Людина за ноутбуком/Ілюстративне фото
Україна готується до непростої зими. Якщо росіяни обстрілюватимуть енергетику, то відключень світла уникнути не вдасться. Багато людей в Україні працюють дистанційно. Але якщо в працівника немає світла, то чи може роботодавець його покарати за невчасно виконану роботу або відсутність у робочому чаті?
На ці та інші запитання відповів кандидат юридичних наук, юрист ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін в етері Громадського радіо.
Він наголосив: за законодавством життя і здоров’я працівника є найвищим пріоритетом. Водночас потрібно враховувати: чи є документальне підтвердження того, що працівник справді працює дистанційно. Підтвердити це може або наказ роботодавця про те, що працівник працює дистанційно, або відповідний трудовий договір, який обумовлює таку роботу.
В будь-яких суперечливих ситуаціях пріоритетними мають бути саме права працівників. А роботодавець та його менеджери повинні правильно організувати робочий процес та передбачити обставини, які зараз стали рутинними (наприклад, відключення світла, проблеми з транспортом тощо).
«Усі ці процеси мають бути прозорими та зрозумілими. Працівник має знати: коли і в якій формі він повинен звітувати про результати своєї роботи. Засоби комунікації також мають бути чітко врегульовані й визначені сторонами трудових відносин», — сказав юрист.
Віталій Дудін наголошує: не можна вважати порушенням те, що працівник не відповідав у чаті, якщо такого обов’язку не було в жодному локальному документі та в посадовій інструкції.
Говорячи про те, чи може роботодавець змушувати працівника відпрацьовувати в інші години, якщо в нього не було світла, юрист сказав: це сумнівна практика. Законодавство прямо не встановлює такого права для роботодавця. Що стосується наднормових годин роботи, то вони можливі лише на підставі, визначеній законодавством.
«Такої обставини, як невиконання працівником якоїсь денної норми, там не зазначено. Надурочні години повинні мати місце тоді, коли є екстрені обставини, які випливають з виробничого процесу. Наприклад, завершення розвантажувальних робіт, які не могли бути виконані вдень і це загрожує псуванням або знищенням продукції. Очевидно, що у випадку з дистанційною роботою майже виключені ситуації, коли такі кроки можуть бути виправдані», — каже Віталій Дудін.
Він додав: роботодавець повинен мати реалістичні очікування, які повинні враховувати ситуації працівників. Але юрист також наголосив: працівники не повинні зловживати цим становищем і своєчасно повідомляти роботодавця про виникнення будь-яких проблем з їхнього боку.
Також Віталій Дудін розповів, що стаття 60-2 Кодексу законів про працю, яка регулює дистанційну роботу, визначає, що саме на роботодавця покладається обов’язок правильно організувати працю й забезпечити працівника всіма необхідними засобами праці.
«При входженні у трудові відносини з умовою про дистанційну роботу, роботодавець повинен у трудовому договорі передбачити, яким чином буде забезпечено працівника електроенергією, оплатою за інтернет та оплатою за використання інших засобів комунікації. Чи буде надаватися ноутбук, телефон, зарядна станція для того, щоб підтримувати здатність працівника до виконання роботи. Це все має бути врегульовано. Якщо цього не було врегульовано, то вважається, що цей обов’язок з такого забезпечення лежав на роботодавцеві. Тому будь-які сумніви мають тлумачитись на користь працівника. Якщо він не міг виконувати дистанційно роботу через нестачу електроенергії, то тут треба шукати вину роботодавця, який не забезпечив його відповідними знаряддями», — каже юрист.