Військовослужбовиці потребують не лише форми: найбільше запитів стосується дронів, НРК і бойових машин

За дослідженням редакції Громадського радіо, протягом 5–7 жовтня пропагандистські ресурси активізували поширення неправдивих повідомлень про нібито вже ухвалене рішення щодо обов’язкової мобілізації українок.

У Telegram-каналах із посиланням на анонімні джерела стверджували, що мобілізація жінок розпочнеться до зими. Відповідне рішення вже схвалив Кабінет Міністрів, а ЄС нібито зобов’язав Україну запровадити таку практику. Окремо поширювали твердження про нібито підготовлений список із 5,6 млн українок для повернення в Україну та подальшої мобілізації.

Водночас повідомлення про нібито вже схвалену обов’язкову мобілізацію жінок є частиною інформаційної атаки. Лише за близько 42 години щонайменше 11 таких публікацій на шести Telegram-ресурсах набрали понад 435,7 тисячі переглядів станом на 16:00 7 жовтня.

Попри розширення номенклатури жіночої військової форми та амуніції. Українські військовослужбовиці досі часто використовують те спорядження, яке купують самостійно або отримують від волонтерів. Найбільше запитів від жінок-військовослужбовиць нині стосується не форми, а озброєння, дронів, наземних роботизованих комплексів, бойових машин та медичного забезпечення.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Оксана Іванець, офіцерка запасу та менеджерка руху VETERANKA — спільноти жінок із бойовим досвідом.

За її словами ,США знадобилося близько 30 років, щоб напрацювати систему жіночої форми у війську. В Україні питання спеціалізованого одягу та амуніції для військовослужбовиць активно почали обговорювати після початку повномасштабного вторгнення.

«Якщо розглядати досвід, наприклад, американської армії, то вони йшли до жіночої форми близько 30 років. Нам хоча б нашій армії, хоч їй уже 30 років, але якщо говорити про глобальну службу жінок в армії. Можна відштовхуватися від 2016 року. Активно заговорили про жіночу форму, про жіночу амуніцію саме після повномасштабного вторгнення. Коли до війська приєдналися близько 80 тисяч жінок», — розповіла Іванець.

Вона зазначила, що нині в системі речового забезпечення розширюють окремі номенклатури для жінок, зокрема йдеться про жіночі бронежилети. Водночас, за її словами, військовослужбовиці поки нечасто отримують їх на практиці.

«На даний момент ми маємо те, що триває розширення окремих номенклатур для жінок у системі речового забезпечення військовослужбовиць. Зокрема, йдеться і про бронежилети, саме жіночі бронежилети. На жаль, я сьогодні намагалася поспілкуватися з дівчатами на цю тему і, на жаль, поки що відгуків саме про ці бронежилети я не почула. Думаю, це пов’язано з нашою армійською бюрократією: вони були закуплені, але видаються дуже-дуже повільно», — сказала офіцерка запасу.

За словами Іванець, через проблеми з видачею спорядження військовослужбовиці змушені шукати альтернативні способи забезпечення.

«В основному наші дівчата виходять на бойові й використовують саме те, що не видано державою. В основному це або волонтерські ініціативи. Я також нещодавно повернулася з Харківщини, де дівчатам розвозила бронежилети, які були захоплені нашими партнерами. Інші громадські організації також мають такі ініціативи. А також дівчата купують амуніцію і цей розмір саме за свій рахунок, за свої власні гроші», — розповіла вона.

Водночас нині, за її словами, найбільше звернень від військовослужбовиць стосується вже не форми чи бронежилетів, а озброєння.

«Проте найбільше на даний момент від дівчат надходить до нас, до руху VETERANKA, запитів на озброєння. Запити на якусь амуніцію є, але не в тому великому розмірі, в якому зараз потрібне забезпечення на фронті. Це озброєння, дрони, НРК, бойові машини, а також медицина», — зазначила Іванець.

Саме для системної підтримки військовослужбовиць рух VETERANKA відкрив постійний збір коштів. Іванець розповіла, що йдеться про щомісячну підписку.

«Саме тому на День захисників і захисниць ми відкрили на постійній основі підтримку нашої організації щодо забезпечення війська. А точніше — наших посестер-військовослужбовиць. Це щомісячна підписка — донат. Кошти спрямовуються на системне забезпечення наших дівчат та їхніх підрозділів ударними БПЛА. А також наземними роботизованими комплексами, бойовими машинами та медициною», — пояснила вона.

За її словами, долучитися до збору можна через QR-код або посилання на сайті та сторінках організації в соцмережах.

«Щоб підписатися, достатньо відсканувати QR-код або перейти за посиланням, указаним у нас на сайті та в соціальних мережах на наших сторінках. Обрати суму — 50, 100, 250 гривень і так далі до 5 тисяч гривень — і налаштувати автодонат в один клік. Далі банк щомісяця буде списувати цю суму. До речі, разовий донат також доступний», — сказала менеджерка руху.

За словами Іванець, до постійної підтримки вже долучилися понад 300 людей.

«Я дуже вдячна нашим підписникам. На сьогодні ми маємо вже понад 300 таких підписників, які будуть на постійній основі донатити якусь суму на користь фронту», — додала вона.

Іванець наголосила, що питання забезпечення військовослужбовиць жіночою формою та бронезахистом безпосередньо залежить від Міністерства оборони, яке займається закупівлями. Водночас власний 26-річний досвід служби в армії вона називає показовим.

«Це все ж таки питання не до мене як громадської діячки, це питання більше до Міністерства оборони, яке безпосередньо займається закупівлями. Але я вам хочу сказати, що це нам крайне необхідно. Я 26 років прослужила в армії, і з жіночого, що я мала, — це абсолютно незручні туфлі. Щось на кшталт того, стосовно яких тоді був скандал на параді до Дня Незалежності. Це було ще до повного масштабу, якщо не помиляюся, у 2020 чи 2021 році», — розповіла вона.

За її словами, навіть берці, які видавали жінкам, часто були незручними та не враховували особливостей жіночої статури.

«Абсолютно незручні якісь берці — вони просто незручні, вони пошиті були за якимось абсолютно незрозумілим лекалом. І за все своє життя я жодного разу не одягнула жіночу форму. І це при тому, що моя фігура більш наближена до чоловічої: я маю вузькі стегна, невеличку грудь. Але у нас є дівчата, які мають, наприклад, фігуру «пісочного годинника», тобто велику грудь, широкі стегна. І вони вимушені були перешивати цю форму або вдягати чоловічу форму, нести її в ательє і перешивати», — зазначила Іванець.

Іванець розповіла про свій досвід роботи на фронті у 2022–2024 роках, коли працювала власною кореспонденткою ІА «АрміяInform» і потребувала засобів захисту.

«Те ж саме стосується і бронежилетів. Я з 2022 по 2024 рік провела на фронті як власна кореспондентка інформаційного агентства «АрміяInform». І звісно, теж потребувала засобів захисту. Спочатку в мене був «Корсар» — це такий бронежилет українського зразка, він важить близько 18 кілограмів. І в ньому, звісно, я не могла ані рухатися, ані бігти, ані нічого», — сказала вона.

Пізніше, за словами Іванець, вона отримала інший бронежилет, але і він залишався надто важким для тривалого носіння.

«Потім знову ж таки через волонтерів мені видали бронік, який важить близько 12 кілограмів, і навіть це дуже важко носити на собі. І після цього я отримала, скажімо так, травму, пов’язану з проходженням військової служби. Я зараз досі ще розбираю ці проблеми, які маю тепер із хребтом», — розповіла офіцерка запасу.

Вона звернула увагу, що проблема особливо гостра для жінок із більш вираженими анатомічними особливостями. Які не дозволяють комфортно використовувати стандартні чоловічі бронежилети.

«Я маю більш-менш невеличку грудь, це другий розмір, і я можу втиснутися в чоловічий бронік. Знову ж, дівчата, у яких третій, четвертий, п’ятий розмір, — це вже дуже важко зробити. І ми вже маємо прецеденти, коли ВЛК визнала ампутацію молочних залоз у жінки і пов’язала це з проходженням військової служби», — сказала Іванець.

На її думку, питання жіночої амуніції варто розглядати не лише через призму вартості закупівель. А передусім через безпеку та умови служби військовослужбовиць.

«Тобто давайте ми зараз не будемо говорити про те, скільки це буде коштувати. А давайте ми подумаємо про те, що дівчата, які зараз виконують точно такі обов’язки на фронті, як і хлопці, вони також мають право на якийсь комфорт», — наголосила вона.

Окремо Іванець закликала орієнтуватися на офіційні джерела інформації щодо служби жінок у війську та не робити висновків за анонімними Telegram-каналами.

«Як людина, яка понад 15 років працювала з інформацією, хочу зазначити, що все ж таки треба звертати увагу на офіційні джерела. Читати офіційні джерела, а не вестися на всі ці абсолютно анонімні Telegram-канали», — зазначила вона.

За її словами, за роки журналістської роботи вона зустрічала військовослужбовиць із дуже різними спеціальностями. Від командирок танкових екіпажів до кулеметниць.

«Стосовно цього я в своєму житті за час своєї журналістської кар’єри знайомилася з дівчатами абсолютно різних військових спеціальностей. Навіть писала статтю про дівчину, яка була командиркою танкового екіпажу. Знала я і знаю дівчинку, яка носила на собі крупнокаліберний кулемет «Дашка», як ми його називаємо», — розповіла Іванець.

Серед сучасних спеціальностей, за її словами, жінки працюють операторами наземних роботизованих комплексів, пілотесами, медиками та снайперками.

«Стосовно більш сучасних спеціальностей і фахів, це, мабуть, все ж таки пілотеси, оператори НРК. Якщо людина має медичну освіту, то, звісно, вона потрапить на стабілізаційний пункт або десь у шпиталь. Також є і снайперки. Нещодавно я передавала оборонний жилет дівчині, яка є снайперкою», — сказала офіцерка запасу.