Конкурси на державну службу повертаються: що передбачає новий закон

В Україні відновлюють конкурсні процедури для призначення на посади державної служби, призупинені після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відновлення відбуватиметься поетапно — залежно від категорії посади.

Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» Центру політико-правових реформ, магістр державного управління.

За його словами, конкурсні процедури призупинили у травні 2022 року через повномасштабну війну. На початку вторгнення проведення конкурсів не було пріоритетом ані для громадян, ані для державних органів. Крім того, організовувати відбір було складно через безпекову ситуацію та проблеми з роботою інформаційних ресурсів.

«На початку повномасштабної війни участь у конкурсах на державну службу не була пріоритетом для громадян. На першому місці були збереження життя, захист Батьківщини, а конкурсні комісії та державні органи перебували в певному шоковому стані. Згодом стало зрозуміло, що організаційно проводити конкурси доволі складно. Крім того, зазнавали атак інформаційні ресурси, зокрема портал відкритих вакансій «Кар’єра в державі» — Career.gov.ua, роботу якого також призупинили. Тому парламент ухвалив рішення зупинити конкурсні відбори й дозволити призначати на посади державної служби без конкурсів — від спеціалістів до керівників вищої ланки», — пояснив Заболотний.

Водночас, наголошує експерт, після того як українські військові відбили наступ російської армії. А ситуація в багатьох містах стабілізувалася, виникла потреба повернути конкурсні процедури. Адже відсутність відкритого відбору обмежувала можливості громадян шукати роботу в державному секторі.

«Коли Збройні сили України дали відсіч ворогу, а російські війська почали відступати, ситуація в містах стала більш-менш стабільною. Повітряні тривоги не припинилися, але громадяни поступово почали жити звичайним життям в умовах воєнного стану. Саме тоді потрібно було відновлювати конкурси. Ми як аналітичний центр тривалий час говорили про необхідність такого рішення. Тому ухвалений наприкінці жовтня 2026 року закон є давно очікуваним», — сказав він.

За словами Заболотного, без єдиного доступного майданчика з вакансіями громадянам складніше знаходити роботу в державних органах. Не всі установи публікують свої вакансії на звичайних порталах пошуку роботи.

«Знайти роботу в державному секторі для багатьох людей є проблемою, оскільки немає діючого порталу. Де можна було б системно шукати такі вакансії. Люди змушені користуватися різними сайтами пошуку роботи, але не всі державні органи розміщують там свої оголошення. Тому відновлення конкурсів — це насамперед питання доступності державної служби та рівного доступу громадян до неї», — наголосив експерт.

Закон передбачає поетапне відновлення конкурсів залежно від категорії посади. Як пояснив Андрій Заболотний, у державній службі є три категорії — А, Б і В. Для кожної з них визначили окремі строки, упродовж яких державні органи мають оголосити конкурси.

Для посад категорії А, до яких належать державні секретарі міністерств, керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники. Конкурси можна буде оголошувати від дня набрання законом чинності. Граничний строк для їх оголошення становитиме 12 місяців.

«Відновлення конкурсів відбуватиметься не одночасно для всіх категорій посад. Для категорії А — це найвищі посади державної служби, зокрема державні секретарі міністерств. Керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники. Конкурси на ці посади можна буде оголошувати від дня набрання чинності законом. Граничний строк для оголошення становитиме 12 місяців, оскільки частина посад уже зайнята людьми, яких призначили без конкурсу», — пояснив Заболотний.

Для категорії Б, до якої належать керівники середньої ланки, зокрема директори департаментів та інших структурних підрозділів. Оголошувати конкурси можна буде через місяць після набрання законом чинності. Граничний строк для їх оголошення також становитиме 12 місяців.

Для посад категорії В конкурси відновлюватимуть через два місяці після набрання законом чинності. На їх оголошення відведуть до 18 місяців. Такий самий початковий строк передбачили для конкурсів на посади в органах місцевого самоврядування.

«Для категорії Б, тобто середньої управлінської ланки, конкурси можна буде оголошувати через місяць після набрання законом чинності. Граничний строк становитиме 12 місяців. Для категорії В — через два місяці, а оголосити конкурси потрібно буде в межах 18 місяців. Окремо передбачено відновлення конкурсів на посади в органах місцевого самоврядування — також через два місяці після набрання законом чинності», — зазначив експерт.

Водночас люди, яких призначили на посади без конкурсу, зможуть продовжувати працювати протягом перехідного періоду. За словами Заболотного, для посад категорії А цей строк становитиме до 18 місяців, а для категорії В — до 24 місяців.

Закон передбачає переважне право ветеранів і ветеранок на призначення на посаду державної служби за рівних умов.

Як пояснив Андрій Заболотний, це означає, що перевагу матиме кандидат або кандидатка зі статусом ветерана чи ветеранки, якщо учасники конкурсу наберуть однакову кількість балів.

Водночас експерт звернув увагу, що на практиці повний збіг результатів у кількох кандидатів трапляється нечасто. Тому важливо не лише передбачити таку норму в законі, а й створити умови, за яких ветерани та ветеранки зможуть успішно проходити конкурсні процедури.

«Ми підтримували положення про переважне право доступу до державної служби для ветеранів і ветеранок за рівних умов. Це означає, що якщо ветеран або ветеранка прийде на конкурс і матиме однакову кількість балів з іншими кандидатами, то матиме переважне право на призначення. Але з досвіду можу сказати, що однакові результати, наприклад 5,2 бала у двох чи трьох людей, трапляються нечасто», — розповів Заболотний.

Він наголосив, що держава має заохочувати людей із бойовим досвідом долучатися до роботи в державних інституціях. Вони можуть передавати колегам досвід, набутий під час захисту країни, а також посилювати відповідальність і згуртованість колективів.

«Важливо подбати про людей, які мають досвід, передусім бойовий, і які стали на захист країни. Звісно, їм також доведеться готуватися до конкурсів, але сподіваємося, що вони матимуть необхідні знання й досвід та зможуть перемагати, набираючи більше балів, не чекаючи на застосування переважного права. Головне — мотивувати їх іти на державну службу, щоб вони могли передати свій досвід, упевненість і відповідальність іншим працівникам. Дуже важливо, коли такі люди приходять або повертаються до державних інституцій», — зазначив експерт.

Ще одна зміна стосується перевірки доброчесності кандидатів на окремі посади державної служби. За словами Заболотного, до цього процесу залучатимуть Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Водночас відповідні положення почнуть діяти не відразу, а через рік після набрання законом чинності.

«Перевірка доброчесності передбачатиме залучення Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше під час конкурсів на посади вищого корпусу державної служби члени комісії аналізували подані кандидатами декларації й на підставі цього могли оцінювати відповідний критерій. Тепер передбачено анкету доброчесності та участь представника НАЗК у складі Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Але є важливий нюанс: ця норма набере чинності лише через рік після набрання чинності законом. Тобто її дію відкладено, і поки що потрібно буде побачити, як цей механізм працюватиме на практиці», — пояснив Заболотний.

За його словами, оцінювати ефективність нового механізму потрібно буде за тим, наскільки він допомагатиме досягати своєї мети. Забезпечувати доброчесність державної служби та довіру до процесу відбору.

Окрему увагу Андрій Заболотний звернув на доступ до оголошень про вакансії. Після ухвалення закону Міністерство цифрової трансформації повідомило про можливість доступу до вакансій через так зване «єдине вікно» в застосунку «Дія».

«Ми побачили в комунікації державних органів, що, зокрема, Мінцифри говорить про доступ до вакансій через так зване «єдине вікно» в застосунку «Дія». Але сьогодні немає обов’язку для всіх громадян користуватися саме цим сервісом. Тому держава має подумати, як забезпечити рівний доступ до державної служби для всіх, адже це право гарантоване Конституцією. Важливо, щоб можливість подати документи не залежала від того, чи користується людина конкретним цифровим сервісом», — сказав Заболотний.

За його словами, необхідно передбачити доступ до вакансій через різні канали, зокрема портали пошуку роботи, які можуть інтегруватися з державними ресурсами. На першому етапі важливо мінімізувати формальності, щоб охочі могли без зайвих перешкод подати документи на конкурс.

«Доступ до державної служби має бути відкритим для всіх громадян, які відповідають установленим вимогам. Ідеться про широке коло людей віком від 18 до 65 років, які мають відповідні знання, освіту, а для керівних посад — і необхідний досвід. Тому потрібно забезпечити рівний доступ до вакансій, щоб якомога більше людей могли дізнатися про конкурси й подати документи. Не повинно бути зайвих формальностей і перешкод уже на першому етапі. Тестування, ситуаційні завдання та співбесіди — це наступні етапи відбору, до яких людина має дістатися, отримавши реальну можливість взяти участь у конкурсі», — наголосив експерт.

На думку Заболотного, показником успішності відновлення конкурсів стане кількість громадян, які претендуватимуть на відкриті посади. Важливо, щоб процедура була не лише формально відкритою, а й доступною для всіх, хто хоче працювати на державу.

«Головний показник того, як працюватиме закон, — це те, скільки людей претендуватимуть на відкриті конкурси. Нам потрібно забезпечити простий доступ до державної служби, щоб люди могли без зайвих перешкод подати документи й пройти відбір. Конституція гарантує рівний доступ громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Тому важливо відкрити цей доступ для всіх, а не створювати вузьке вікно, через яке зможуть пройти лише окремі люди», — підсумував Заболотний.