У 14% продуктів перевищено норму трансжирів: у ВООЗ розповіли про результати перевірки

У 14% перевірених в Україні продуктів харчування виявили перевищення допустимого вмісту промислових трансжирів. За українським законодавством, їхня кількість не повинна перевищувати 2 грами на 100 грамів загального жиру в продукті.

Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Скіпальський, національний координатор програм із неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні.

За його словами, встановлене державою обмеження відповідає європейським нормам. І фактично має звести вміст промислових трансжирів у продуктах до мінімуму. ВООЗ прагне, щоб їх узагалі не було в харчовому ланцюгу.

«Потрібно розуміти, що прагнення держави — це майже стовідсоткове виконання цієї норми. Тобто в продуктах харчування трансжирні кислоти мають бути відсутні або їхній вміст не повинен перевищувати 2 грами на 100 грамів загального жиру в продукті. Наразі маємо картину, яку ви назвали: у 14% перевірених продуктів виявили перевищення. Ми не можемо стверджувати, що це репрезентативно для всієї країни. Але намагалися відібрати продукти й дотримуватися методології та вибірки так, щоб результати максимально відображали ситуацію з тими категоріями продуктів, які ми досліджували», — розповів Андрій Скіпальський

Він додав, що держава запровадила обмеження, що відповідають європейським нормам, — 2 грами на 100 грамів загального жиру. Фактично це має звести вміст трансжирних кислот до мінімуму. Ідеальна картина — коли їх узагалі немає.

«Ще два роки тому ми перевіряли ті самі категорії промислово вироблених продуктів у супермаркетах, але в іншому місці. Тоді показник був значно вищим: майже 30% продуктів перевищували допустимий вміст трансжирів. Тому прогрес є, але є й куди прагнути», — додав Скіпальський.

Промислові трансжири утворюються, зокрема, під час гідрогенізації рослинних олій. Процесу, за якого рідкі олії насичують воднем, щоб зробити їх твердими за кімнатної температури. Вони також можуть утворюватися внаслідок багаторазового нагрівання рослинних олій.

За словами представника ВООЗ, регулярне споживання трансжирів суттєво підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

«Саме так виникають промислові трансжири, яких ми маємо остерігатися і які потрібно прибирати з усього ланцюга постачання продуктів харчування. Ризик від споживання трансжирних кислот полягає насамперед у тому, що вони значно підвищують імовірність смерті від серцево-судинних захворювань. Дослідження показують: якщо людина постійно вживає трансжири й вони регулярно присутні в її раціоні. Ризик зростає на 28–30%. Це значний показник», — пояснив Скіпальський.

За оцінками ВООЗ, із регулярним споживанням промислових трансжирів у світі безпосередньо пов’язано близько 280 тисяч смертей щороку.

«Трансжири підвищують рівень поганого холестерину — ліпопротеїдів низької щільності — і водночас знижують рівень хорошого холестерину. Тобто ліпопротеїдів високої щільності. Вони впливають на метаболізм, сприяють розвитку діабету. Також збільшують ризик ураження судин, утворення бляшок і, як наслідок, інсультів та інфарктів. Саме в цьому полягає небезпека трансжирів і їхнього регулярного споживання», — наголосив представник ВООЗ.

Трансжирні кислоти промислового виробництва можуть міститися у широкому спектрі продуктів. Зокрема, це маргарини, спреди, промислова випічка, печиво, круасани, торти, вафлі, картопля фрі, снеки, чипси, попкорн та інші продукти швидкого харчування.

Скіпальський пояснив, що виробники можуть використовувати трансжири для подовження терміну придатності продукції та здешевлення її виробництва.

«Досить широкий спектр продуктів може містити трансжирні кислоти промислового виробництва. Зазвичай це рослинні олії, маргарини, спреди, промислова випічка. Це картопля фрі, різноманітний фастфуд, відомі снеки, чипси, попкорн, кондитерська випічка, кулінарні жири та інші подібні продукти.

Потрібно розуміти, що трансжири додають до продуктів харчування для подовження терміну їхнього зберігання і споживання. А також для здешевлення виробництва певної продукції. Тому роль бізнесу та виробників є ключовою. Саме вони мають формувати рецептури й виключати з них трансжирні кислоти відповідно до національного законодавства», — зазначив Андрій Скіпальський.

Він також наголосив, що споживачі не повинні самостійно визначати за етикетками, чи перевищує продукт допустимий вміст промислових трансжирів. Це має забезпечувати держава через механізми нагляду та контролю.

«Ми стоїмо на позиції, що держава вже запровадила відповідне законодавство й регулювання, а також механізми контролю. Принаймні цей фактор ризику має бути виключений. Споживач не повинен шукати на етикетці той чи інший показник, плутатися або намагатися самостійно розібратися, чи є перевищення норми.

Вміст трансжирів не може перевищувати встановлену норму — 2 грами на 100 грамів загального жиру. Якщо є перевищення, це вже предмет державного нагляду та контролю і застосування відповідних санкцій. Тому споживачеві практично неможливо визначити за етикеткою, чи перевищує продукт допустимий рівень трансжирів. І він не повинен цього робити», — пояснив він.

Водночас представник ВООЗ зауважив, що обмеження трансжирів не означає, що інші складники харчування можна ігнорувати. Надмірне споживання солі, цукру, ультраоброблених і висококалорійних продуктів також становить ризик для здоров’я.

«Ті продукти, про які я вже говорив, загалом належать до категорії нездорового харчування. Адже харчування — це значний фактор ризику, і йдеться не лише про трансжири. Сіль, цукор, ультраоброблені продукти — це також фактори ризику, споживання яких потрібно суттєво зменшувати», — розповів Скіпальський.

Експерт додав, що такі продукти часто є висококалорійними й містять багато жирів. Це теж потрібно враховувати. Не тільки трансжири, а й загалом надмірна кількість жирних продуктів додає до раціону зайві калорії. Це спричиняє надлишкову вагу, ожиріння, порушення обміну речовин та діабет.

«Тому, уникаючи певних категорій продуктів або зменшуючи їхнє споживання, ми покращуємо своє харчування і робимо його збалансованішим. Варто надавати перевагу фруктам, овочам, нежирному м’ясу та корисним рослинним оліям», — сказав Скіпальський.

Контроль за дотриманням вимог щодо вмісту трансжирних кислот здійснює Держпродспоживслужба України. Державний моніторинг розпочався у 2025 році: служба закуповує продукти харчування та перевіряє їх у лабораторіях.

Водночас повноцінний ринковий нагляд ускладнений через повномасштабну війну, адже частину заходів державного контролю обмежили або призупинили.

«Це питання непросте, тому що ми рухаємося до регулювання Європейського Союзу. Водночас ринковий нагляд і контроль в умовах війни обмежені. Багато заходів державного нагляду та контролю мінімізовані або згорнуті й відбуваються лише за певних обставин та умов. Що стосується трансжирів і дотримання відповідних вимог, то це також норма європейської інтеграції. Держпродспоживслужба України контролює та моніторить вміст трансжирних кислот у продуктах харчування. Із 2025 року діє державний моніторинг. Це буде вже другий рік, коли Держпродспоживслужба використовує свої лабораторії, закуповує продукти харчування та перевіряє їх на відповідність установленим вимогам. Якщо продукція не відповідає цим вимогам, служба може застосовувати відповідні заходи», — розповів національний координатор програм ВООЗ.

Він додав, що відповідальність за дотримання норм лежить не лише на державі, а й на виробниках. Особливо це стосується невеликих виробництв, які складніше охопити систематичними перевірками.

«Виробники також несуть відповідальність. Це, зокрема, питання їхньої обізнаності, відповідального ставлення і певного соціального договору, який може працювати, а може й не працювати. Адже неможливо перевірити кожного виробника кондитерських виробів, які можна виготовляти досить просто, навіть у примітивних умовах. Тому відповідальність бізнесу тут дуже важлива. Держава встановила правила, але виробники мають їх дотримуватися і самостійно виключати трансжирні кислоти зі своїх рецептур», — зазначив Скіпальський.

За його словами, серед можливих наслідків порушення вимог — фінансові санкції, приписи та вилучення окремих партій продукції з обігу.