Атаки вивели з ладу два дата-центри «Яндекса»: які наслідки це матиме для Росії

Унаслідок атак на російські дата-центри, які належать «Яндексу», два об’єкти виведені з ладу. Це може створити проблеми не лише для роботи пошукової системи та інших публічних сервісів, а й для корпоративних клієнтів. Зокрема підприємств енергетики, транспорту, зв’язку та банківського сектору.

Про це в етері Громадського радіо розповів експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.

За його словами, загалом було атаковано три дата-центри, однак наразі виведеними з ладу залишаються два. Експерт наголосив, що проблема полягає не лише у фізичному пошкодженні інфраструктури, а й у високій концентрації ресурсів у великих технологічних компаніях.

«Одразу уточню, що атаковано було три дата-центри, з ладу, на жаль, поки виведено два. Загалом у Росії, за картою дата-центрів, на яку я посилався у своєму дописі, їх близько 230 по всій країні. Тобто роботи багато і засобів ураження потрібно чимало. За інформацією, яка поки не підтверджена, намагалися атакувати й четвертий дата-центр — цього разу в Московській області, але безуспішно. У такому разі в «Яндекса» залишаються ще два власні дата-центри, обидва в Московській області. Ми розуміємо, що цей регіон, а особливо Москва, максимально захищений засобами протиповітряної оборони. Тому це значно складніше завдання. Ті об’єкти, які вдалося успішно атакувати, розташовані не в Московській області», — розповів Костянтин Корсун.

Експерт пояснив, що йдеться саме про власні дата-центри «Яндекса». На відміну від багатьох компаній, які орендують серверні потужності в інших операторів, «Яндекс» самостійно побудував інфраструктуру для розміщення своїх ресурсів.

На думку Корсуна, така концентрація створює додаткові ризики. Пошкодження кількох великих об’єктів може мати непропорційно масштабні наслідки для роботи цілої мережі сервісів.

«Яндекс — це гігант, монополіст. Така гігантоманія і супермонополізація є ознакою сучасної російської системи загалом. Там постійно намагаються вибудовувати величезні структури, і саме це стає вразливістю. Коли ти монополіст і маєш у своїй мережі надзвичайно важливі вузли, які фізично зосереджені в окремих місцях, їх легко ідентифікувати. Як виявилося, такі об’єкти можуть бути недостатньо захищеними фізично. Але їхнє виведення з ладу призводить до каскадного ефекту. В Україні такої системи немає. У нас, навпаки, інфраструктура децентралізована. Немає настільки величезних хабів і опорних вузлів, удар по яких міг би обвалити всю конструкцію або принаймні значну її частину», — пояснив експерт.

За оцінкою Корсуна, у Росії налічується понад 200 дата-центрів, тоді як в Україні їх, за різними оцінками, близько 50–60. Проте, наголосив він, сама кількість об’єктів не визначає стійкість системи. Важливо, наскільки рівномірно розподілені ресурси та чи залежить робота багатьох сервісів від окремих вузлів.

Після пошкодження дата-центрів компанії доводиться шукати можливості для перенесення своїх ресурсів на інші майданчики. Однак цей процес може тривати місяцями, а вільних серверних потужностей може не вистачити.

Ще однією проблемою є глобальний дефіцит електронних компонентів і серверного обладнання, попит на які зріс через розвиток штучного інтелекту.

«Зараз «Яндекс» судомно намагається перенести свої ресурси в інші дата-центри, а їх у Росії багато — понад дві сотні. Але перенести все просто так неможливо. По-перше, це завдання на місяці. По-друге, немає вільних потужностей, вільних серверних ресурсів: умовно кажучи, інші дата-центри вже зайняті. Другий варіант — терміново придбати сервери та мережеве обладнання, яке було зруйноване внаслідок атаки. Але це ще складніше. Світовий ринок уже кілька років потерпає від дефіциту електроніки, зокрема пам’яті та процесорів. Через стрімкий розвиток штучного інтелекту ці компоненти викуплені на роки вперед, потужностей не вистачає, а ціни на сервери за останні роки зросли в рази. Навіть якщо є гроші, це не означає, що обладнання можна негайно придбати. Тобі можуть сказати: ставайте в чергу, приходьте через пів року — можливо, тоді щось буде. Китай тут також не обов’язково допоможе, оскільки компанії в усьому світі стикаються з дефіцитом електроніки», — зазначив Корсун.

За словами експерта, одним із можливих варіантів для компанії стане придбання вживаного серверного обладнання. Або термінове розміщення ресурсів в інших дата-центрах.

Корсун наголосив, що «Яндекс» обслуговує не лише звичайних користувачів своїх сервісів. Компанія має великий корпоративний сегмент, серед клієнтів якого є підприємства енергетики, транспорту, зв’язку та банки, а також державні й оборонні структури.

Через це порушення роботи дата-центрів потенційно може впливати на ширше коло російських цифрових сервісів.

««Яндекс» — найбільша компанія, на якій багато чого зав’язано. Це не лише публічні сервіси, а й державні ресурси, оборонні підприємства, енергетика, транспорт, зв’язок і банки. У корпоративному секторі компанія дуже потужна, адже саме там перебувають її найбагатші клієнти. Тому зараз у складній ситуації опиняється не лише сам «Яндекс», а й частина російського інтернету, яка залежить від його інфраструктури. Крім того, спостерігається різке падіння активності ботів у багатьох країнах. Ідеться, зокрема, про мережі, які підтримують різні праворадикальні сили. Поширюють антиукраїнські настрої та розпалюють ворожнечу в соціальних мережах», — сказав експерт.

Він також припустив, що подальші атаки на великі дата-центри в Росії можуть створити додаткові ризики для банківської системи. За його словами, банки залежать від електронних комунікацій та доступності баз даних  у яких зберігається інформація про рахунки й операції клієнтів.

«Банки — це дуже вразлива категорія бізнесу, тому що вони сильно залежать від настроїв вкладників. Якщо люди в певний момент вирішать, що все погано і потрібно забирати гроші зі своїх рахунків, це може створити серйозну кризу. Банки не здатні одночасно видати всім вкладникам усі їхні кошти, тому масове вилучення грошей може спричинити паніку та серйозні економічні наслідки.
Водночас потрібно розуміти, що банки сильно залежать від електронних комунікацій. Гроші, які ви бачите у своєму банківському застосунку, — це не самі гроші, а запис про те, що певна сума належить вам. Це система облікових записів, у якій банки довіряють даним одне одного. Усе це існує в електронному вигляді, а банківські процесингові системи також можуть розміщуватися в хмарній інфраструктурі та дата-центрах. Якщо знищити відповідні бази даних, можуть виникнути проблеми з доступом до записів про кошти клієнтів. Людина прийде до банку й скаже, що має певну суму на рахунку, а банк не зможе знайти відповідний запис у системі», — пояснив Корсун.

Експерт описав сценарій, за якого масштабні проблеми з цифровою інфраструктурою можуть посилити недовіру вкладників. Та спровокувати масове зняття коштів і загострити економічну кризу. Водночас він визнав, що це лише один із можливих сценаріїв, а не прогноз неминучого розвитку подій.

Корсун також порівняв наслідки атак на цифрову інфраструктуру України та Росії.

За його словами, раніше російські удари пошкодили українські дата-центри. Однак завдяки децентралізованій структурі доступу до інтернету це не спричинило системного порушення роботи мережі.

Натомість пошкодження двох російських дата-центрів, за оцінкою експерта, створило значно відчутніші проблеми для пов’язаних із ними сервісів.

«Це вперше, і до того ж удар у відповідь. Буквально кілька тижнів тому я коментував ситуацію з ударами по українських дата-центрах. І пояснював, що наша система доступу до інтернету надзвичайно стійка. Удари по українських дата-центрах практично непомітно пройшли для більшості користувачів. Хоча окремі компанії, звісно, постраждали. Тепер два дата-центри вийшли з ладу в Україні й два — у Росії. Формально рахунок наче 2:2, але наслідки непорівнянні. Україна майже не відчула системного впливу завдяки децентралізації та розподіленню інфраструктури, тоді як у Росії виникла серйозна проблема. Росіяни досі думають, що Україна — це маленька Росія і що в нас усе працює так само, лише в менших масштабах. Насправді наші системи принципово відрізняються», — наголосив експерт.

За словами Корсуна, стійкість української мережі значною мірою забезпечує велика кількість незалежних інтернет-провайдерів. Він оцінив їхню кількість у 5–7 тисяч по всій країні.

«У нас працюють тисячі провайдерів, і це створює величезну стійкість системи. У Росії все навпаки: інфраструктура жорстко централізована, є великі гравці та монополії, а разом із цим виникають і корупційні ризики. В Україні ж децентралізація забезпечує стійкість мережі, адже немає одного чи кількох вузлів, від яких залежала б робота всієї системи», — підсумував Костянтин Корсун.