єдиний контр-ОПК — Україна і дружні для України європейські країни. Де, насправді, якщо Європа готова постачати комплектуючі до засобів електронних або до засобів безпілотних систем. Відповідно, вона постачає або в рамках підтримки України, у тій фінансовій допомозі, яку вона надає, або, наприклад, формується єдиний продукт за рахунок комплектуючих європейських і рішень, які випробували на війні українські. Тоді буде розвиток ОПК, не буде фрагментованого ринку», — зазначив він.

Він додав, що європейський оборонний ринок наразі залишається фрагментованим.

«Треба казати про те, що європейський ринок ОПК — він фрагментований. Вони створюють продукти виключно в рамках свого розуміння, своїх технологічних можливостей, і вони не об’єднують свої зусилля з іншими виробниками. Тобто немає єдиної побудованої стратегії розвитку. Яка зброя — закуповується те, що можна. Польща, наприклад, активно закуповує у Південної Кореї велику кількість різного озброєння, намагається закуповувати в Бразилії і так далі», — сказав Храпчинський.

На його думку, українська дипломатія має працювати над координацією європейських зусиль у розвитку оборонної промисловості.

«Головна задача зараз дипломатії України — це об’єднати зусилля Європи для правильного вектору розвитку оборонного комплексу. Тому що без таких рішучих дій Європа опиниться з тими ж самими проблемами, з якими ми опинилися при появі перших «шахедів». При появі перших реактивних дронів і при появі інших дій з боку ворога», — наголосив він.

Окремо Храпчинський звернув увагу на ризики для українських оборонних підприємств, які виникають через нестабільне фінансування.

«Деякі процеси, на жаль, мусимо призупиняти повністю. Деякі процеси можна, наприклад, фінансувати за рахунок кредитування. Але давайте запитаємо себе основне. Основний потенціал нашого виробника — це інженери, які працюють, які мають досвід, які створюють продукти. І уявляємо, що буде, коли у нас і так шалена нестача інженерів, що відбудеться з цими інженерами за час, наприклад, відсутності роботи. Тому тут насправді це карколомна велика проблема», — розповів він.

Він також заявив про необхідність державного фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

«В Україні, наприклад, не фінансується НДДКР з боку держави. Так, є Brave1, який надає гранти, але це не те фінансування, яке потрібно українському виробнику для створення нових продуктів», — сказав Храпчинський.

За його словами, частина законодавчих механізмів, які могли б стимулювати розвиток оборонних підприємств, наразі не працює належним чином.

«Тут, у принципі, дуже багато законодавчих норм, які не працюють і мають шалене вибивання з колії і ОПК український, і стратегію, і рішення інших проблем, з якими ми стикнемося надалі», — зазначив він.

Храпчинський навів власний приклад розробки засобу радіолокації, яку підприємство фінансує самостійно.

«У нас немає фінансування на НДДКР, усі розробки робляться виключно за рахунок виробників. Тому що, наприклад, я понад рік працюю над створенням власного засобу радіолокації. І, відповідно, всі ці кошти, всі ці поїздки на випробування, всі ці поїздки на чергування — це виключно інвестиції нашої компанії. Відповідно, коли вийде продукт, коли він підтвердить свою ефективність, а він уже підтверджує свою ефективність на НДДКР, тоді держава почне його закуповувати», — розповів він.

За словами офіцера, така модель створює значне фінансове навантаження на виробників. Особливо якщо після завершення розробки держава затримує закупівлі.

«Усі ці гроші, які були витрачені на розробку, лягають на плечі компаній. І, відповідно, коли ще й немає грошей на закупівлю тих продуктів, які ми вже випускаємо, стає розрив у фінансовому забезпеченні компанії. Який може призвести до взагалі зникнення компанії», — наголосив Храпчинський.

Він наголосив, що дефіцит фінансування може впливати на широкий спектр озброєння, яке використовується на фронті.

«Тут суттєво залежить безпосередньо від того, що не тільки дрони, а ще й НРК, і засоби радіоелектронної боротьби. Тут, насправді, широкий перелік, комплекс великої кількості озброєння, яке є розхідним матеріалом на лінії бойового зіткнення. Тому що воно не живе більше місяця, деякі речі. Відповідно, треба казати про те, що це втрачається», — сказав він.

За його словами, у разі недостатнього державного фінансування додаткове навантаження знову може лягти на волонтерів і західних партнерів.

«Ми знов повернемося до того, що будемо шукати благодійні організації, будемо донатити на ці закупівлі і шукати додаткове фінансування. Наприклад, від західних партнерів, які зможуть це зробити», — зазначив Храпчинський.

Водночас він наголосив, що проблема не обмежується одним видом безпілотників.

«Не можна сказати, що там якийсь тип безпілотників не може бути закупований. Тут великий перелік озброєння. Тут просто ми кажемо про те, що держава не може виділити кошти, за які можна було би закуповувати і тактичні засоби, і, наприклад, безпілотники. Іноземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби», — розповів він.

Говорячи про підтримку Сил оборони, Храпчинський зазначив, що значна частина потреб військових досі закривається завдяки зборам цивільних та бізнесу.

«Давайте пригадаємо, що більшість наших військових активно збирають банки, збирають на закупівлю за рахунок цивільних громадян, за рахунок бізнесу. І більшість наших військових, незважаючи на те, що були і затримки з фінансовим забезпеченням, і те, що насправді фінансового забезпечення військових дуже мало, продовжують тримати лінію оборони», — сказав він.

За його словами, необхідні швидші рішення щодо фінансування оборони та оборонно-промислового комплексу.

«Я б тут не казав про те, що, наприклад, при відсутності фінансування наші військові розвернуться і поїдуть у Київ вимагати гроші. Але все одно треба казати про те, що в будь-якому випадку є час на умовну витримку і в будь-якому випадку тут треба нашій владі прискорити свої рішення», — наголосив Храпчинський.