Україні потрібні довгострокові фінансові гарантії ЄС, а не щорічний пошук коштів, — економіст

Україні необхідно залучити додаткове фінансування для оборони та покриття бюджетних потреб, оскільки війна з Росією стає дорожчою. А Москва продовжує збільшувати витрати на війну. Йдеться про додаткові $27 млрд військових видатків і бюджетний розрив у $30–35 млрд на наступний рік.

Про це в етері Громадського радіо розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

За його словами, фінансування від європейських партнерів варто розглядати не лише як допомогу Україні. А і як взаємовигідну співпрацю, адже українська оборона стримує поширення російської агресії на інші європейські країни.

«Тут є дві складові. Одна — це військова допомога, друга — допомога для бюджету. По суті, навіть слово «допомога» не зовсім коректне, тому що фінансування, яке ми отримуємо від європейських партнерів, можна розглядати як своєрідний міждержавний експортний контракт на надання безпекових послуг. Україна стримує Росію, щоб вона не могла атакувати інші країни Європи. Фактично це фінансування відображає взаємну вигоду. Україна отримує кошти, без яких їй було б дуже важко протистояти ворогу. А європейські країни зменшують ризик перенесення російської агресії на свою територію — вже не в гібридній формі, а у вигляді повноцінних бойових дій, як це відбувається в Україні. Тому дискусії, які ми зараз спостерігаємо, по суті, відображають те, що війна стає дорожчою», — пояснив Гліб Вишлінський.

Вишлінський зазначив, що додаткові потреби у фінансуванні пов’язані зі зростанням російських військових видатків. За оцінками колег, протягом майже п’яти років повномасштабної війни Україна спроможна утримувати оборону. Витрачаючи на військові потреби приблизно 60–70% від суми, яку на війну витрачає Росія.

«Ті цифри, які озвучував президент щодо додаткових 27 мільярдів доларів військових витрат. І бюджетний розрив у 30–35 мільярдів доларів на наступний рік, про який говорив міністр фінансів. Частково відображають відсутність зобов’язань з боку наших партнерів. Я сподіваюся, що значну частину цих коштів ми отримаємо, зокрема під час зустрічей МВФ і Світового банку в Бангкоці. А до кінця року загалом вдасться знайти рішення. Тому що війна України стає дорожчою. За оцінками наших колег, протягом майже п’яти років війни Україна може тримати оборону, якщо її військові видатки становлять приблизно 60–70% від російських. Ми ведемо переговори з партнерами, і я сподіваюся, що знайдемо розуміння», — сказав виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Окремо Вишлінський прокоментував блокування казначейством незахищених бюджетних платежів, яке, за його словами, почалося попереднього місяця. Він пов’язав ситуацію з тим, що Україна тривалий час не виконувала частину зобов’язань у межах бюджетної підтримки Євросоюзу.

Ідеться, зокрема, про законодавчі зміни, необхідні для мобілізації додаткових доходів, закриття податкових прогалин і реформування системи правосуддя.

«Те, що на щоденному рівні може виглядати як фінансові проблеми, зокрема блокування казначейством усіх незахищених платежів. Яке триває з минулого місяця, на жаль, є відображенням неадекватної протягом тривалого часу поведінки народних депутатів. І слабкої позиції попереднього уряду щодо виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе в межах бюджетної підтримки з боку Європейського Союзу. Потрібно було ухвалювати законодавчі акти, спрямовані на мобілізацію додаткових доходів і закриття податкових прогалин, яких у нас накопичилося багато і яких ми не торкалися протягом усіх років війни. Далі постануть складніші рішення — вже не стільки для громадян загалом, скільки для президента. Це питання верховенства права, руйнування політичного контролю над правоохоронною вертикаллю тощо», — зазначив Вишлінський.

Експерт наголосив, що Україна не повинна щоосені шукати гроші в екстреному режимі. На його думку, потрібні довгострокові фінансові гарантії з боку Євросоюзу, які дадуть змогу планувати оборонні видатки та зменшать можливості Росії розраховувати на фінансове виснаження України.

Він нагадав, що попереднього року дискусії щодо використання заморожених російських активів тривали до останнього моменту. А після блокування відповідного механізму низкою країн довелося терміново шукати інше рішення.

«Україні дуже важко протистояти ворогу з фінансової точки зору в умовах, коли кожної осені ми починаємо в гарячковому режимі разом із партнерами шукати, звідки взяти фінансування. Минулого року ви пам’ятаєте, що до останнього моменту в грудні тривали дискусії щодо механізму використання заморожених російських активів. Потім низка країн на чолі з Бельгією заблокувала це рішення, і довелося фактично протягом тижня придумувати механізм Ukraine Support Loan на 90 мільярдів, який діє зараз.

Цієї зими питання знову постане, і знову все може відбуватися в режимі пожежної команди. Тому важливо дати Росії сигнал, що Україна матиме довгострокове фінансування і що немає підстав говорити про її можливе банкрутство.

Потрібно дивитися на середньостроковий бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки, де слід закладати додаткові витрати на підтримку України з безпекової точки зору. Також потрібно максимально збільшувати надходження на користь України від заморожених російських активів», — наголосив Вишлінський.

Він додав, що внутрішні реформи слід розглядати не лише як умову отримання фінансування, а передусім як необхідний крок до вступу України в ЄС.

«Ми не можемо розраховувати на всі переваги, які дасть членство України в ЄС, якщо наша податкова політика не відповідатиме правилам ЄС. А система верховенства права не буде незалежною від політики, президента та його офісу, як це відбувається в успішних країнах ЄС.

Я б не дивився на це як на торгівлю, коли українські посадовці кажуть: дайте нам гроші з мінімумом вимог, а ми якось спробуємо викрутитися. Потрібно виходити з довгострокового бачення. Європейський Союз забезпечує нам фінансову гарантію, що підтримуватиме Україну. А ми, своєю чергою, тримаємо східний фронт Європи, поки Росія не припинить агресію на прийнятних для нас умовах. Водночас Україна має внутрішньо змінюватися, щоб якомога швидше стати повноцінним членом ЄС. Без спеціальних умов лише за те, що ми воюємо», — пояснив виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Вишлінський також прокоментував дискусії навколо бюджетних поправок і пошуку додаткових коштів на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців та компенсації бізнесу.

За його словами, боротьба з корупцією необхідна, але не варто розраховувати, що вона автоматично дасть змогу знайти десятки мільярдів гривень у державному бюджеті.

«Мене дуже сильно хвилюють меседжі, які лунають навіть від, на перший погляд, адекватних депутатів. Це класична для України теза: мовляв, у потенційних доходах або неефективних видатках заховані десятки мільярдів гривень, які можна спрямувати на підвищення зарплат військовослужбовцям.  І тому не потрібно підвищувати податки — достатньо знайти резерви через боротьбу з корупцією чи припинення фінансування телемарафону. Але фінансування телемарафону — це лише кілька мільярдів гривень на рік. Коли формується хор гучних голосів про те, що на п’ятий рік війни в державному бюджеті є багато вільних грошей, це абсолютна неправда. Люди часто бачать неефективні видатки на місцевому рівні. Але на державному рівні немає настільки великих статей, скорочення яких автоматично дозволило б знайти десятки мільярдів гривень», — сказав експерт.

Він навів як приклад корупційні скандали, зокрема справу навколо «Енергоатому». І пояснив, що усунення корупційних схем не означає негайної появи вільних коштів у бюджеті.

«Я повністю підтримую руйнування корупційних схем, але, на мою думку, кошти, які вдасться знайти завдяки таким заходам, потрібно спрямовувати до спеціального фонду державного бюджету. Який працює за принципом: скільки зібрали, стільки й профінансували. Наприклад, це може бути фінансування інноваційних стартапів в оборонній сфері. Якщо є черга з 38 стартапів, то щоразу, коли завдяки подоланню корупційних схем на митниці вдається зібрати більше грошей, можна профінансувати більше проєктів. Але не можна обіцяти підвищення грошового забезпечення військовослужбовців із 1 січня коштом резервів, яких ще немає», — підсумував Гліб Вишлінський.