«Фейкове алібі для Кремля»: Росія готує ІПСО з відео про ситуацію в Олешках

Росія розгортає скоординовану інформаційну кампанію навколо гуманітарної ситуації в  тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині. Для цього російська пропаганда використовуватиме відео з місцевими жителями, а також ролики, створені за допомогою штучного інтелекту.

Про це в етері Громадського радіо розповів Іван Сличко, керівник департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації при РНБО.

За його словами, Росія намагається використати гуманітарну кризу на окупованій території для дискредитації України. Та створення образу російської армії як «визволителя». Для цього пропагандисти поширюватимуть відео, на яких місцеві жителі нібито дякують окупантам, водночас звинувачуючи Україну в погіршенні умов життя.

«Задум цієї операції полягає в тому, що росіяни хочуть перекласти відповідальність за гуманітарну катастрофу на Україну. Це одна з їхніх улюблених тактик, за допомогою якої вони вбивають одразу декілька зайців. Своїй аудиторії вони показують, що є визволителями, а перед українською аудиторією намагаються дискредитувати владу. І звинуватити Україну в тому, що вона нібито довела людей до такого становища. Основне поле битви — міжнародна аудиторія, де люди не щодня перебувають в інформаційному потоці російсько-української війни. Тому на них легше впливати. Такі кадри, які Росія продукує для Заходу, подаватимуть у контексті того, що Росія нібито рятує людей від того, до чого їх довела Україна», — пояснив Іван Сличко.

За словами представника ЦПД, йдеться не про поодинокі пропагандистські ролики, а про скоординовану кампанію. До якої залучатимуть різні інформаційні майданчики. Контент адаптовуватимуть для різних соціальних мереж, а також поширюватимуть через анонімні телеграм-канали та ботоферми.

Окремим інструментом стануть відео, згенеровані або змонтовані за допомогою штучного інтелекту. На думку Сличка, велика кількість різноманітного контенту має збільшити охоплення кампанії та ускладнити спростування маніпуляцій.

«Ми розуміємо, що інформація надходитиме з усіх напрямків. Це будуть не тільки відео, зняті російськими операторами, а й штучно змонтовані матеріали. Адже штучний інтелект зараз дає для цього відповідний інструментарій. Водночас велика частка людей не перевіряє відео й вірить у те, що бачить на екрані», — зазначив керівник департаменту медіаграмотності ЦПД.

Він додав, що російська пропаганда розраховує не лише на кількість переглядів окремих роликів, а й на масовість контенту. Замість одного-двох відео, які можна швидко перевірити та спростувати. Росіяни можуть поширювати десятки й сотні записів, а за допомогою ШІ — генерувати навіть тисячі.

«Саме різноманіття подібних відео, на їхню думку, має допомогти загасити інформаційний резонанс і перекрити репутаційний удар, якого вони зазнали. Росіяни не змогли одразу спростувати інформацію про гуманітарну кризу, тому що факт залишається фактом: саме до такого становища вони й довели людей. Тож спочатку вони намагалися перекласти відповідальність на Україну, заявляючи, що нібито українська сторона перекриває шляхи гуманітарної допомоги. Тепер переходять до продукування відео з місцевими жителями», — розповів Сличко.

Іван Сличко наголосив, що відео з місцевими жителями не обов’язково відображатимуть їхні справжні погляди. В умовах гуманітарної кризи окупанти можуть використовувати залежність людей від їжі та інших засобів для виживання. А також тиск і залякування, щоб отримати потрібні пропаганді висловлювання.

За його словами, російські журналісти можуть виривати слова з контексту. Залишати у відео лише вигідні фрагменти та подавати емоційні реакції людей як доказ того, що вони підтримують окупаційну владу.

«Ми розуміємо, що все це будується на примусі й страху. Коли поруч із оператором із камерою стоїть солдат з автоматом, людина говоритиме те, що їй потрібно сказати або що їй наказали. Я припускаю, що в більшості таких роликів люди говоритимуть не те, що думають насправді А те, що їх змушують сказати. Це може бути шантаж їжею, адже ми розуміємо, що там гуманітарна криза і люди можуть погодитися на таке інтерв’ю навіть заради коробки з продуктами. Або ж людей просто залякуватимуть і говоритимуть, що в них немає вибору. Й вони мусять повторити перед камерою те, що їм скажуть», — пояснив представник ЦПД.

Він зауважив, що реальні емоції людей, які живуть у важких умовах, також можуть стати інструментом маніпуляції. Пропагандисти можуть використати їхні переживання для створення потрібної картинки. Навіть якщо причини цих переживань не мають стосунку до України.

За словами представника ЦПД, основний фокус кампанії спрямований на міжнародну спільноту. Росія прагне використати пропагандистські відео для впливу на західних дипломатів і правозахисників. А також для того, щоб поставити під сумнів повідомлення про гуманітарну ситуацію в Олешках.

Сличко пов’язує це з дипломатичним тиском на Росію через ситуацію в окупованому місті. Він нагадав, що Україна винесла питання геноцидної блокади Олешок на розгляд Генеральної асамблеї ООН.

«На міжнародній спільноті — головний фокус цієї операції. Росія опинилася під жорстким дипломатичним тиском. Ця ІПСО з вдячними бабусями потрібна Кремлю як фейкове алібі. Росіяни показуватимуть західним дипломатам і правозахисникам: подивіться, жодної катастрофи немає, люди нам дякують, а Україна все вигадує. Тобто мета — розмити докази військових злочинів і посіяти сумніви серед міжнародних партнерів. Вони намагатимуться сформувати враження, що гуманітарної катастрофи не існує, а звинувачення на адресу Росії нібито безпідставні», — пояснив керівник департаменту медіаграмотності ЦПД.

Водночас для української аудиторії, за його оцінкою, російська пропаганда має інше завдання. Посилити недовіру до державних інституцій, викликати зневіру та спровокувати внутрішній розкол.

«На українську аудиторію мета суто деструктивна — спровокувати внутрішній розкол. Ворог розганятиме дезінформацію про те, що ЗСУ нібито обстрілюють місто, яке намагається вижити. Таким чином Росія прагне викликати емоційне вигорання, зневіру та підірвати довіру українців. Для російської внутрішньої аудиторії водночас створюватимуть образ російської армії як визволителів», — наголосив Сличко.

Пропагандистські ролики поширюватимуть через соцмережі та лояльних блогерів
Інформаційну кампанію планують адаптувати під різні платформи. За словами Сличка, спочатку можуть з’являтися довгі інтерв’ю, з яких згодом робитимуть короткі відеофрагменти для TikTok, Instagram, YouTube та Facebook.

Далі контент поширюватимуть через ботомережі, таргетовану рекламу та лояльних до російського режиму блогерів. Останні можуть представляти пропагандистські наративи як власні незалежні оцінки. Після чого російські медіа повторно використовуватимуть ці матеріали, створюючи ілюзію підтвердження інформації з різних джерел.

Він додав, що українська аудиторія вже готова до цієї інформаційної атаки, однак за розвитком кампанії потрібно стежити й надалі.