Російський вплив у Болгарії існує давно, але його масштаби складно оцінити, — експерт

У Болгарії на тлі президентських виборів поширюється конспірологічний наратив про нібито навмисне провокування антиукраїнських настроїв українською владою. Відповідне TikTok-відео, яке стверджує, що Володимир Зеленський та його оточення начебто створюють конфлікти за кордоном. Щоб зробити українців небажаними в країнах Європи та змусити їх повернутися в Україну, набрало понад 103,8 тисячі переглядів станом на 2 жовтня.

Автор відео пов’язував із цією теорією кадри, на яких нібито зображені українці у військовому одязі, що скандують націоналістичні гасла в Болгарії.

Інцидент він представляв як навмисну провокацію напередодні президентських виборів, а також пов’язував його з нібито подібними випадками в Польщі, Сербії, Південній Кореї та інших країнах. Ці твердження були вписані у ширшу конспірологічну теорію про те, що українська влада нібито навмисно налаштовує інші держави проти українських біженців, аби повернути їх в Україну.

Відносини України та Болгарії стали більш напруженими після приходу до влади уряду Румена Радіва.

Російський інформаційний вплив у Болгарії існує давно, зокрема через окремі медіа, групи в соцмережах і проросійські політичні сили.ф

Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир-Назарій Гавріш, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма».

За словами експерта, нинішній болгарський уряд демонструє євроскептичні тенденції та прагне насамперед виходити з власного бачення національних інтересів.

«У нас доволі напружені відносини. Частково через те, що Румен Радів має зовсім іншу політичну доктрину порівняно з минулими урядами. Він загалом проявляє євроскептицизм і, скажімо так. Хоче грати на інтересах національних у першу чергу, а не розвивати зовнішню взаємодію з іншими країнами, якщо йому це не вигідно», — пояснив Володимир-Назарій Гавріш.

Експерт вважає, що на позицію уряду впливають і внутрішні економічні проблеми Болгарії. За його словами, влада намагається виграти час, переводячи частину суспільної уваги з внутрішніх проблем на зовнішню політику.

«У Румена Радіва наразі багато проблем у країні. Зокрема, це криза в економіці та рівні життя. Він намагається зараз її виправити такими маленькими реформами, але перед ним, зрозуміло, стоїть запит людей на більше. Враховуючи, що в нього є на це мандат. І для того, щоб виграти собі трохи часу, він часто переводить теми внутрішніх проблем на зовнішні проблеми, кажучи, що у нас проблема в економіці через те, що зараз війна в Україні», — зазначив Гавріш.

На його думку, Радів пов’язує покращення економічної ситуації в Болгарії із завершенням війни. Та просуває тезу про необхідність переговорів між Україною та Росією.

«Він говорить, що ця проблема виправиться, як тільки Україна домовиться з Росією. І він намагається проєктувати світосприйняття, що Україна навмисно не погоджується на якісь мирні перемовини з Російською Федерацією. Замість того, щоб сісти за стіл перемовин із нею і про щось домовитися. Цю ідею він просуває для того, щоб підтримати себе внутрішньополітично. Звичайно, що це не грає на користь нашим зовнішнім відносинам із Болгарією», — сказав експерт.

За словами Гавріша, Румен Радів не пішов на скасування безпекової угоди, попри заклики зробити це з боку проросійської партії «Відродження».

«Румен Радів не відмовляється безпосередньо від самої безпекової угоди, при тому, що його закликали це робити. І навіть були такі провокаційні голосування, підняті проросійською партією «Відродження» в парламенті, щоб повністю скасувати цю угоду. Його партія не підтримала ці голосування, тобто безпекова угода залишається в силі», — розповів Гавріш.

Водночас експерт вважає, що Болгарія не готова надавати Україні додаткову допомогу безпосередньо за рахунок власного бюджету чи військових запасів.

«Він не хоче давати нам нічого безкоштовно, знову ж таки, тому що він будує амплуа того, що всі проблеми в Болгарії через те, що ми витратили багато грошей на Україну. Правда в тому, що Болгарія часто не надавала зброю нам безкоштовно. Навіть та зброя, яка надходила нам зі складів болгарської армії, надходила за компенсацію з боку Європейського Союзу, щоб болгари потім закупили собі нову зброю», — зазначив Гавріш.

За його словами, йдеться переважно про техніку радянського зразка, яка вже не відповідає сучасним вимогам ведення війни.

«Це зазвичай така застаріла техніка, техніка радянського зразка, яка вже давно не працює в сучасній війні. І Болгарії фактично виплачували ці гроші за те, щоб вони її нам надавали. Але Румен Радів навмисно оминає цей факт, коли говорить про те, що він там згортає якусь допомогу Україні», — сказав експерт.

Водночас, за словами Гавріша, болгарський уряд продовжує співпрацювати з Україною у сфері ремонту військової техніки. Зокрема радянських танків і бронетранспортерів. Окремо продовжує працювати болгарський оборонно-промисловий сектор.

«Він окремо проговорював, що допомога з боку уряду продовжуватиметься у сфері ремонту техніки. Це, зокрема, радянська техніка — там танки, БТРи. Але так, щось безкоштовне нам очікувати не треба. При цьому комерційний сектор болгарського ВПК продовжує працювати на інтереси й експорт України, тому в цьому плані у нас все ще є взаємодія», — пояснив Гавріш.

Експерт називає позицію Радіва щодо завершення війни «політичною формулою без реального механізму». На його думку, болгарський прем’єр регулярно говорить про необхідність миру, однак не пропонує конкретного дипломатичного механізму його досягнення.

«Політична формула без реального механізму. Він постійно говорить про мир. Коли його питають як, відповідає: це ж треба домовлятися Україні й Росії. Він часто наводить тези про те, що Україні треба змиритися з тим, що вона не зможе повернути території. Але тут, до речі, і нюанс полягає», — сказав Гавріш.

За його словами, у такій позиції є суперечність, оскільки вона покладає відповідальність за відсутність переговорів насамперед на Україну.

«Коли ви починаєте задумуватися над словами Румена Радіва, ви бачите багато логічних дір. Умовно те, що Україні треба домовлятися з Росією, означає, що Україна навмисно не домагається домовлятися з Російською Федерацією. Він постійно оминає той факт, що Володимир Путін ставить нереальні умови вирішення конфлікту. Він просуває цю ідею — мир заради всього: будь-що, нехай пропонують, головне — мир», — зазначив експерт.

Гавріш також звернув увагу, що Радів закликає інші європейські країни активніше говорити про дипломатичний шлях. Але сам, за його оцінкою, не пропонує конкретних кроків.

«В реальності від нього це взагалі ніяк не залежить, тому що він не сидить за столом переговорів. Він ніколи, якщо щось просить субстантивно зробити, цього не робить у цьому плані. Він лише закликає Європейський Союз почати про це думати», — сказав Гавріш.

Водночас сам Румен Радів публічно наголошує на необхідності дипломатичного завершення війни. Зокрема, у червні він заявляв, що міжнародна спільнота має об’єднати зусилля та ресурси для припинення війни в Україні.

За словами Гавріша, суперечливість політики болгарської влади проявляється і в її ставленні до міжнародних ініціатив на підтримку України.

Він навів як приклад зустріч у Парижі, куди Румена Радіва запрошував президент Франції Еммануель Макрон для обговорення «коаліції охочих». У липні Радів справді заявляв, що Болгарія не приєднається до цієї ініціативи, аргументуючи це необхідністю дипломатичного врегулювання.

«Румен Радів був запрошений до Парижа Еммануелем Макроном, коли було обговорення «коаліції охочих». І я чесно скажу: кожного разу, коли піднімається питання якоїсь декларації, якоїсь угоди про підтримку України. Навіть якщо це номінативна якась підтримка — ви підписали, по факту від вас нічого не вимагається, окрім політичної підтримки, — у Болгарії постійно розпочинаються якісь незрозумілі скандали», — розповів експерт.

Він також згадав ситуацію із заявами щодо приєднання Болгарії до міжнародної декларації. Коли різні представники болгарської влади давали суперечливі пояснення.

«Ось зовсім нещодавно була декларація в ООН, де начебто Кая Каллас, голова дипломатії ЄС, каже, що Болгарія доєдналася до декларації. Далі президентка Іліана Йотова, яка в команді Румена Радіва, каже, що ні, ми не доєднувалися. Опозиція на це звертає увагу», — зазначив Гавріш.

На його думку, болгарська влада намагається одночасно зберігати економічні зв’язки з Україною та ЄС і не втрачати можливості для взаємодії з іншими державами.

«Їм потрібно співпрацювати з Україною, тому що вони з цього заробляють багато грошей через експорт зброї. Їм потрібно співпрацювати з Європейським Союзом, тому що вони з цього отримують багато грошей від певних грантів, які дає Єврокомісія. І при цьому вони хочуть якось ще грати на користь Китаю та Росії», — сказав експерт.

Гавріш вважає, що довгостроково поєднувати всі ці напрямки буде складно, оскільки Болгарія є членом Європейського Союзу та НАТО.

«Їм треба балансувати всі ці інтереси, і я вважаю, що це фізично неможливо, особливо в позиції Болгарії як такої країни. Яка вже належить до Європейського Союзу і НАТО, навіть якщо вони будуть дуже сильно це намагатися робити», — зазначив він.

Окремо Гавріш розповів про російський інформаційний та політичний вплив у Болгарії. За його словами, він існує давно й проявляється, зокрема, через невеликі медіа, групи у Facebook та Telegram-канали.

«Росія дійсно має певний вплив. Він існує давно. У них є певний контроль над деякими медіа. І це, в першу чергу, маленькі видання, сітка маленьких видань, групи Facebook, у Telegram навіть є деякі, які просувають відверто проросійську риторику», — розповів експерт.

За його словами, проросійські наративи також можуть поширюватися через окремі політичні сили.

«Вони також часто використовують майданчики політичних партій «Відродження», «Велич», які теж є конспірологічно, націоналістично проросійськими. При цьому прикриваючись національними інтересами в Болгарії, чим, до речі, займається і Румен Радів також. Вони можуть просувати подібні конспірологічні теорії», — сказав Гавріш.

Водночас експерт наголошує, що оцінювати масштаби впливу такої інформаційної кампанії складно. Він зазначив, що значна частина болгарського суспільства, за його оцінкою, залишається орієнтованою на ЄС.

«Наскільки успішно це працює — тут уже питання дискусійне. Все ж таки болгари здебільшого тяжіють до Європейського Союзу. Подібна риторика, якщо і працює, то працює, напевно, на частину аудиторії. Я би сказав, десь 30–40% болгарів, мабуть, знаходяться під впливом такої інформаційної кампанії. Решта радше тримається інших поглядів, здебільшого проєвропейських», — зазначив експерт.

На думку Гавріша, однією з проблем Болгарії є те, що країна не завершила оновлення законодавства у сфері національної безпеки з урахуванням загроз з боку Росії.

«Проблема головна зараз у Болгарії полягає в тому, що вони досі не оновили свою безпеку. Низка законів, які направлені на безпеку Болгарії, не оновлювалися ще з минулого десятиліття. Вони досі не прописали нормально Росію як свого прямого ворога. І ця проблема тягнеться вже декілька років», — розповів Гавріш.

Він вважає, що без такого оновлення Болгарії буде складно ефективно протидіяти російській шпигунській діяльності та інформаційним кампаніям.

«Скоро буде 10 років, як вони цього не оновлюють. Поки вони цього не зроблять, боротися нормально з російськими шпигунами, з інформаційними кампаніями просто не буде можливості. Тим паче при нинішньому уряді, який намагається закривати на це все очі», — сказав експерт.