Бронювання, військовий квиток/Фото ілюстративне/Укрінформ
Уряд ухвалив зміни до правил бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Водночас станом на 15 жовтня офіційного тексту постанови у відкритому доступі ще немає, тому остаточні умови залишаються невідомими.
Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Романчук, юрист практики Defence and Security адвокатського об’єднання LCF.
«Станом на сьогодні, 15 жовтня, у відкритому доступі тексту постанови щодо змін до постанови № 76. Яка регулює правила присвоєння підприємству статусу критичного в умовах воєнного стану, немає. Тобто ми можемо посилатися на коментарі окремих народних депутатів, профільних медіа та представників великого бізнесу. Проте всі вони доволі консолідовано кажуть, що дійсно була ідея скоротити відсоток заброньованих осіб для ОПК та енергетики зі 100% до 85%. Для підприємств тепло- та водопостачання — з 75% до 60%», — пояснив Володимир Романчук.
За його словами, для широкого загалу підприємств, які мають бронювання з економічних підстав. Пропонували не враховувати під час визначення кількості осіб, яких можна забронювати, тих військовозобов’язаних працівників, які мають відстрочку з інших підстав. За інсайдами окремих народних обранців, від останніх ідей відмовилися. Що саме буде в остаточному тексті, українці зможуть дізнатися за кілька днів.
Однією з ключових змін, про яку повідомляють джерела, може стати створення координаційного центру при Кабінеті міністрів України.
За словами Романчука, до нього мають увійти 17 людей, зокрема представники Національної поліції та Служби зовнішньої розвідки. Центр, зокрема, повинен брати участь у визначенні критично важливих підприємств і погодженні лімітів бронювання понад 50%.
Юрист звертає увагу на те, що новому органу доведеться працювати з великою кількістю підприємств. Саме тому виникає питання, наскільки швидко він зможе перевірити підстави для бронювання та погодити відповідні ліміти.
«Якщо сама ідея створення координаційного центру є такою, яку варто досліджувати, то як 17 людей станом на зараз зможуть переглянути підстави для бронювання тисяч, а можливо, десятків тисяч підприємств? Бо лише в Міністерстві економіки — 6 тисяч заброньованих підприємств. Це велике питання. Сподіваюся, у них усе вийде», — зазначив юрист.
Він додав, що офіційне пояснення необхідності змін полягає в тому, що чинна система дозволяє отримувати відстрочку тим, хто фактично не виконує функцій, критично важливих для економіки в умовах воєнного стану.
Водночас юрист вважає, що серед можливих неофіційних мотивів змін є збільшення кількості військовозобов’язаних, яких можна залучити до війська.
На його думку, цього можуть досягати як через скорочення кількості підприємств зі статусом критично важливих. Так і через зменшення кількості працівників, які мають право на бронювання.
«І представники Кабінету міністрів, і представники органів, які ініціювали подібні зміни. Вони вказують, що чинна система бронювання призводить до ситуацій, коли частина військовозобов’язаних фактично не здійснює діяльності, економічно критичної для держави в умовах воєнного стану. Проте може отримувати відстрочку від мобілізації до Збройних сил. Це така офіційна підстава. Серед неофіційних рішень, безумовно, — збільшення кадрового потенціалу для поповнення армії. За рахунок зменшення кількості підприємств, які мають статус критичних. І за рахунок зменшення кількості працівників на цих підприємствах, яких можна забронювати. Принаймні я так це бачу», — сказав Романчук.
Визначення того, які саме працівники потрібні підприємству для безперервної роботи, залишається відповідальністю його керівника. Саме роботодавець оцінює, без кого підприємство не зможе повноцінно працювати, та подає перелік працівників для бронювання.
За словами юриста, навіть якщо держава переглядатиме правила та встановлюватиме ліміти. То вона не зможе повністю перебрати на себе рішення про те, які фахівці є критичними для конкретного бізнесу.
«У нас є різний відсоток працівників, які можуть бути заброньовані для підприємств оборонно-промислового комплексу. А також для підприємств інших галузей економіки, наприклад енергетики. Окрім цього, за загальним правилом, у нас є 8 критеріїв, за якими можуть бронюватися підприємства. Для того, щоб отримати бронювання економічному підприємству, умовно кажучи, треба мати три критерії, енергетичному — два. Один із цих критеріїв — так званий галузевий, який визначається центральним органом виконавчої влади, окремим міністерством або Національним банком. Тобто критерії для отримання статусу критичного для різних підприємств різні. Кількість критеріїв також може відрізнятися, як і відсоткове співвідношення заброньованих та незаброньованих працівників. Усе залежить від того, яку господарську діяльність провадить підприємство», — зазначив юрист.
Романчук зауважує, що галузеві критерії вже переглядали відносно недавно. Тому повторна зміна вимог і необхідність перевіряти велику кількість підприємств можуть створити додаткове навантаження на державні органи. А також ускладнити планування роботи бізнесу.
«Дійсно, низка інсайдерів повідомляла, що переглядатимуть ті самі галузеві критерії, за якими визначають, чи є підприємство критичним. Якщо ці критерії кардинально відрізнятимуться від попередніх, підприємства, які зараз мають статус критичних, можуть надалі його не підтвердити або втратити, а отже, втратити можливість бронювати працівників.
Це доволі специфічне рішення, адже востаннє галузеві критерії змінювалися, якщо я не помиляюся, приблизно півтора місяця тому. Тоді більшість підприємств підтвердила наявність статусу критично важливого підприємства в умовах воєнного стану. Тому змінювати критерії повторно, перевіряти всі ці підприємства та ставити економічну ситуацію в такий дещо підвішений стан. Не знаю, наскільки це раціональне використання адміністративного ресурсу зараз», — сказав Романчук.
Відстрочка від мобілізації, отримана завдяки бронюванню, діє протягом періоду, коли підприємство має статус критично важливого. Якщо підприємство втрачає цей статус, працівники можуть втратити й відстрочку, якщо не мають інших законних підстав для її отримання.
«Поза всяким сумнівом, відстрочка у зв’язку з бронюванням надається на період, допоки підприємство має статус критичного. У разі, якщо підприємство втрачає цей статус. Особа втрачає відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це, своєю чергою, призводить до того, що підприємство більше не зможе бронювати своїх співробітників на цій підставі. А працівники перестануть мати відповідну відстрочку. Вони зможуть отримати виклик до ТЦК та СП і надалі бути мобілізованими. Якщо не мають інших підстав, які дозволяють їм отримати відстрочку від призову в умовах воєнного стану», — пояснив юрист.
Якщо підприємство подало документи, але державний орган виявив недоліки. Або невідповідність окремих показників установленим вимогам. Роботодавець може спробувати усунути їх у процесі комунікації з відповідним органом.
Зокрема, можна надіслати лист із поясненнями або доповненнями та надати документи, яких бракує. Якщо ж це не допомагає і підприємству все одно не надають статусу, рішення або бездіяльність державного органу можна оскаржити в суді.
«Це тривала процедура, вона не триває тиждень або два. Потрібно готувати відповідний позов, його мають розподілити, призначити судовий розгляд, ознайомитися з матеріалами. Тому за кілька днів це питання не вирішиться. Я б розраховував на шість-вісім тижнів, якщо все гаразд. Якщо ні — на два з половиною-три місяці до отримання рішення. І, ймовірно, цим рішенням буде вимога повторно переглянути звернення про присвоєння статусу критичного підприємства. Тобто після цього ще тиждень-півтора може тривати повторний розгляд документів», — розповів Романчук.
Юрист радить роботодавцям не ухвалювати поспішних кадрових чи організаційних рішень, доки не оприлюднять остаточний текст постанови.
Водночас підприємства можуть заздалегідь перевірити документи, які підтверджують відповідність критеріям. Аби в разі зміни правил не витрачати час на термінове збирання довідок.
Ідеться, зокрема, про підтвердження сплати податків і зборів, відсутності заборгованості. Офіційне працевлаштування співробітників, їхнє перебування на військовому обліку та відповідності показників економічної діяльності вимогам для отримання статусу критично важливого підприємства.
«Поза всяким сумнівом, перед тим, як когось звільняти, відкривати нові представництва чи нові товариства з обмеженою відповідальністю. Я б дочекався офіційного тексту постанови. Проте якщо ви дуже завбачливий роботодавець, дуже завбачливий підприємець, я б, безумовно, перевірив документацію. На підтвердження сплати всіх необхідних податків та зборів і відсутності заборгованості щодо офіційного працевлаштування ваших співробітників. Я б перевірив усі необхідні документи щодо перебування працівників на військовому обліку. Також показники економічної діяльності, які ви надавали, якщо надавали, для отримання статусу критично важливого підприємства в умовах воєнного стану. Варто перевірити, чи не змінилися ці показники та чи зможете ви оперативно підтвердити свій статус. Якщо уряд справді запровадить вимогу оновити його і вам знову доведеться збирати пакет документів», — підсумував Володимир Романчук.